- •1. Сутність та поняття імітаційного моделювання
- •2. Історичний розвиток імітаційного моделювання
- •3. Сфери застосування імітаційних моделей
- •4. Поняття імітаційного моделювання у вузькому та широкому сенсі
- •5. Основні етапи побудови імітаційних моделей. Визначення задачі та її аналіз як етап побудови імітаційних моделей
- •6. Визначення вимог до інформації як етап побудови імітаційних моделей
- •7. Збирання інформації як етап побудови імітаційних моделей
- •8. Висунення гіпотез і прийняття припущень як етап побудови імітаційних моделей. Встановлення основного змісту моделі
- •9. Визначення параметрів, змінних і критеріїв ефективності як етап побудови імітаційних моделей. Описання концептуальної моделі і перевірка її вірогідності
- •10. Створення логічної структурної схеми як заключний етап побудови імітаційної моделі
- •11. Поняття та сутність оптимального керування запасами
- •12. Основні параметри моделювання задачі керування запасами
- •13. Сутність та характеристика детермінованих моделей керування запасами
- •14. Система постачання, попит на предмети постачання, система поповнення запасів як некеровані параметри задачі керування запасами
- •15. Вартісні функції витрат як некеровані параметри задачі керування запасами
- •16. Некеровані параметри задачі керування запасами: обмеження, котрі застосовуються до запасів; стратегії (політики) керування запасами
- •717. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування однопродуктовими запасами
- •18. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування багатопродуктовими запасами
- •19. Метод Монте-Карло в імітаційному моделюванні
- •20. Розвиток і сфери застосування методу Монте-Карло
- •22. Приклад використання методу Монте-Карло – Обчислення визначеного інтеграла
3. Сфери застосування імітаційних моделей
Діапазон застосування імітації на ЕОМ надзвичайно широкий — від конкретних форм діяльності підприємств до імітації економіки країни в цілому.
Серед головних напрямів використання імітаційного моделювання необхідно виділити такі:
1) прогнозування розвитку національних економік;
2) створення важливих народногосподарських проектів;
3) розробка і впровадження інформаційних систем різного призначення;
4) створення системи оборони країни і планування військових операцій;
5) охорона навколишнього середовища;
6) навчання та підготовка кадрів.
Машинна імітація активно впроваджується у сферу розв’язання різноманітних завдань організації і управління виробництвом, інтенсивна експлуатація імітаційних методів у всіх галузях інженерно-економічної діяльності, широке залучення ідей і методів машинного моделювання до підготовки наукових і виробничих кадрів — важливі народногосподарські завдання, успішне виконання яких багато в чому визначить ефективність суспільного виробництва в цілому.
Також важливу роль машинна імітація відіграє при розв’язанні проблем комп’ютеризації інформаційних процесів на підприємствах і в установах та при створенні інформаційних систем економіко-організаційного управління.
4. Поняття імітаційного моделювання у вузькому та широкому сенсі
У широкому розумінні імітаційне моделювання — це процес конструювання моделі реальної системи та експериментування на цій моделі з метою визначення поводження системи або оцінити (в рамках обмежень, зумовлених деяким критерієм чи сукупністю критеріїв) різні стратегії, що забезпечують функціонування цієї системи.
У вузькому розумінні імітаційне моделювання — це відтворення на ЕОМ реальної виробничої чи організаційної системи. За такого тлумачення термін «імітаційне моделювання» має той самий сенс, що й «машинна імітація» або «машинне моделювання» (останні терміни відповідають експериментальному методу вивчення економіки за допомогою ЕОМ). Щоб застосувати такий метод для досліджень, створюють імітаційну систему, яка містить у собі імітаційну модель, а також внутрішнє і зовнішнє математичне забезпечення. До ЕОМ вводяться потрібні вхідні дані, і спостерігаються зміни показників, котрі у процесі моделювання можуть аналізуватися й піддаватися статистичній обробці.
5. Основні етапи побудови імітаційних моделей. Визначення задачі та її аналіз як етап побудови імітаційних моделей
Послідовність складання імітаційної моделі передбачає такі кроки:
1) визначення задачі та її аналіз;
2) визначення вимог до інформації;
3) збирання інформації;
4) висування гіпотез і прийняття припущень;
5) встановлення основного змісту моделі;
6) визначення параметрів, змінних і критеріїв ефективності;
7) опис концептуальної моделі й перевірка її вірогідності;
8) побудова логічної структурної схеми (блок-схеми).
На першому етапі моделювання конкретного об’єкта (системи) на ЕОМ необхідно побудувати концептуальну модель процесу функціонування цієї системи, а потім провести її формалізацію. Іншими словами, основним змістом цього етапу моделювання є перехід від загального опису системи за допомогою висловів до її математичного опису. Найбільш відповідальними моментами у цій роботі є спрощений опис системи, тобто відокремлення самої системи від зовнішнього середовища та вибору основного змісту моделі.
На етапі постановки задачі імітаційного моделювання необхідно:
1) звернути увагу на існування задачі та необхідність машинного моделювання;
2) дослідити задачу за матеріалами літературних джерел;
3) дати чітке формулювання задачі;
4) вибрати методику розв’язування;
5) з’ясувати наявність ресурсів, необхідних для моделювання задачі на комп’ютері;
6) визначити масштабність задачі та можливість її поділу на окремі підзадачі;
7) визначити послідовності розв’язання підзадач.
На етапі роботи, пов’язаної з аналізом задачі моделювання виконуються такі функції:
1) обираються критерії оцінки процесу функціонування системи, що досліджується;
2) виділяються системи ендогенних та екзогенних змінних моделі;
3) обираються можливі методи ідентифікації;
4) виконується попередній аналіз наступних двох етапів моделювання.
