Законодавство України

Історично законодавство України, що регулює питання іноземного інвестування, розвивалося у напрямі зменшення пільг і привілеїв, які надавалися іноземним інвесторам, і поступового введення національного режиму іноземного інвестування. По діючому національному режиму іноземного інвестування, іноземні інвестори мають право здійснювати будь-яку господарську або комерційну діяльність в Україні на рівних умовах з українськими суб'єктами підприємницької діяльності. Виключення з національного режиму, які містяться в спеціальних законодавчих актах, не численні, і, в цілому, відповідають світовій практиці.

Внутрішнє законодавство України регулює питання форм здійснення іноземних інвестицій і їх видів, визначає гарантії захисту іноземних інвестицій і вирішує інші питання, пов'язані із здійсненням іноземних інвестицій в Україні. Нещодавно був ухвалений закон, який остаточно завершив встановлення національного режиму іноземного інвестування шляхом забезпечення національного режиму валютного регулювання і оподаткування для підприємств з іноземними інвестиціями, незалежно від часу і форм внесення іноземних інвестицій в такі підприємства.

Міжнародні договори

Україна є учасником більше двадцяти двосторонніх договорів про заохочення і взаємний захист інвестицій, включаючи договори з такими країнами, як США, Німеччина, Канада, Нідерланди, Італія та ін. Такі двосторонні договори, як правило, встановлюють національний режим або режим найбільшого сприяння, залежно від того, який з них є прийнятнішим для інвесторів.

У міжнародних договорах містяться гарантії України від експропріації або націоналізації інвестицій. Крім того, Україна, як правило, зобов'язується забезпечити ефективні засоби для пред'явлення і розгляду будь-яких претензій, пов'язаних із здійсненням іноземних інвестицій. Нарешті, такі двосторонні договори передбачають можливість розгляду інвестиційних суперечок між інвестором і Україною.

Гарантії захисту іноземних інвестицій

Відповідно до внутрішнього законодавства, Україна гарантує захист іноземних інвестицій. Гарантії такого захисту забезпечені законодавством України і міжнародними договорами України.

Внутрішнє законодавство України встановлює наступні гарантії захисту іноземних інвестицій :

• гарантії від націоналізації або реквізиції - заборона примусового вилучення і незаконних дій державних органів і їх посадовців, що стосуються іноземних інвестицій;

• компенсація і відшкодування збитків - встановлення правила швидкої, адекватної і ефективної компенсації іноземним інвесторам у випадках порушення їх прав державними органами України;

• гарантії у разі припинення діяльності - закріплення права іноземного інвестора на повернення інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування не пізніше шести місяців з дня припинення інвестиційної діяльності;

• гарантії переведення прибутку, прибутків і інших засобів - право на безперешкодний і негайний переклад прибутків, прибутку і інших засобів за межу після сплати податків, зборів і тому подібне

Вирішення суперечок

Згідно з внутрішнім законодавством України, спори між іноземним інвестором і Україною з питань державного регулювання інвестицій розглядаються судами загальної юрисдикції України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Як правило, двосторонні договори про сприяння і захист іноземних інвестицій передбачають можливість звернення до міжнародного арбітражного суду (як постійно діючий, так і ad hoc) з метою вирішення будь-яких суперечок, що виникають у зв'язку із здійсненням інвестицій в Україну. Виконання іноземних арбітражних рішень забезпечується відповідними положеннями Нью-йоркської Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р., учасником якої є Україна, і внутрішнім законодавством України.

Крім того, відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами і іноземними особами" від 16 березня 2000 р., Україна стала учасником Конвенції про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами і іноземними особами 1965 р. (далі - "Вашингтонська Конвенція"). Відповідно до Вашингтонської Конвенції, будь-яка іноземна особа, що здійснює інвестиції в Україну, має право звернутися в Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок з метою врегулювання будь-якої правової суперечки, яка виникає безпосередньо із стосунків, пов'язаних з такими інвестиціями, за умови наявності згоди України на передачу такої суперечки на розгляд Центру.