
- •«Визначення швидкості просування у пласті водонафтового контакту і коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі»
- •5.1 Визначення швидкості просування у пласті водонафтового контакту
- •Контрольні запитання:
- •5.2 Визначення коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література
Контрольні запитання:
Які існують методи визначення положення ВНК?
Яка суть непрямих методів визначення положення ВНК?
Завдання 5.1: За часом розробки пласта, тиском на буфері свердловини, щільності нафти та води та кутом падіння пласта розрахувати швидкість переміщення ВНК до свердловини у горизонтальному та вертикальному напрямках, а також по протяганню пласта.
Звітність: Розрахувати швидкість просування ВНК за отриманими даними. Представити розрахунки в футах/місяць В теоретичній частині розрахункової роботи стисло викласти інформацію про методи визначення положення та швидкості переміщення ВНК. Відповісти на контрольні запитання.
5.2 Визначення коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі
Коефіцієнт нафтовилучення – це співвідношення кількості видобутої нафти до початкового запасу родовища. Даний коефіцієнт розраховується згідно режиму розробки родовища. З роботи [4] можна дізнатись, що методи впливу на пласт використовуються для підвищення природної енергії пласта, що в свою чергу підвищує значення коефіцієнту нафтовилучення. Одним з найпоширеніших методів є закачування у пласт флюїду для витіснення вуглеводнів у видобувні свердловини. Як правило для цього використовують воду, що є вигідним флюїдом, тому що вона дешева, є майже скрізь і має високу щільність, що полегшує процес закачування. Даний коефіцієнт залежить від коефіцієнтів водо- і нафтонасиченості пласта, часу розробки пласта та його початкових запасів[3].
Приклад 5.2. Дослідженням кернів та геофізичними методами визначені наступні параметри покладу з водонапірним режимом: середня кількість зв'язаної (похованою) води і нафтонасиченість в початковий період експлуатації відповідно рівні S = 10% і S н = 90%; через 5 років після початку експлуатації середня водонасиченість; Sв = 55%; через 8 років середня водонасиченість Sв = 72%.
Потрібно визначити середню нафтовіддачу для зазначених двох моментів часу.
Коефіцієнт нафтовіддачі для «поточного моменту» залежно від середньої водонасиченості породи S на даний момент знаходимо за формулою
Kт = (SВ - S) / (100 - S),
де чисельник - кількість води, що надійшла в поклад на місце такої ж кількості видобутої нафти, а знаменник (100 - S) - початковий запас нафти. Величини Sв і S виражені у відсотках[3].
Через 5 років
Kт5 = (55 – 10) / (100 – 10) = 0,5, чи 50 %.
Через 8 років
Kт8 = (72 – 10) / (100 – 10) = 0,69, чи 69 %.
З отриманих нами результатів ми бачимо збільшення коефіцієнту нафтовилучення, що свідчить про збільшення кількості видобутої нафти та про ефективність проведених робіт з впливу на пласт.
Контрольні запитання:
Які вам відомі методи впливу на пласт?
Що впливає на коефіцієнт нафтовилучення?
Завдання 5.2: За показниками водонасиченості(початковий, через 5 і 8 років) розрахувати коефіцієнт нафтовилучення при водонапірному режимі, використовуючи формули наведені вище.
Звітність: Описати розрахунки та зробити висновки з отриманих вами даних. В теоретичній частині розрахункової роботи стисло викласти інформацію про метод розрахунків коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі. Відповісти на контрольні запитання.