- •1. Сутність та поняття імітаційного моделювання
- •2. Історичний розвиток імітаційного моделювання
- •3. Сфери застосування імітаційних моделей
- •4. Поняття імітаційного моделювання у вузькому та широкому сенсі
- •5. Основні етапи побудови імітаційних моделей. Визначення задачі та її аналіз як етап побудови імітаційних моделей
- •6. Визначення вимог до інформації як етап побудови імітаційних моделей
- •7. Збирання інформації як етап побудови імітаційних моделей
- •8. Висунення гіпотез і прийняття припущень як етап побудови імітаційних моделей. Встановлення основного змісту моделі
- •10. Створення логічної структурної схеми як заключний етап побудови імітаційної моделі
- •11. Поняття та сутність оптимального керування запасами
- •9. Визначення параметрів, змінних і критеріїв ефективності як етап побудови імітаційних моделей. Описання концептуальної моделі і перевірка її вірогідності
- •12. Основні параметри моделювання задачі керування запасами
- •13. Сутність та характеристика детермінованих моделей керування запасами
- •14. Система постачання, попит на предмети постачання, система поповнення запасів як некеровані параметри задачі керування запасами
- •15. Вартісні функції витрат як некеровані параметри задачі керування запасами
- •16. Некеровані параметри задачі керування запасами: обмеження, котрі застосовуються до запасів; стратегії (політики) керування запасами
- •717. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування однопродуктовими запасами
- •18. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування багатопродуктовими запасами
- •19. Метод Монте-Карло в імітаційному моделюванні
- •20. Розвиток і сфери застосування методу Монте-Карло
- •22. Приклад використання методу Монте-Карло – Обчислення визначеного інтеграла
12. Основні параметри моделювання задачі керування запасами
Як і в будь-якій теорії управління, у задачі про запаси виокремлюють керовані й некеровані параметри.
До керованих параметрів (змінних керування) належать обсяг на поставку замовленого ресурсу і момент часу подачі замовлення на поповнення запасу. Органи постачання, обираючи певним чином обсяг і час замовлення (які утворюють так звану «точку замовлення»), можуть регулювати динаміку руху виробничого запасу на складах підприємства. Оптимальне керування запасами полягає у виборі таких обсягів і моментів на поповнення запасів, щоб сумарні витрати на організацію системи постачання набували мінімального значення.
Некеровані параметри задачі керування запасами, дають змогу розрізняти математичні моделі оптимізації рівнів запасу (рис. 3.1).
13. Сутність та характеристика детермінованих моделей керування запасами
Детерміновані моделі керування запасами можна розглядати з точки зору кількості товарів, яку забезпечує система постачання залежно від виду діяльності підприємства. Детерміновані моделі поділяються на одно- та багатопродуктові.
Характеристика однопродуктових детермінованих моделей:
1) вважається, що ми розглядаємо процес керування однопродуктовим запасом на ізольованому складі, причому процес руху товарів (запасу) на склад є нескінченним;
2) попит на товари є неперервним і має сталу інтенсивність;
3) процес поповнення запасів вважається миттєвим, тобто не враховується час на доставку і очікування на дачу заявки;
4) дефіциту товару не допускається, тобто витрати через дефіцит відсутні і вважаються такими, що дорівнюють нулю;
5) при кожній поставці витрачаються однакові витрати, тобто витрати вважаються сталими;
6) вартість зберігання товару пропорційна до середнього рівня запасу і часу його існування;
При побудові цієї моделі обирається стратегія керування запасами, отримані параметри якої повинні відповідати екстремуму, в нашому випадку мінімізації загальних витрат за одиницю часу.
Характеристика багатопродуктових детермінованих моделей:
1) вважається, що система постачання забезпечує попит на деяку кількість різновидів товару протягом року;
2) для того, щоб поповнити свій запас, система повинна мати необхідні виробничі потужності;
3) процес поповнення запасів вважається миттєвим, тобто не враховується час на доставку і очікування на дачу заявки;
4) дефіциту товару не допускається, тобто витрати через дефіцит відсутні і вважаються такими, що дорівнюють нулю;
5) витрати на зберігання, зумовлені зв’язуванням оборотних фондів у запасах протягом року пропорційні до середнього рівня запасу і часу його існування;
6) задається норматив оборотних фондів щодо величини запасу;
При побудові цієї моделі потрібно знайти параметри, які б відповідали мінімізації річних витрат на організацію постачання.
