18. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування багатопродуктовими запасами

Основні характеристики моделі керування багатопродуктовими запасами:

1) система постачання забезпечує попит на продуктів протягом

одного року.

2) Для поповнювання запасів система має необхідні виробничі поту­жності. Витрати на підготовчо — заключні операції, які вважають витратами

на поставку, пропорційні до числа поставок поставки:

(5.13)

де — річна потреба в -му продукті; — витрати на підготовчо заключні операції на виготовлення однієї партії поставки -го продукту (не залежить від розміру партії поставки ).

3) Поставки миттєві.

4) Дефіцит виключається ( = 0 ).

5) Витрати на зберігання, зумовлені зв'язуванням оборотних фондів у запасах протягом року, пропорційні до середньої вартості запасу і часу його існування.

6) Заданий норматив Е оборотних фондів щодо величини запасу (середня вартість запасу має не перевищувати цієї величини).

Принципи побудови економіко-математичної моделі. Підставивши в (5.18) значення складових витрат згідно з виразами (5.13) і (5.15), дістанемо цільову функцію оптимізаційної задачі:

19. Метод Монте-Карло в імітаційному моделюванні

Метод Монте-Карло — сукупність формальних процедур, засобами яких відтворюються на ЕОМ будь-які випадкові фактори (випадкові події, випадкові величини з довільним розподілом, випадкові вектори тощо). У межах цього підходу будується імовірнісна модель, яка відповідає математичній чи фізичній задачі, і на ній реалізується випадкова вибірка. «Розігрування» вибірок за методом Монте-Карло є основним принципом імітаційного моделювання систем із стохастичними (випадковими, імовірними) елементами.

Метод Монте-Карло можна визначити як метод моделювання випадкових величин з метою обчислення характеристик їх розподілу. Як правило, передбачається, що моделювання здійснюється за допомогою електронних обчислю­вальних машин, хоча у деяких випадках можна досягти успіху, вико­ристовуючи пристосування типу рулетка, олівці та папір. Приклади експериментів без застосування ЕОМ – це задача Бюффона та задача обчислення визначеного інтеграла.

Слід зазначити, що більшість виробничих і соціальних процесів значною мірою відбуваються під впливом випадкових факторів, які не підлягають контролю з боку осіб, відповідальних за прийняття і реалізацію рішень у контексті забезпечення оптимального функціонування систем. Проте з позицій системного аналізу врахування невизначеностей обов’язковим елементом є процедури вироблення планово-управлінських рішень. Тому задача полягає в тому, щоб якомога повніше врахувати вплив неконтрольованих випадкових факторів і зробити в таких умовах аргументований висновок щодо можливих напрямів розвитку системи та оптимальної стратегії управління нею. Такі задачі розв’язують за допомогою методу Монте-Карло (методу статистичних досліджень).