Інформаційні системи і технології у юридичній діяльності.

Лекція 13,14

Інформаційні системи органів юстиції України Єдині та Державні реєстри Міністерства юстиції

Визначальним аспектом нотаріальної діяльності є інформаційний, тому впровадження комп’ютерних технологій у нотаріаль­ний процес стало пріоритетним серед сукупності різних технологічних та організаційних рішень у Міністерстві юстиції.

В 1997 році реалізовано концепцію створення Єдиного реєстру заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна.

1. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів

Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.

Реєстр створено за Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 р. № 1504 "Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України".

Мета створення реєстру – забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України; створення фонду та підтримання в контрольному стані норматив­но-правових актів, надання інформації про них; забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.

Мін’юст – держатель реєстру. Користувачами реєстру можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, які мають доступ до інформаційного фонду реєстру.

До реєстру включаються:

• нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України;

• нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності та не суперечать законодавству України;

• тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.

Для включення до реєстру нормативно-правові акти подаються Мін’юсту на електронних та паперових носіях. Копія норматив­но-правового акта має бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України – МЗС.

Рішення про включення нормативно-правового акта до реєстру ухвалюється протягом п’яти робочих днів з дня його подання, після чого органу, який видав цей акт, надсилається відповідне повідомлення.

До реєстру вносяться такі дані про нормативно-правовий акт: дата, номер, назва, текст, реєстраційний код, дата присвоєння реєстраційного коду, дата реєстрації в Мін’юсті, реєстраційний номер, класифікаційний індекс.

Реєстраційний код акта – це система цифрових знаків, що складається з двох частин: порядкового номера, який присвоюється нормативно-правовому акту при прийнятті рішення про включення його до реєстру, і року прийняття такого рішення.

Нормативно-правові акти, включені до реєстру, підтримуються Мін’юстом в контрольному стані.

Юридичні та фізичні особи за встановлену плату можуть одер­жати копії еталонних текстів нормативно-правових актів з інформаційного фонду реєстру на електронних чи паперових носіях шляхом звернення до адміністратора реєстру або безпосереднього санкціонованого доступу до інформаційного фонду реєстру. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Адміністрація Президента України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Генеральна прокуратура України, центральні органи виконавчої влади одержують інформацію з реєстру безоплатно.