- •1. Сутність та поняття імітаційного моделювання
- •2. Історичний розвиток імітаційного моделювання
- •3. Сфери застосування імітаційних моделей
- •4. Поняття імітаційного моделювання у вузькому та широкому сенсі
- •5. Основні етапи побудови імітаційних моделей. Визначення задачі та її аналіз як етап побудови імітаційних моделей
- •6. Визначення вимог до інформації як етап побудови імітаційних моделей
- •7. Збирання інформації як етап побудови імітаційних моделей
- •8. Висунення гіпотез і прийняття припущень як етап побудови імітаційних моделей. Встановлення основного змісту моделі
- •9. Визначення параметрів, змінних і критеріїв ефективності як етап побудови імітаційних моделей. Описання концептуальної моделі і перевірка її вірогідності
- •10. Створення логічної структурної схеми як заключний етап побудови імітаційної моделі
- •11. Поняття та сутність оптимального керування запасами
- •12. Основні параметри моделювання задачі керування запасами
- •13. Сутність та характеристика детермінованих моделей керування запасами
- •14. Система постачання, попит на предмети постачання, система поповнення запасів як некеровані параметри задачі керування запасами
- •15. Вартісні функції витрат як некеровані параметри задачі керування запасами
- •16. Некеровані параметри задачі керування запасами: обмеження, котрі застосовуються до запасів; стратегії (політики) керування запасами
- •717. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування однопродуктовими запасами
- •18. Основні характеристики та принципи побудови моделі керування багатопродуктовими запасами
- •19. Метод Монте-Карло в імітаційному моделюванні
- •20. Розвиток і сфери застосування методу Монте-Карло
- •22. Приклад використання методу Монте-Карло – Обчислення визначеного інтеграла
1. Сутність та поняття імітаційного моделювання
Імітаційне моделювання (машинна імітація) — особлива форма проведення експериментів на ЕОМ з математичними моделями, які з певним ступенем ймовірності описують закономірності функціонування реальних систем і об’єктів.
Імітаційне моделювання, як інструмент експериментального дослідження складних систем, охоплює методологію створення моделей систем, методи алгоритмізації та засоби програмних реалізацій імітаторів, планування, організацію і виконання на ЕОМ експериментів з імітаційними моделями, машинну обробку даних та аналіз результатів.
Імітаційне моделювання є одним з високоефективних методів системного аналізу. Проте це не єдиний науковий інструмент розв’язання складних задач. Слід підкреслити роль і значення інших видів моделювання, зокрема: фізичного моделювання; макетного моделювання; проведення досліджень за допомогою математичних моделей (аналітичне моделювання); аналогове моделювання, на основі якого було створено аналогові обчислювальні машини, налагоджено ситуаційне моделювання (ділові ігри), які в багатьох випадках включають як окремий елемент імітаційні моделі.
Машинна імітація являє собою цілий науковий напрям. Активне впровадження машинної імітації у сферу розв’язання різноманітних завдань організації і управління виробництвом, інтенсивна експлуатація імітаційних методів у всіх галузях інженерно-економічної діяльності, широке залучення ідей і методів машинного моделювання до підготовки наукових і виробничих кадрів — важливі народногосподарські завдання, успішне виконання яких багато в чому визначить ефективність суспільного виробництва в цілому.
2. Історичний розвиток імітаційного моделювання
Одним з головних напрямів розвитку економіки України, а також вітчизняної науки і техніки є впровадження засобів інформатики і автоматизації в різні галузі суспільного виробництва, зокрема в проектуванні та управлінні виробництвом і технологічними процесами на базі використання сучасної високопродуктивної обчислювальної техніки і нової інформаційної технології. Широкий розвиток комп’ютеризації як самого виробництва, так і управління ним неможливий без застосування ефективних наукових методів аналізу й оптимізації складних економіко-організаційних систем. Адже завдяки саме цим методам вдається в повному обсязі реалізувати колосальні потенційні можливості прогресивних технологій і передової техніки.
Машинна імітація як метод розв’язування складних проблем виникла дещо пізніше, ніж було створено перші електронно-обчислювальні машини. Становлення машинної імітації як дисципліни припало на кінець 50-х — початок 60-х років нинішнього століття. Перші публікації з цієї проблематики належать ученим США. У цій країні вперше було й практично застосовано метод машинної імітації, зокрема у військовій справі.
У колишньому Радянському Союзі дослідження в галузі машинної імітації провадилися з початку 60-х років. Великий внесок у розвиток цієї науки зробив відомий вчений М.П. Бусленко. Йому належать і перші публікації з відповідних проблем. Розвитку машинної імітації сприяли праці українських вчених, зокрема В.М. Глушкова, М.І. Коваленка, М.В. Яровицького та інших. І сьогодні в Україні маємо певні досягнення як у розробці методології машинної імітації, так і у практичному використанні цього методу для розв’язування важливих наукових і народногосподарських завдань.