Електронна пошта
Цей сервіс надає користувачеві можливість відправляти й одержувати повідомлення через мережу Internet з використанням поштових адрес (<ім'я поштової скриньки > @< DNS - ім’я сервера електронної пошти). Повідомленням може бути мультимедійний документ або звичайний текст; крім того, разом із повідомленням можна пересилати будь-які файли (вкладення).
Приймання і передача повідомлень здійснюються поштовими серверами, на яких користувачам виділяються "поштові скриньки", що ідентифікуються поштовими іменами користувачів і забезпечують накопичення повідомлень, які находять. Користувач повинен епізодично приєднуватися до сервера для одержання і посилання повідомлень.
Сервіс Mail Lists (списки розсилки). Його створено на підставі протоколу електронної пошти. Підписавшись (безкоштовно) на списки розсилки, можна регулярно одержувати електронною поштою повідомлення про певні теми (науково-технічні й економічні огляди, презентація нових програмних та апаратних засобів ОТ і т. д.).
Сервіс Usenet (групи новини або телеконференції). Він забезпечує обмін інформацією (повідомлення, статті) між усіма, хто користується ним. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-який бажаючий може помістити своє повідомлення, і воно стає доступним для всіх інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й одержувати комерційну інформацію, дізнаватися про новини ділового світу.
Новини поділяються за темами на групи, що якоюсь мірою їх упорядковує. На певні групи можна оформити підписку і періодично, як і електронною поштою, одержувати всі повідомлення, що проходять за темою групи.
Багато які кваліфіковані фахівці світу (економісти, конструктори, вчені, інженери, лікарі, педагоги, юристи, письменники, журналісти, програмісти та ін.) регулярно переглядають повідомлення телеконференцій у групах, що стосуються їхньої сфери діяльності. Такий перегляд називається моніторингом інформації. Регулярний моніторинг дає змогу фахівцям точно знати, що нового відбувається в світі з їх спеціальності, які проблеми непокоять велику масу людей і на що треба звернути особливу увагу в своїй роботі.
Для реалізації цього сервісу існують клієнтські програми, наприклад Microsoft Internet News.
відеоконференції
Групи новин (телеконференції) — це засоби розповсюдження повідомлень, не призначених для конкретного адресата. Користувачі мають доступ до всіх повідомлень, що накопичуються на серверу новин. У міру старіння повідомлення вилучаються з групи новин.
Автори повідомлень спрямовують їх у тематичні телеконференції. Назви тем утворюють ієрархічну структуру. Елементи імені розділяються крапками, старші елементи розташовуються ліворуч, а молодші — праворуч.
Мережні засоби проведення відеоконференцій
Як показано вище, комп'ютери, приєднані до мережі, можуть обмінюватися один з одним текстовою, графічною, звуковою і відеоінформацією, що зберігається на деяких носіях і створена заздалегідь. Цікавою є також передача відео зображень за допомогою відеокамери в реальному масштабі часу.
Відеозображення — це набір взаємозв'язаних картинок — кадрів (відеокадрів), що швидко виводяться один за одним. Якщо частота зміни кадрів не менш як 25 кадрів в секунду, то створюється враження безперервного руху. Відеозображення може відтворюватися як в окремому вікні на частині екрана, так і на весь екран (повно екранне відео).
На основі передачі відеозображення по локальних або глобальних мережах (наприклад, Internet) можна організовувати відеоконференції, в яких кілька учасників, що знаходяться на значній відстані один від одного (десятки тисяч кілометрів), можуть чути і бачити один одного, демонструвати документи і зразки товарів, проводити консультації та консиліуми, укладати угоди і договори.
До набору для проведення відеоконференцій входять відеокамера, плата перетворення відео на цифровий код і відповідне програмне забезпечення. Для приєднання до телефонних каналів зв'язку в набір може включатися модем. У програмне забезпечення, крім компонентів, що щійснюють оброблення, приймання і передачу відеоінформації, можуть входити програми, які дають змогу учасникам відеконференції застосовувати їх для спільної роботи над одним документом і реалізують додаткові можливості під час проведення конференцій (наприклад, дошку оголошень — спільне вікно, в якому обидві сторони можуть робити нотатки або рисувати).
Хоча теоретичні основи передачі цифрового відео відомі давно, в практичному застосуванні виникають серйозні проблеми піл час передачі відеозображення в реальному масштабі часу за допомогою ПК. Так, для здобуття і передачі зображення не дуже високої якості (25 кадрів за секунду, 256 кольорів, роздільна здатність 640x480 точок) потрібно передавати приблизно 8 Мбайт за секунду, для здобуття зображення доброї якості (65 536 кольорів, роздільна здатність 800x600 точок) необхідно передавати до 24 Мбайт за секунду, а для здобуття зображення високої якості (16 млн. кольорів, роздільна здатність 1280x1024 точок) необхідно передавати вже приблизно 100 Мбайт за секунду.
Сервіс WWW (World Wide Web — всесвітня павутина). WWW — це єдиний інформаційний простір, який складається з сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються у Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об'єднаних Web- сторінок утворюють Web- вузол (жаргонний термін — Web-сайт, або просто сайт).
Web- сторінка — це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки — HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об'єкти. Найважливішою рисою Web- сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із рисунком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи.
Таким чином, сукупність величезного числа гіпертекстових електронних документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення. Для передачі інформації у WWW використовується протокол http (hypertext transfer protocol — протокол передачі гіпертексту).
Перегляд Web- сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм броузерів ('від слова «to browse» — переглядати). Найпопулярнішими Web-броузерами в Україні є Microsoft Internei Explorer, Netscape Communicator, OPERA.
Сервіс IRC (Internet Relay Chat). Він забезпечує проведення телеконференцій в реальному часі. Переваги: можна анонімно поговорити на цікаву тему або швидко одержати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій спілкування між учасниками обговорення теми відкрито для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, лише кілька чоловік. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом.
Існує кілька популярних клієнтських програм для роботи з серверами і мережами, що підтримують сервіс IRC наприклад програми mIRC і mIRC32 для Windows.
Ці, а також подібні до них програми застосовуються для ділового й особистого спілкування персоналу фірм у реальному часі, для проведення групових консультацій і нарад.
Служба ICQ. Вона призначена для пошуку мережної IP- адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Internet. Назва служби є акронімом ви разу І seek you — я тебе шукаю. Необхідність в подібний послузі пов'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної IP-адреси, їм видається динамічна IP-адреса, що діє тільки протягом цього сеансу. Цю адресу видає той сервер, через який відбувається приєднання. У різни) сеансах динамічна IP- адреса може бути різною, причому заздалегідь невідомо якою.
При кожному приєднанні до мережі Internet програмі ICQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає поточну IP- адресу і повідомляє його центральній службі яка, в свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встановити з користувачем прямий зв'язок. Після встановлення контакту зв'язок відбувається в режимі аналогічному сервісу IRC.
Сервіс Telnet (віддалений доступ). Він дає можливості абоненту працювати на будь-якій ЕОМ мережі Internet, як на своїй власній. Часто використовується режим роботи — доступ до віддаленого сервера бази даних. У мину лому цей сервіс також широко використовувався для про ведення складних математичних розрахунків на віддалених супер-ЕОМ.
У наші дні у зв'язку з швидким збільшенням обчислю вальної потужності ПК необхідність у подібній послузі скоротилася, але служби Telnet у мережі Internet продовжують існувати. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного керування технічними об'єктами, наприклад телескопами, відеокамерами, промисловими робота ми. Прикладом програми, що реалізує доступ до Telnet сервісу, може бути програма Net Term.
Крім розглянутих сервісів, є ряд інших, наприклад MUD — гра з багатьма користувачами; DNS — службовий сервіс доменних імен.
У міру розвитку мережі її сервіси вдосконалюються, з'являються нові, деякі поступово старіють і перестають використовуватися.
Найближчим часом плануються: впровадження таких сервісів, як Real Audio та Real Video; приєднання до мережі через кабельні мережі телебачення; Web- телефонія; застосування інтерактивних Web-сторінок, які стануть виконувати функції не тільки бази даних, а й функції програм, і багато що інше.
ДОСТУП КОРИСТУВАЧІВ ДО МЕРЕЖІ INTERNET
Приєднання до мережі Internet
Для роботи в мережі необхідно:
фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі Internet;
одержати IP-адресу на постійній або тимчасовій основі;
встановити і настроїти програмне забезпечення — програми-клієнти тих сервісів, послугами яких мається намір скористатися.
Схему приєднання ПК користувачів до мережі Internet показано на рис 13.2.
Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдери.
Провайдер — це організація (юридична особа), що надає послуги у приєднанні користувачів до мережі Internet.
Як правило, провайдер має постійно ввімкнений досить продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з відповідною пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів (багатоканальний телефон, багатопортова плата тощо). Провайдери роблять подібну послугу на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладанні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та настройки з'єднання (ідентифікатори, номери телефонів, паролі тощо).
Як правило, користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до мережі Internet через свою ЛОМ. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається вирішення завдань proxy- сервера — управління локальною мережею і виконання функцій "посередника" між комп'ютерами користувачів та мережею Internet (proxy — представник, довірена особа). Всі технічні й організаційні питання взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція, в якій наводиться перелік дій, які треба виконати для приєднання до мережі Internet.
Технічно для приєднання до комп'ютера провайдера потрібні ПК, відповідне програмне забезпечення і модем — пристрій, що перетворює цифрові сигнали від комп'ютера на сигнали для передачі по телефонних лініях і навпаки.
Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів мережі Internet через високопродуктивний канал передачі даних — магістраль.
Хост-машина (від англ. host — господар) — це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір протоколів усіх семи рівнів моделі OSI. Крім мережних функцій, хост-машина може виконувати завдання користувача (програми, розрахунки, обчислення).
Деякі хост-машини можуть виконувати функції шлюзів — апаратних і програмних засобів для передачі даних між несумісними мережами, наприклад між мережею Internet та мережами FidoNet, BitNet CompuServe й ін. Роль шлюзу між мережею Internet і локальною мережею типу DECNet відіграє proxy-сервер.
Система адрес у мережі Internet
Адреси потрібні для ідентифікації об'єктів, які можуть цікавити користувача в мережі. Найчастіше такими об'єктами є вузли мережі (сайти), поштові скриньки, файли, Web-сторінки. Для кожного з них існує свій формат адреси. Однак, оскільки об'єкти зосереджено у вузлах мережі, в їхніх ідентифікаторах обов'язково присутня адреса вузла.
На рівні мережних протоколів для ідентифікації вузлів і маршрутизації пакетів служить розглянута раніше IP- адреса (чотирибайтне число). Перші її два байти визначають адресу під мережі, а два інших — адресу вузла в ній. За допомогою IP- адреси можна ідентифікувати більш як 4 млрд. вузлів. На практиці ж через особливості адресації до деяких типів локальних мереж кількість можливих адрес становить понад 2 млрд.
Для користувача працювати з числовим зображенням IP-адреси незручно, тому йому пропонується більш проста логічна система доменних імен DNS (Domain Name System) — послідовність імен доменів, сполучених точками: microsoft.com, rambler.ru, iti.net.ua, raix.kharkov.ua і т. д.
Домен — група вузлів, об'єднаних за деякою ознакою (наприклад, вузли навчальних закладів, вузли якої-небудь країни, вузли однієї організації і т. д.). Система доменів має ієрархічну деревоподібну структуру, тобто кожний домен проміжного рівня містить групу інших доменів. Кореневий домен є умовним, на верхньому рівні розташовано домени США і початкові (територіальні) домени різних країн. Ім'я вузла (машини) становить нижній рівень доменного імені та позначається крайнім лівим доменом (рис. 13.3).
Нижче наведено доменні імена деяких країн та організацій:
u
s
—
США
ch — Швейцарія
fr — Франція
se — Швеція
hu — Угорщина
са — Канада
jp — Японія
ru — Росія
dk — Данія
hk — Гонконг
ua — Україна
de — Німеччина
mх — Мексика
fi — Фінляндія
com — комерційні організації
edu — навчальні заклали
gov — урядові установи
mil — військові установи
net — постачальники мережних послуг
org — неприбуїкові організації
int — міжнародні організації
Слід зазначити, що IP та DNS — різні форми запису адреси одного й того самого мережного комп'ютера. Для переведення доменних імен в IP- адресу служить уже згаданий сервіс DNS.
Для ідентифікації ресурсів мережі (файлів, Web- сторінок) використовується адреса URL (Uniform Resource Locator — уніфікований покажчик ресурсу), яка складається з трьох частин:
1) зазначення служби (сервісу), що забезпечує доступ до ресурсу (як правило, це ім'я протоколу). Після імені йдуть двокрапка «:» і два знаки «/» (коса риска):
http://...;
2) зазначення DNS імені комп'ютера: http://www.itl.net.ua...;
3) зазначення повного шляху доступу до файла на даному комп'ютері:
http://www.itl.net.ua/Files/Archiv/page1.html або ftp://ftp.netscape.com/pub/book.zip
Як роздільник у повному імені використовується знак «/». Вводячи ім'я, потрібно точно дотримувати регістр символів, оскільки в Internet малі та великі літери вважаються різними.
В електронній пошті адреса складається з імені одержувача (поштової скриньки), знака «@» та доменної адреси поштового сервера (локальної мережі), до якого приєднано одержувача. Наприклад:
kovalenko@ksue.ac.kharkov.ua
Білет № 30
Класифікація офісної техніки. Засоби копіювання та розмноження документів.
КЛАССИФИКАЦИЯ ОФИСНОЙ ТЕХНИКИ
К оргтехнике в широком смысле можно отнести любые приборы, устройства, технические инструменты и приспособления, машины, мебель и т.п., начиная от карандашей и точилок для них и кончая вычислительными машинами и системами.
В более узком смысле слова под оргтехникой часто понимают лишь технические средства, используемые в делопроизводстве для создания информационных бумажных документов, их копирования, размножения, обработки, хранения, транспортирования, и средства административно-управленческой связи.
Офисная организационная техника (оргтехника) — технические средства, применяемые для механизации и автоматизации управленческих и инженерно-технических работ.___________________________________________
Организационная техника составляет материальную базу прогрессивных систем управления. Слабое использование оргтехники в управлении приводит к снижению производительности труда и эффективности работы управленческого персонала, к недопустимым задержкам при решении оперативных вопросов, а часто и к неверным их решениям ввиду отсутствия необходимой информации, и к другим отрицательным последствиям.
С чего начинается любой бизнес, и большой, и малый? С чего начинаются организация и деятельность любой фирмы, и производственной, и коммерческой? С деловых бумаг! Множество различных договоров, юридических бумаг, служебных инструкций, бухгалтерских бланков, рекламных проспектов и афиш, технических заданий и технической документации, не говоря уже о визитках, этикетках и т.д. и т.п. Море бумаг различного назначения. Именно бумаг.
Хотя идея безбумажного делопроизводства родилась уже лет 20 назад и захватила умы многих специалистов по информатике, деловой мир еще и сегодня насыщен именно бумажной информацией. Опрос многих .фирм США в 1994 г. показал, что в 40% из них 95% всей деловой информации хранится в бумажном виде, в 55% — бумажная информация составляет 50 - 95% и только 5% всех обследованных компаний смогли перевести свыше 50% информации в электронный формат. В целом в этих фирмах 92% информации хранится на бумаге. 5% — на микрофильмах, 2% — на магнитной ленте и 1% — на дисках. При этом, по оценке экспертов, сотрудники деловых фирм теряют до 15% документации и тратят до 30% рабочего времени на поиски нужного документа.
В связи с вышесказанным правомерен вывод: актуальность традиционной, ориентированной на "бумажную информатику" техники остается весьма высокой.
Средства оргтехники весьма разнообразны. Условно их можно объединить в несколько функциональных групп и представить в виде схемы на рис 7.1.
Средства оргтехники для офиса солидной фирмы могут включать в свой состав, например, такие устройства и оборудование: персональный компьютер, организационный автомат, пишущие машинки, телефонные и радиотелефонные аппараты. мини-АТС, директорский коммутатор, громкоговорящее телефонное переговорное устройство, пейджинговую систему, телетайп, факсимильный аппарат, копировальный аппарат, ризограф, диктофоны, проекционную аппаратуру, адресовальную машину, маркировальную машину, ламинатор, штемпелевальный аппарат, машину для уничтожения документов, конвертовскрывающую машину, сшиватель документов, картотечное оборудование, стеллажи и шкафы для хранения документов, сейф, тележку, пневмопочту и др
Ниже рассмотрены технические средства механизации делопроизводства и средства административно-управленческой связи, составляющие основное ядро офисной техники.
СРЕДСТВА КОПИРОВАНИЯ И РАЗМНОЖЕНИЯ ДОКУМЕНТОВ
Операции копирования и размножения документов (статей, объявлений, рекламных проспектов и др.) весьма распространены в деловом бизнесе и других областях трудовой и общественной деятельности. Для целей копирования и размножения документов используются специальные технические средства (рис. 7.6). Для получения небольшого количества копий (до 25 экз.) целесообразно пользоваться средствами копирования документации (репрографии), при большом тиражировании (более 25 экз.) — средствами размножения документов (оперативной или малой полиграфии).
Принципиальное отличие средств копирования от средств малой полиграфии заключается в том, что при копировании копия снимается непосредственно с документа-оригинала, а при размножении — с промежуточной печатной формы, изготовленной с документа-оригинала. Средства копирования и размножения документов
СРЕДСТВА КОПИРОВАНИЯ ДОКУМЕНТОВ
Электрографическое копирование. Электрографическое (электрофотографическое, ксерографическое) копирование является в настоящее время наиболее распространенным способом копирования. Более 70% мирового парка копировального оборудования составляют электрографические копировальные аппараты. (ЭГКА), посредством которых изготавливается свыше 50% всех копий, получаемых в мире. Основные достоинства электрографического копирования:
• высокие оперативность, производительность и качество копирования;
• возможность масштабирования и редактирования документа при копировании;
• получение копий с листовых и сброшюрованных документов;
• получение копий с различных штриховых, полутоновых, одно- и многоцветных оригиналов;
• получение копий на обычной бумаге, кальке, пластиковой пленке, алюминиевой фольге и др.;
• сравнительно невысокая стоимость аппаратов и расходных материалов, легкость обслуживания.
Электрографическое копирование включает в себя следующие процедуры;
1) свет о экспозиция: проектирование документа на поверхность предварительно заряженного фотополупроводникового покрытия барабана или пластины, вызывающее стекание заряда с освещенных участков полупроводникового (на свету проводящего) покрытия и формирование невидимого электростатического изображения документа;
2) проявление изображения: превращение скрытого электростатического изображения в видимое в процессе налипання красящего порошка (тонера) на заряженные участки;
3) печать: перенос красящего порошка с барабана или пластины на бумагу или иную основу копии;
4) закрепление: растворение красящего порошка на копии в парах ацетона.
Пример 7.5. Отечественные ЭПСА: ЭРА, РЭМ, ЭФКА, ЭР-11, ЭР-12. Лучшие зарубежные образцы: Xerox 5380, Ricon РТЦ220, Mita DC-1755, Konica 112, Sharp SF-7800, Canon NP-6020 и др.
Отечественные ЭГКА существенно уступают по качеству копирования зарубежным. Характеристики некоторых ЭГКА приведены в табл.7.1. Если для отечественных ЭГКА справедлив образный вывод: текст на копии хорошо разборчив, то для зарубежных: копии лучше оригиналов, рисунки объемные, цвета яркие при условии использования фирменной бумаги.
Выбор ЭПСА в основном зависит от типа и форматов копируемых документов и от количества копий, которое планируется изготавливать.
Пример 7.7. Сервисные возможности ЭГКА Xerox 5380 : многоцветное копирование, редактирование, двухстороннее копирование, автоматическое управление экспозицией, обеспечивающее высокое качество копни даже при некачественных оригиналах. Конструктивные особенности: имеет дисплей, автоподачу документов, сортирующее устройство подбора копий по комплектам, возможность программирования количества копий от 1 до 999.
Термографическое копирование. Это самый оперативный способ копирования (десятки метров в минуту), позволяющий получать копию на специальной достаточно дорогой термореактивной бумаге или на обычной бумаге, но через термокопировальную бумагу. Недостатки термокопирования: невысокое качество, небольшой срок хранения копий (темнеют), дорогая бумага. Используются аппараты: Молния, ТЭКА-1, ТЭКА-2, ТР-4, ТЭКА-12 и др.
Фотографическое копирование. Этот способ копирования — самый давний. Он обеспечивает самое высокое качество, но требует дорогих расходных материалов и длительного процесса (экспозиция, проявление, промывка, сушка) получения копии. Важная, весьма распространенная разновидность фотографического копирования — микрофотокопирование, основанное на микрофильмировании документов. Используются особо контрастные фотобумага и пленки, обычные фотографические аппараты, аппараты для контактного (рефлексного) фотографирования и печати. Модели: комплект ОРК, аппараты КП-10, КРН, ДокуфоБФ-101 и др.
Электронно-графическое копирование. Оно основано на оптическом считывании документов (фотодиоды преобразуют проектируемое на них изображение документа в электрические сигналы) и электроискровой регистрации информации на специальный носитель копии. Копии чаще всего получают на электрофотопленке и на термореактивной бумаге. Копии на электрофотопленке служат основой для последующего тиражирования документов средствами трафаретной печати, и в аспекте подготовки высококачественных трафаретных печатных форм электронно-графическое копирование весьма эффективно и широко используется.
Диазографическое копирование. Диазографическое светокопирование — диазография, синькография. Применяется преимущественно для копирования большеформатной чертежно-технической документации. Оригинал должен быть выполнен на светопроницаемой бумаге, кальке. Процесс заключается в экспонировании оригинала контактным способом на светочувствительную диазобумагу и отбеливании бумаги ярким светом в местах, где нет изображения. Изображение проявляется в парах растворителя (аммиака) в вытяжных шкафах. Качество диазотипного светокопирования среднее.
СРЕДСТВА ОПЕРАТИВНОЙ ПОЛИГРАФИИ
Оперативная полиграфия обеспечивает быстрое получение качественной полиграфической продукции в значительных тиражах в условиях обычного учреждения, офиса. Оперативную полиграфию можно отнести к наиболее существенным достижениям второй половины XX в., ибо она является мощнейшим средством воздействия на общество: это важнейший инструмент рекламы, пропаганды, важный фактор развития национальной культуры и образования. Существует много различных способов печати в полиграфии: высокая, глубокая, трафаретная, гектографическая, офсетная и др. Высокая и глубокая печать — самые совершенные способы печати для массового тиражирования книг, брошюр; в« них используются объемные печатные формы, выпуклые при высокой печати и углубленные при глубокой. В оперативной полиграфии применяются, как правило, плоские печатные формы.
Гектографическая печать. Принцип ее основан на изготовлении печатной формы с большим запасом краски, которая постепенно растворяется спиртом (отсюда распространенное ее название — спиртовая печать) и расходуется, переносясь на копии.
Печатная форма изготавливается на мелованной бумаге путем переноса на нее при помощи специальной копировальной бумаги зеркального изображения документа. Печать выполняется на гектографах путем увлажнения бумаги спиртом и контактного переноса тонкого слоя краски с печатной формы на эту бумагу. С одной печатной формы можно получить 100 - 200 оттисков. Гектографическая печать применяется при небольшом тиражировании — 25 - 250 экз.
Достоинства этой печати: возможность многоцветной печати, низкая стоимость расходных материалов, недостатки: низкое качество копий и их выцветание со временем.
Гектографическая печать применяется для дешевого быстрого тиражирования материалов невысокого качества.
Офсетная печать. В основе офсетной печати лежит принцип не смешиваемости масла и воды.. Печать выполняется с плоской поверхности (формы), обработанной таким образом, чтобы участки, соответствующие наносимому изображению, удерживали краску на масляной основе и отталкивали воду, а остальная поверхность удерживала воду и отталкивала краску.
Печатная форма изготавливается на металлической (фольга) или гидрофильной бумажной пластине путем печатания на пишущей машинке (принтере) либо электрографическим или термографическим копированием документа, но с обязательным использованием жирового красителя. При печати на ротапринтах на пластину накатывается краска, налипающая на жирные места, а затем контактным способом через промежуточное эластичное звено (офсетный барабан) краска переносится на бумагу для получения копии.
Достоинства:
• высокое качество печати;
• возможность большого тиражирования — 5 тыс. оттисков с металлической формы и 400- 1500 с бумажной;
• простота редактирования печатной формы (специальной офсетной резинкой или обезжиривающим средством);
• возможность повторного использования (до 5-7 раз) пластины из фольги;
• возможность многоцветной печати. Недостатки:
• сложность изготовления печатной формы и процесса копирования;
• высокая стоимость оборудования.
Трафаретная печать. Печатная форма — трафарет, изготавливается на листе восковой, желатиновой бумаги либо на пленке путем пробивания в ней микроотверстий на специальных пишущих машинках или методом электронно-графического копирования. Процесс печати заключается в продавливании краски через трафарет на машинах, называемых рола горами.
Достоинства
• хорошее качество печати;
• тиражирование — 400 - 1500 оттисков с одной формы;
• простота изготовления печатных форм.
Недостатки:
невозможность редактирования печатных форм;
• необходимость нескольких трафаретов при многоцветной печати.
Электронно-трафаретная печать. Особого внимания заслуживает, безусловно, самый эффективный и перспективный вариант оперативной полиграфии на ризографах, использующий последние достижения цифровой электроники и существенно улучшающий все характеристики трафаретной печати. Ризографы — сравнительно новый тип копировально-множительной техники; они совмещают традиционную трафаретную печать с современными цифровыми методами изготовления и обработки электронных документов. Подключив ризограф к компьютеру через параллельный порт, его можно использовать для оперативного создания, редактирования и размножения любых полиграфических изданий.
Ризограф был изобретен и создан в 1980 г. в Японии, а уже к началу 1995 г. более 70% японских школ были оснащены ризографами. В России первые ризографы появились в 1992 г., в 1995 г. их количество у нас превысило 3000, а общие потребности российского рынка составляют, по оценке специалистов, 200 тыс. шт.
Процесс копирования состоит из двух этапов:
• подготовка рабочей матрицы (занимает 15-20 с);
• копирование по матрице (за 10-20 мин можно получить несколько тысяч качественных оттисков).
При подготовке матрицы тиражируемый оригинал документа помещают на встроенный сканер. Сканер считывает информацию, кодирует ее и создает соответствующий цифровой файл. После обработки специальной многослойной мастер-пленки термоголовкой, управляемой этим цифровым файлом, создается рабочая матрица, содержащая копируемое изображение или текст в виде микроотверстий во внешнем слое пленки. Затем рабочая матрица пропитывается специальным красителем, поглощаемым внутренним слоем пленки, и используется как трафарет для тиражирования документа. С одной рабочей матрицы можно получить не менее 4000 оттисков хорошего качества. Все названные процедуры выполняются автоматически.
Достоинства ризографа:
• использование для копирования бумаги любого типа и качества;
• высокая производительность: первая копия получается через 20 - 30 с, последующий процесс копирования идет со скоростью 60-130 оттисков в минуту;
• высокое качество копирования: в текстовом режиме разрешение до 16 точек/мм, в фо торежиме отображение 256 оттенков и градаций яркости;
• возможность копирования цветных документов за несколько прогонов;
• возможность увеличения или уменьшения копий в 2 раза;
• высокая экономичность при большом тиражировании: если стоимость получения 10 копий, например, на ризографе и ксероксе примерно одинакова, то изготовление 500 оттисков на ризографе обходится в 6 - 8 раз дешевле;
• возможность совместной работы с ПК и, в частности, использования ПК для создания и редактирования документов;
• автоматизация всех процессов, удобство управления, наличие дисплея.
Ризографы выпускаются в двух конфигурациях:
1) роликовой (ризографы RA 4050,4200,4300,4900, GR 1700, 1750);
2) планшетной (ризографы RA 5900, 6300, GR 2710,2750, 37SO, SR 7200).
Планшетные ризографы позволяют копировать как листовые, так и сброшюрованные материалы. Но они обычно без автоматической подачи оригинала. Ризографы снабжаются дизайнерским планшетом для оформительских работ. С помощью этого планшета можно без ножниц и клея макетировать оригинал и оформить копии лучше, чем оригинал. В оригинале, помещенном на планшет, можно специальным карандашом отметить поля, подлежащие изменению, и для каждого поля указать вид обработки. Разметка оригинала ведется в диалоговом режиме, при этом все поля отображаются на дисплее планшета.
Виды обработки полей:
• цветное выделение;
• фоновая закраска;
• инверсное изображение;
• контурный шрифт;
• удаление поля;
• текстовый или фоторежим отображения поля.