
- •Тема 1.1 основні поняття в колах постійного струму. Закон ома та правила кірхгофа
- •1.1.2. Закон ома
- •1.1.3 Правила кірхгофа
- •1.2.2 Розрахунок розгалуджених кіл методом двох вузлів
- •1.2.3 Розрахунок розгалуджених кіл методом правил кірхгофа
- •Тема 1.3 розрахунок розгалуджених кіл методом накладання та контурних струмів.
- •1.3.2 Розрахунок розгалуджених кіл методом контурних струмів
- •1.3.3 Баланс потужностей
- •Тема 2.1 основні поняття і параметри в колах синусоїдного струму. Подання синусоїдних величин комплексними числами
- •Зображення синусоїдних величин векторами на площині
- •2.1.3 Загальні відомості про комплексні числа
- •Тема 2.2 нерозгалуджене коло змінного струму
- •2.2.2 Індуктивність в колі синусоїдного струму
- •2.2.3 Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.2.4 Котушка індуктивності у колі синусоїдної напуги
- •2.2.5 Послідовне з’єднаня r, c
- •2.2.6 Послідовне зєднання r, l, с
- •Тема 2.3 розгалудене коло зміного струму. Потужність в колі змінного струму
- •2.3.2 Закон ома та правила кірхгофа у комплексній формі
- •2.3.3 Розрахунок кіл змінного струму комплексним методом
- •Потужність в колі змінного струму
- •Тема 2.4 електричне коло з періодичними несинусоїдні струмами
- •2.4.1 Періодичні несинусоїдні струми
- •2.4.2 Електричні фільтри
- •2.4.1 Періодичні несинусоїдні струми
- •2.4.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.5 трифазний струм
- •2.5.2 З'єднання трифазної системи зіркою
- •2.5.3 З'єднання трифазної системи трикутником
- •2.5.4 Потужність у трифазному колі
- •Тема 3.1 магнітне поле. Магнітні властивості речовини
- •Феромагнетики та їх властивості
- •3.1.3. Магнітні матеріали I їх застосування
- •Тема 3.2 магнітні кола
- •3.2.2 Аналогія між магнітним та електричним колами
- •3.2.3 Методи розрахунку магнітного кола
- •Тема 3.3 нелінійні кола
- •3.3.2 Електричні кола змінного струму з нелінійним резистивним елементом
- •3.3.2 Електричні кола змінного струму з нелінійною індуктивністю. Дроселі. Магнітні прискорювачі.
- •Тема 4.1 перехідні роцеси
- •4.1.2 Закони комутації
- •4.1.3 Підключення rl-кола до джерела постійної напруги
- •Підключення rс-кола до джерела постійної напруги
- •Тема 4.2 кола з розподіленими параметрами
- •Параметри однорідної лінії
- •Рівняння однорідної лінії
- •4.2.1 Параметри однорідної лінії
- •4.2.2. Рівняня однорідної лінії. Види ліній
- •Тема 5.1 напівпровідникові діоди
- •5.1.2 Власна й домішкова провідність напівпровідників
- •5.1.3 Призначення та класифікація електронних приладів
- •5.1.4 Напівпровідникові діоди
- •5.1.5 Кремнієвий стабілітрон та варикап
- •Тема 5.2 напівпровідникові транзистори
- •Польові танзистори
- •5.2.2.1 Польовий транзистор з керованим переходом
- •5.2.2.2 Польовий транзистор з ізольованим затвором
- •5.2.3 Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •Тема 5.3 різновиди напівпровідникових приладів
- •5.3.2 Виромінювальні діоди
- •5.3. Напівпровідникові лазери
- •5.3.4 Фотоелектричні прилади
- •5.3.5 Терморезистори
- •Тема 5.4 технічні основи мікроелектроніки. Інтегральні мікросхеми
- •5.4.2 Особливості інтегральних схем
- •5.4.3 Класифікація інтегральних мікросхем
- •Про автора
- •Теорія електричних та магнітних кіл
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
1.3.3 Баланс потужностей
Найбільш точно виконані розрахунки електричних схем можна перевірити за балансом потужностей: сумарна потужність всіх джерел ЕРС повинна дорівнювати сумарній потужності всіх споживачів:
. (1.61)
Потужності джерел розраховуються за формулою:
. (1.62)
Якщо в схемі декілька джерел, то може бути, що деякі із джерел працюватимуть у режимі споживачів і тоді ці джерела увійдуть в суму джерел зі знаком “мінус”.
Режим
роботи джерела визначається за правилом:
джерело працює в режимі джерела і добуток
береться
з “плюсом”,
якщо напрямок ЕРС і напрямок діючого
струму в даній вітці співпадають. Якщо
ж ЕРС та струми зустрічні (за рахунок
діє інших ЕРС схеми), це означає, що
добуток
цього
джерела в балансі береться з “мінусом”.
Тому важливо після закінчення розрахунків і перед перевіркою правильності виконаних розрахунків на схемі поміняти на зворотні напрямки струмів в тих вітках, де вони отримані з “мінусом”.
Потужності споживачів розраховують за формулою:
. (1.63)
Питання для самоперевірки знань
1. Метод накладання:
а) в яких випадках застосовується;
б) в чому сутність методу;
в) що таке часткові струми;
г) як за частковими струмами знайти повні струми;
д) в чому перевага методу.
2. Метод контурних струмів:
а) в яких випадках застосовується;
б) в чому сутність методу;
г) в чому перевага методу.
3. Потужність джерела живлення.
4. Режими роботи джерела живлення.
5. Потужність споживача
6. Баланс потужностей
Теми рефератів
Електричні схеми зрівноваженого і незрівноваженого моста та використання їх на практиці
2. Видатні відкриття і винаходи Ампера.
3. Видатні відкриття і винаходи Вольта.
Питання для самостійного опрацювання
Метод еквівалентного джерела і аналіз режиму в вітці кола.
РОЗДІЛ 2. ЛІНІЙНІ КОЛА ОДНОФАЗНОГО ЗМІННОГО СТРУМУ
Тема 2.1 основні поняття і параметри в колах синусоїдного струму. Подання синусоїдних величин комплексними числами
План лекції
Синусоїдний стум та його характеристики
Зображення синусоїдних величин векторами на площині
Загальні відомості про комплексні числа
2.1.1 СИНУСОЇДНИЙ СТРУМ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
Синусоїдним називають струм, який змінюється з часом за синусоїдою. Його миттєве значення сили струму і напруги відповідно:
, (2.1)
, (2.2)
де
–
амплітудне (миттєве) значення сили
струму і напруги відповідно;
– циклічна
(кутова частота), с-1;
–
частота,
Гц;
–
фаза,
0;
,
–
початкова фаза сили струму і напруги
відповідно, 0.
Частотою називають кількість коливань за одиницю часу.
Періодом Т називають час, протягом якого відбувається одне повне коливання. Зв’язок між періодом і частотою виражають формулою:
. (2.3)
На Україні і майже у віх країнах Європи і Азії застосовується змінний стум з частотою 50 Гц (в США – 60 Гц), це так звана промислова частота. У радіоелектроніці та пристроях автоматики широко використовують синусоїдні струми підвищених частот.
Таким чином при частоті =50 Гц, циклічна частота =314 с-1, період Т=1/50=0,02 с.
Рис. 2.1 Хвильова діаграма
Хвильовою
(часовою) діаграмою
називають графічну залежність сили
струму чи напруги від часу. Часто по осі
абсцис відкладають фазу
,
при якому періоду Т
відповідає 3600
(
).
На рис. 2.1 зображена хвильова діаграма
з початковою фазою, яка рівна нулю.
Рис. 2.2 Зсув фаз між напругою та силою струму
Часто виникає потреба аналізувати хвильові діаграми синусоїдних напруги і струму у яких початкові фази різні. На рис. 2.2 зображені напруга і струм однієї частоти, але зсунуті між собою за фазою:
, (2.4)
. (2.5)
Зсувом за фазою між наругою і струмом (різницею фаз) називають:
. (2.6)
Якщо дві синусоїдні величини не мають зсуву за фазою, то вони співпадають за фазою (синфазні) (рис. 2.3).
Рис. 2.3 Синфазні величини
Якщо
дві синусоїдні величини зсунуті за
фазою на кут
,
то вони протифазні
(рис.
2.4).
Рис. 2.4 Протифазні величини
Якщо
дві синусоїдні величини зсунуті за
фазою на кут
,
то вони знаходяться
у квадратурі (рис.2.5).
Рис. 2.5 Величини в квадратурі
Теплова дія постійного струму:
. (2.7)
Рівноцінне за тепловою дією значення синусоїдного струму називають діючим або ефективним значенням змінного струму і позначають
I , U – діюче значення сили струму і напруги відповідно.
Співвідношення для синусоїдного струму між його діючим значення і амплітудою:
, (2.8)
. (2.9)