Б. Горизонтальні кранові навантаження.

Горизонтальне кранове навантаження від поздовжнього гальмування кранового моста (вздовж підкранових балок)

T = 0,1 _fm F_{k, max} n_гальм. ,

де n_гальм. – кількість гальмівних коліс (половина з кожної сторони крана).

Горизонтальне кранове навантаження від гальмування візка з вантажем вздовж моста крана (в площині рами). Передається на балку всіма колесами з однієї сторони крана.

Характеристичне значення горизонтального тиску одного колеса:

- для кранів з гнучким підвішуванням вантажів (всіма колесами з однієї сторони крана передається 5 % ваги візка з вантажем)

,

де Q – вантажопідйомність крана; G_в – вага візка; n_o – кількість коліс з однієї сторони крана;

- для кранів з жорстким підвішуванням (10%)

.

Гранична розрахункова горизонтальна сила Т, яка передається підкрановими балками на колону від сил , визначається при тому ж положенні кранів, що й для вертикального навантаження:

T = _fm .

Ця сила прикладається до рами на рівні верху підкранових балок

Сила Т може діяти на будь-яку з двох колон в будь-якому напрямку. В результаті від впливу кранів необхідно розглянути шість схем навантажень

Горизонтальне зміщення найбільш завантаженої рами, яка входить у просторовий блок, зменшується внаслідок виникнення пружного відпору Fvm поздовжніх зв'язків або жорсткої покрівлі. Пружний відпор (реактивна сила суміжних рам, втягнутих в роботу зв'язками або жорстким диском покрівлі) спрямований у протилежний бік очі­куваному зміщенню.

33. Каркас виробничої будівлі являє собою єдину просторову систему несучих конструкцій, сприймаючих діючі на них навантаження.

При проектуванні виділяють основні несучі елементи, які включаються в розрахункову схему: колони і ригелі одноповерхових рамних каркасів незалежно від кількості прольотів та їх розмірів.

Конструктивні рішення основних несучих елементів каркасу залежать від габаритних розмірів будівлі, типу покриття, наявності кранів, їх вантажопідйомності та режиму роботи.

Рами одноповерхових будинків з однаковим кроком колон розраховують як плоскі системи, беручи до уваги просторову роботу каркаса лише на вплив місцевих зосереджених навантажень — сил від поперечного гальмування кранів (Т) і кранових моментів, що виникають від позацентрово прикладених вертикальних навантажень (Dmax, Dnlin).

Просторова робота конструкцій каркаса забезпечується поздовжніми зв'язками (покрівля по прольотах) або жорстким диском покрівлі з залізобетонними панелями.

34. Основна мета статичного розрахунку — визначення максимальних розрахункових зусиль (М, N, Q) у характерних перерізах колон і ригеля рами. Для спрощення розрахунку просторову конструкцію каркаса поділяють на окремі плоскі системи. Поперечна рама є саме такою плоскою статично невизначеною системою

Практичні прийоми для статичного розрахунку поперечних рам

Визначення внутрішніх зусиль в елементах рами виконується окремо від кожного з навантажень. Рама розраховується звичайними методами будівельної механіки (метод сил, переміщень) або за допомогою ЕОМ.

Рис. 9.52. Вітрове навантаження на раму