БІЛЕТ 1.1

Інформатика та інформація

Інформатика — це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі та суспільстві, методи та засоби одержання, зберігання, обробки, передачі, опрацювання, використання, захисту інформації та управління інформаційними процесами.

Інформатика (інформаційна автоматика) сформувалась як наука зав­дяки розвитку комп'ютерної техніки.

Головна функція інформатики полягає у розробці методів і засобів перетворення інформації. Основними завданнями інформатики є:

• дослідження інформаційних процесів;

• розробка нових інформаційних технологій;

• створення апаратно-програмного забезпечення.

Поняття інформації і повідомлення

Поняття "інформація" в інформатиці є одним із основних (як, напри­клад, "пряма" в геометрії, "число" в арифметиці тощо). Тому дати йому точне означення неможливо, його можна лише пояснити або описати.

Інформація — це відомості про об'єкти навколишнього світу, які сприймаються людиною, твариною, рослинним світом або спеціальними пристроями і підвищують їх рівень інформованості.

Інформація передається за допомогою повідомлень. Повідомлення бувають усними, письмовими, у вигляді малюнків, жестами, спеціальними знаками (азбука Морзе, світлові сигнали і прапорці) та багато іншого.

За допомогою повідомлень проводиться обмін інформацією між людьми, між людьми і машинами, між машинами; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі, від клітини до клітини, від організму до організму тощо.

Повідомлення можуть фіксуватися у вигляді малюнка або тексту на скелі, папірусі, пергаменті. З виникненням писемності повідомлення стали передаватися у вигляді письма і друкованих текстів: газет, журналів, книг. Для передачі повідомлень почали використовувати телефон і радіо.

Різноманітну інформацію люди (і машини) збирають, обробляють, зберігають і передають іншим людям (і машинам) для використання. Таким чином здійснюються основні процеси накопичення, обробки і розповсюдження інформації. З розвитком цивілізації до відомостей про природу додалася інформація про створені машини, апарати, прилади, технологічні процеси, наукові відкриття... Написані романи, повісті, вірші.

Створені картини, скульптури, архітектурні ансамблі... Винайдено кіно і телебачення, телефакс і супутниковий зв'язок...

Приклади інформації:

• класний журнал містить інформацію про учнів (прізвища, імена та по батькові, дату народження, адресу, дані про успішність тощо);

• телевізор передає інформацію про новини у політичному і гро­мадському житті нашої країни і за кордоном;

• супутник автоматично збирає і передає на Землю інформацію про стан атмосфери і космічного простору.

Інформаційні процеси

Інформаційні процеси – процеси, що відбуваються при передачі інформації від джерела до приймача за допомогою каналу передачі, Схема передачі інформації (у загальному вигляді):

Джерелом інформації можуть бути природні об'єкти (планети, зірки, люди, тварини, рослини, поля, луки, ліси, гори...), книжки, газети, журнали, малюнки, наукові експерименти, конструкторські розробки, випробовування нових матеріалів і приладів тощо.

Каналами передачі можуть бути світлові, звукові, електричні сигна­ли та електромагнітні хвилі тощо. Для передачі інформації на значні від­стані використовують технічні досягнення: телефон, телетайп (передача текстів), телефакс (передача зображень документів), модем (передача комп'ютерних сигналів).

Приймачами (споживачами) інформації можуть бути люди, твари­ни, рослини, різного роду знаряддя, прилади і машини.

Приклади передачі інформації:

• гучномовець (джерело) через звукові хвилі (канал передачі) роз­повідає останні вісті слухачам (приймачам);

• на магнітофоні з касети-джерела переписується музика на касету-приймач по електромагнітному каналу передачі.

Інформаційні технології

Зі стародавніх часів людське суспільство вдосконалювало способи "виробництва" інформації і методи доставки її до користувача. Значення своєчасного одержання інформації було настільки великим, що створюва­лись найрізноманітніші споруди для передачі різних відомостей. Старо­давні греки передавали важливі відомості за допомогою дзеркал. Про напад ворога козаки попереджали, запалюючи діжки зі смолою на вежах. У часи Наполеона в Європі і Росії існувала Система передачі повідомлень за допомогою ланцюгів семафорів, які з'єднували столиці великих держав. Пізніше виник телеграф і телефон, супутниковий зв'язок і телебачення.

Збирання, обробка і передача інформації з розвитком науки і техніки стали вимагати спеціальних методів (технологій).

Інформаційні технології — це сукупність засобів і методів збирання, обробки, зберігання, передачі і використання інформації.

Наприклад, для наукової роботи учень зібрав матеріали в бібліо­теках, архівах, наукових публікаціях, в Інтернеті, текстовим редактором набрав, ці матеріали, сканером зняв малюнки і креслення, надрукував роботу на принтері або передав її по електронній пошті.

Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси—це відомості, які становлять цінність для суспільства і можуть бути оцінені подібно до матеріальних ресурсів.

До сучасних інформаційних ресурсів належать наукові відкриття, теорії, патенти і винаходи, проекти машин і технологічні процеси, відо­мості про надра землі і глибини океанів, твори художників, поетів, пись­менників тощо. Усе це накопичується віками і визначає інтелектуальну потужність кожної держави.

Для могутності держави не досить мати великі запаси корисних копалин, ліси і родючі землі. Сучасна держава повинна володіти найбільш ефективними технологіями і засобами виробництва промислової і сіль­ськогосподарської продукції.

Наприклад, Японія не має природних ресурсів, але .завдяки бага­торічній політиці збирання і використання інформації про найновіші досягнення науки і техніки зуміла забезпечити своєму народу один з найвищих у світі добробут і тривалість життя.