
- •Тема 1.1 основні поняття в колах постійного струму. Закон ома та правила кірхгофа
- •1.1.2. Закон ома
- •1.1.3 Правила кірхгофа
- •1.2.2 Розрахунок розгалуджених кіл методом двох вузлів
- •1.2.3 Розрахунок розгалуджених кіл методом правил кірхгофа
- •Тема 1.3 розрахунок розгалуджених кіл методом накладання та контурних струмів.
- •1.3.2 Розрахунок розгалуджених кіл методом контурних струмів
- •1.3.3 Баланс потужностей
- •Тема 2.1 основні поняття і параметри в колах синусоїдного струму. Подання синусоїдних величин комплексними числами
- •Зображення синусоїдних величин векторами на площині
- •2.1.3 Загальні відомості про комплексні числа
- •Тема 2.2 нерозгалуджене коло змінного струму
- •2.2.2 Індуктивність в колі синусоїдного струму
- •2.2.3 Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.2.4 Котушка індуктивності у колі синусоїдної напуги
- •2.2.5 Послідовне з’єднаня r, c
- •2.2.6 Послідовне зєднання r, l, с
- •Тема 2.3 розгалудене коло зміного струму. Потужність в колі змінного струму
- •2.3.2 Закон ома та правила кірхгофа у комплексній формі
- •2.3.3 Розрахунок кіл змінного струму комплексним методом
- •Потужність в колі змінного струму
- •Тема 2.4 електричне коло з періодичними несинусоїдні струмами
- •2.4.1 Періодичні несинусоїдні струми
- •2.4.2 Електричні фільтри
- •2.4.1 Періодичні несинусоїдні струми
- •2.4.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.5 трифазний струм
- •2.5.2 З'єднання трифазної системи зіркою
- •2.5.3 З'єднання трифазної системи трикутником
- •2.5.4 Потужність у трифазному колі
- •Тема 3.1 магнітне поле. Магнітні властивості речовини
- •Феромагнетики та їх властивості
- •3.1.3. Магнітні матеріали I їх застосування
- •Тема 3.2 магнітні кола
- •3.2.2 Аналогія між магнітним та електричним колами
- •3.2.3 Методи розрахунку магнітного кола
- •Тема 3.3 нелінійні кола
- •3.3.2 Електричні кола змінного струму з нелінійним резистивним елементом
- •3.3.2 Електричні кола змінного струму з нелінійною індуктивністю. Дроселі. Магнітні прискорювачі.
- •Тема 4.1 перехідні роцеси
- •4.1.2 Закони комутації
- •4.1.3 Підключення rl-кола до джерела постійної напруги
- •Підключення rс-кола до джерела постійної напруги
- •Тема 4.2 кола з розподіленими параметрами
- •Параметри однорідної лінії
- •Рівняння однорідної лінії
- •4.2.1 Параметри однорідної лінії
- •4.2.2. Рівняня однорідної лінії. Види ліній
- •Тема 5.1 напівпровідникові діоди
- •5.1.2 Власна й домішкова провідність напівпровідників
- •5.1.3 Призначення та класифікація електронних приладів
- •5.1.4 Напівпровідникові діоди
- •5.1.5 Кремнієвий стабілітрон та варикап
- •Тема 5.2 напівпровідникові транзистори
- •Польові танзистори
- •5.2.2.1 Польовий транзистор з керованим переходом
- •5.2.2.2 Польовий транзистор з ізольованим затвором
- •5.2.3 Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •Тема 5.3 різновиди напівпровідникових приладів
- •5.3.2 Виромінювальні діоди
- •5.3. Напівпровідникові лазери
- •5.3.4 Фотоелектричні прилади
- •5.3.5 Терморезистори
- •Тема 5.4 технічні основи мікроелектроніки. Інтегральні мікросхеми
- •5.4.2 Особливості інтегральних схем
- •5.4.3 Класифікація інтегральних мікросхем
- •Про автора
- •Теорія електричних та магнітних кіл
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
2.2.5 Послідовне з’єднаня r, c
Розглянемо коло, в якому на джерело синусоїдного струму послідовно включені R, C.
Рис. 2.18 RC – коло
Для схеми на рис. 2.18:
. (2.54)
Тут
та
– комплекси падінь напруги на активному
та ємнісному опорах котушки. Падіння
напруги
співпадає за фазою зі струмом, а падіння
наруги
відстає від струму на 900.
На основі (2.54) можна побудувати трикутник
напруги (рис. 2.19)
Рис. 2.19 Трикутник напруги для RC – кола
Очевидно кут
. (2.55)
Рис. 2.20 Трикутник опорів для RС– кола
Якщо всі сторони трикутника напруги розділити на струм І, то отримаємо трикутник опорів (рис. 2.20).
Модуль повного опору Z :
. (2.56)
Кут
, (2.57)
, (2.58)
. (2.59)
Як бачимо із векторної діаграми (рис. 2.19) в RС – колі напруга відстає від струму на кут .
Для RС – кола комплекс опору
. (2.60)
2.2.6 Послідовне зєднання r, l, с
Розглянемо
схему, в якій послідовно включені
резистор з опором R,
котушка
індуктивності з опорами
та
,
конденсатор з опором
(рис. 2.21).
Рис. 2.21 RLC – коло
Для цієї схеми:
(2.61)
Тут
потрібно брати
– падіння напруги на котушці, а не на
індуктивності, бо котушка має не тільки
індуктивний опір, а й активний опір.
Тому
(2.62)
Якщо в
RLC
– колі
,
то коло носить індуктивний
характер. Якщо
в RLC
– колі
,
то коло носить ємнісний
характер.
Модуль повного опору Z :
. (2.63)
Кут
, (2.64)
Для RLС – кола комплекс опору
. (2.65)
Питання для самоперевірки знань
Зсув фаз у колі з активним опором
Хвильова та векторна діаграма для кола активним опором
Зсув фаз у колі з індуктивністю
Векторна діаграма для кола з індуктивністю
Індуктивний опір
Зсув фаз у колі з ємністю
Векторна діаграма для кола з ємністю
Зсув фаз у RL – колі
Повний опір для RL – кола
Векторна діаграма для RL – кола
Трикутник опорів для RL – кола
Комплекс опору для RL – кола
Зсув фаз у RС – колі
Повний опір для RС – кола
Векторна діаграма для RС – кола
Трикутник опорів для RС– кола
Комплекс опору для RС – кола
Зсув фаз у RLС – колі
Повний опір для RLС – кола
Комплекс опору для RLС – кола
Теми рефератів
1. Видатні відкриття і винаходи М.О. Доливо-Добровольського
2. Видатні відкриття і винаходи Б.С. Якобі
3. Видатні відкриття і винаходи Н.Тесла
Питання для самостійного опрацювання
Векторна діаграма для RLС – кола з індуктивним характером
Трикутник опорів для RLС– кола з індуктивним характером
Векторна діаграма для RLС – кола з ємнісним характером
Трикутник опорів для RLС– кола з ємнісним характером
Тема 2.3 розгалудене коло зміного струму. Потужність в колі змінного струму
План лекції
Резонанс в колі змінного струму
Закон Ома та правила Кірхгофа у комплексній формі
Розрахунок кіл змінного струму комплексним методом
Потужність в колі змінного струму
2.3.1. РЕЗОНАНС В КОЛІ ЗМІННОГО СТРУМУ
Явище
різкого зростання сили струму або
напруги за певної частоти
називається
електричним резонансом.
Частота
називається резонансною
частотою.
Щоб дослідити резонанс напруги, необхідно мати котушку індуктивності і конденсатор, ввімкнути їх послідовно до джерела змінного струму (рис. 2.21) і виконати умову резонансу:
(2.66)
Умову резонансу через резонансну частоту можна записати так:
. (2.67)
Звідси
. (2.68)
Тоді
. (2.69)
При резонансі струм і напруга джерела співпадають за фазою, тобто схема послідовного з’єднання R, L, С зводиться до активного опору схеми:
(2.70)
Таким чином при резонансі опір кола мінімальний і дорівнює R. Отже, струм при резонансі буде мати найбільше значення.
Характеристичним
або хвильовим опором
називають опір індуктивності і ємності
при умові резонансу.
Для індуктивності:
. (2.71)
Для ємності:
. (2.72)
Добротністю
контуру
називають співвідношення характеристичного
опору до активного опору:
. (2.73)
Значення
означає кратність напруги на індуктивності
у порівняні з напругою джерела в момент
резонансу. Так, якщо
,
то це означає, що при резонансі міжвиткова
ізоляція котушки буде знаходитись під
десяти кратним перенапруженням, і ця
ізоляція може бути зруйнована.
Затуханням
контуру
називають величину
,
яка обернена до добротності:
. (2.74)
Щоб дослідити резонанс струмів, необхідно мати котушку індуктивності і конденсатор, ввімкнути їх паралельно до джерела змінної напруги і виконати умову резонансу.