Фонди оплати праці, їх склад, розрахунки.
З/п- опл.праці в грошовому виразі яка виплачується працівникові за кіл-сть і якість випущеної продукції, вик. робіт чи надання послуг, з/п спрямована на стимулювання і мотивацію до покращення показників роботи.
Фонд оплати праці (ФОП) — основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, економічному аналізі.
Він охоплює:
— фонд основної заробітної плати; — фонд додаткової заробітної плати персоналу підприємства;
— інші заохочувальні та компенсаційні виплати, крім тих які законодавчо не належать до ФОП (наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога тощо).
Фонд основної заробітної плати- з/п,нарахована за вик. роботу (відпрацьований час) за тарифними ставками, посадовими окладами, у тому числі преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку,доплати за роботу в нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників.
Фонд додаткової заробітної плати — це виплати, пов'язані з надбавками і доплатами,а також оплата передбачених законодавством щорічних і додаткових відпусток та робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.
Фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати разом створюють загальний фонд заробітної плати підприємства.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат з ФОП належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам, а також матеріальної допомоги.
Обчислення ФОП передбачає розрахунок фонду прямої заробітної плати та доплат у годинний, денний та щомісячний фонди заробітної плати.
Показники середньої з/п- характеризують середньорічну чи середньомісячну з\п найманих працівників, нараховану за видами ек.діяльності.
Середню
заробітну плату обчислюють за формулою:
де ЗП — сер.з/п,одного працівника;∑ ФОП—сума фонду оплати праці;Ч¯—середньооблікова чисельність працівників на підприємстві.
Середню заробітну плату визначають для окремих категорій працівників з метою порівняння з показниками середньої заробітної плати за видами економічної діяльності. Важливим є порівняння середньої заробітної плати з мінімальною.
До часткових показників праці належать:— фондоозброєність;— зарплатомісткість;— сума витрат, доходів, прибутку, що припадає на одного середньооблікового працівника.
Фондоозброєність
(ФО)
— це показник забезпечення праці
виробничими основними фондами, який
визначається за формулою:
,де
ОВФ — середньорічна балансова вартість
ОФ;Ч—чисельність працівників на підпр.
Зарплатомісткість
продукції
— характеризує суму витрат па оплату
праці, що міститься в сумі витрат на
виробництво (реалізацію) одиниці
продукції, і визначається за формулою:
де
ФОП — сума фонду оплати праці на
підприємстві; ВП (РП) — обсяг валової
(реалізованої) продукції у звітному
періоді.
.
Зміст планування, основні принципи та його види, характеристика.
Планування — це визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу, аналіз способів їхньої реалізації й ресурсного забезпечення.
Основні принципи планування:
1. Принцип обґрунтованості цілей 1 завдань підприємства.При цьому виділяють цілі: господарсько-економічні,виробничо-технологічні,науково-технічні,соціальні, екологічні.
2. Принцип системності (всі сфери діяльності підприємства повинні бути охоплені)
3. Принцип науковості. Вимагає обліку перспектив науково-технічного прогресу й застосування науково обґрунтованих прогресивних норм використання всіх видів ресурсів.
4) Принцип безперервності. Означає паралельне сполучення поточного й перспективного планування.
5) Принцип збалансованості плану.
6) Принцип директивності.(план набуває чинності закону для всіх підрозділів підпр. після затвердження його керівником підприємства)
Види планування:
Довгострокове планування звичайно охоплює трирічний або п’ятирічний періоди й визначає загальну стратегію підприємства в рамках «продукт-ринок». Результатом цього плану є формулювання довгострокових цілей, складання довгострокових проектів і прийняття довгострокової політики в основних областях.
Середньострокове планування (від 2 до 3-х років) ураховує можливості всіх підрозділів на основі їхньої власної оцінки. Розробляється план підприємства по маркетингу, план виробництва; план по праці й фінансовий план.
Поточне планування звичайно розраховане на рік, півроку, квартал/місяць і включає обсяг виробництва, план по праці й заробітній платі планування матеріально-технічного забезпечення, собівартості, прибутку, рентабельності тощо.