7. Моторні масла для промислових двигунів. Класифікація, маркірування, властивості, галузь застосування.

Важливу групу змащувальних масел складають моторні масла для карбюраторних, автотракторних, дизельних і авіаційних двигунів. Вони діляться на класи в’язкості. Моторні масла ділять на такі групи і підгрупи: А – нефорсовані карбюраторні і дизельні двигуни; Б1 – малофорсовані карбюраторні двигуни; Б2 – малофорсовані дизельні двигуни; В1 – середньофорсовані карбюраторні двигуни; В2 – середньофорсовані дизельні двигуни; Г1 – високофорсовані карбюраторні двигуни; Г2 – високофорсовані дизельні двигуни; Д – високо форсовані дизельні двигуни з наддувом, які працюють у важких умовах; Е – дизельні мало обертові двигуни з лубрікаторною системою змащення, які працюють на важкому паливі з вмістом сірки 3,5 %.

Масла для автомобільних карбюраторних двигунів виробляють на основі дистилятних або змішаних масел селективного очищення. Виготовляються масла шести класів в’язкості (6, 8, 10, 12, 4з/6, 6з/10) і чотирьох груп (А, Б1, В1, Г1).

До дизельних масел входить більше 50 сортів, характеристики яких змінюються в широких межах. Для швидкохідних дизелів призначені масла МТ-16п, МТ-8п, для малофорсованих транспортних дизелів – масло М-20А, для автотракторних дизелів – М8В2, М-10В2, М-10В2С, М-8Г2к, М-10Г2к. Температура застигання дизельних масел коливається від –10 до –43 °С, в’язкість при 100 °С від 8 до 20 мм2/с.

Відповідно до SAE J 300 мо­торні масла поділяють на 11 класів в’язкості: шість зимових {OW–25W) і вісім літніх (20–60). Для міжсезонних моторних масел прийнято подвійне позначе­ння (наприклад, 5W-30, 15W-40, 20W-50 тощо), в якому перша цифра означає відповідність зимовому класу в’язкості за низькотемпературними властивостями, а друга - літньому класу за високотемпературними. Поряд з цим сполучення значень в'язкості літнього і зимового масел не означає арифметичне сполучення в'язкісних властивостей. Так, наприклад, масло 5W-30 рекомендовано до експлуатації з температурою навколишнього середовища в діапазоні -30...+20 С, а літне масло марки 30 призначено для експлуатації з температурою навколишнього середовища до +30 С.

Класифікація масел за в’язкістю згідно з ГОСТ і SAE передбачає різні критерії їх розподілу, тому властивості продуктів можна лише наближено порівнювати за єдиною ознакою – кінематичною в’язкістю при 100°С (табл. 9.4). Маслам певного класу за SAE відповідає більш широкий діапазон в’язкості: один клас в’язкості за SAE може містити два класи за ГОСТ.

8. Масла для автомобільних та аналогічних двигунів. Класифікація, маркірування, властивості, галузь застосування.

Масла для автомобільних карбюраторних двигунів виробляють на основі дистилятних або змішаних масел селективного очищення. Виготовляються масла шести класів в’язкості (6, 8, 10, 12, 4з/6, 6з/10) і чотирьох груп (А, Б1, В1, Г1).

До дизельних масел входить більше 50 сортів, характеристики яких змінюються в широких межах. Для швидкохідних дизелів призначені масла МТ-16п, МТ-8п, для малофорсованих транспортних дизелів – масло М-20А, для автотракторних дизелів – М8В2, М-10В2, М-10В2С, М-8Г2к, М-10Г2к. Температура застигання дизельних масел коливається від –10 до –43 °С, в’язкість при 100 °С від 8 до 20 мм2/с.

Втрата рухливості масел відбувається за двох причин: з-за різкого підвищення в’язкості масла і внаслідок появи в маслі структур, що складаються з кристалів твердих вуглеводнів. В першому випадку воно зберігає всі властивості ньютонівської рідини, хоча і стає практично нерухомим, у другому – одержує властивості, які характерні дисперсним (неньютоновським) системам: в’язкість починає залежати від швидкості здвигу і часу прикладання навантаження. Показником, який контролює рухливість масел при низьких температурах, є температура застигання. Температура застигання автомобільних і дизельних масел коливається від -10 до -40 °С