
- •«Визначення швидкості просування у пласті водонафтового контакту і коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі»
- •5.1 Визначення швидкості просування у пласті водонафтового контакту
- •Контрольні запитання:
- •5.2 Визначення коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Геологічний факультет
Кафедра геології нафти та газу
Креативна розрахункова робота
№ 5-Д-2013:
«Визначення швидкості просування у пласті водонафтового контакту і коефіцієнту нафтовилучення при водонапірному режимі»
Виконала: викладач-дублер
Студентка ІІІ курсу
Групи «Геологія нафти та газу»
Тітенко Іванна__________
Час проведення заняття: 24.04.2013, II пара
Київ 2013
5.1 Визначення швидкості просування у пласті водонафтового контакту
Як вказано у роботі [1], знання про положення водонафтового контакту(ВНК) є важливими при вирішенні таких питань, як контролювання контурів нафтогазоносності, визначення коефіцієнтів нафтовилучення і т.д. Також визначення швидкості пересування та положення ВНК дає змогу контролювати швидкість переміщення води, що закачується, для того щоб уникнути утворення проривів води, які є несприятливими для розподілу водонасиченості пласта[4]. Існують як прямі методи визначення положення ВНК, такі, як контроль за даними обводнення свердловин, гідрохімічні і промислово-геофізичні, так і непрямі, засновані на систематизації та комплексному узагальненні різної геолого-промислової інформації. Контроль за даними обводнення свердловин передбачає визначення меж впровадження води в поклад на підставі системного спостереження за динамікою обводнення видобувних свердловин. Цей метод найбільш простий і не вимагає застосування спеціальних приладів. Тобто, якщо з’являється пластова вода в свердловині, розташованій у внутрішньому контурі нафтоносності покладу, це вказує на те, що поточний внутрішній контур в районі цієї свердловини перемістився. Знаючи моменти проходження поточного внутрішнього контуру через різні свердловини, можна фіксувати його положення на різні дати і визначати швидкість переміщення на різних ділянках покладу[1].
Метод контролю за даними про обводнення свердловини корисно використовувати разом з гідрохімічними методами, заснованими на спостереженнях за зміною хімічного складу води, видобутої разом з нафтою. Особливо це важливо, якщо в покладі відбувається підйом ВНК і контури нафтоносності переміщуються одночасно з переміщенням фронту закачаної води.
Про геохімічні методи спостереження за переміщенням водонафтового контакту можна дізнатись з роботи[2], де зазначено, що найбільш чутливим параметром для визначення положення ВНК зарекомендувало себе світлопоглинання нафт (спосіб А.Ф. Гільманшина). Параметр успішно застосовується в ряді регіонів. Зміна параметра обумовлена тісним зв`язком оптичної прозорості нафт з їх хімічним складом.
Фотоколориметричні дані представляють у вигляді карт зміни коефіцієнта світлопоглинання Кн на різні дати відбору й аналізу нафт. За картами орієнтовно оцінюють напрямок руху нафти і шлях (вектор на площині ху), пройдений за час Т між вимірами. Якщо розраховувати горизонтальний градієнт зміни властивостей нафт в напрямку руху нафти, швидкість V її руху в пласті можна визначити за формулою:
V, м/рік = Кн (gradxy, одиниць / 100м) ( T, роки )
Метод можна застосовувати, якщо в пласті не діють додаткові фактори зміни властивостей нафт, наприклад, адсорбція нафт породами, а лише механічне переміщення.
Приклад 5.1. В нашій лабораторній роботі, ми будемо визначати швидкість переміщення водонафтового контакту при таких умовах: За t = 50 місяців, тиск на буфері закритої свердловини знизився до р2 = 1,7 МПа, щільність пластової нафти н = 850 кг/м3, води в = 1000 кг/м3. Тиск на буфері закритої свердловини (при Q = 0) р1 = 2 МПа. Кут падіння пласта = 20 °. Треба визначити швидкість просування водонафтового контакту до цієї свердловині у вертикальному св і горизонтальному сг напрямках, а також по простяганню пласта спр. Формули ми дізнались з роботи [3] :
св = (р1-р2) / [t×(в-н)×g] (5.1);
сг = [(р1-р2)×ctg] / [t×(в-н)×g] (5.2);
св = (р1-р2) / [t×(в-н)×g×sin] (5.3).
Також у роботі [3] зазначено, що якщо спостереження за тиском вести не на буфері, а на вибої свердловини шляхом вимірів глибинним манометром, то при рзаб >> рн (тобто за відсутності вільного газу в пласті) можна за наведеними в задачі формулами простежити за просуванням водонафтового контакту при зниженні вибійного тиску при будь-яких методах експлуатації свердловини.
Підставляючи числові значення в (1 - 3), отримаємо:
св = [(2-1,7) ×106] / [50×(1000-850)×9,81] = 4,1 м / мес.;
сг = [(2-1,7) ×106 ×ctg20] / [50×(1000-850)×9,81] = 11,3 м / мес.;
св = [(2-1,7) ×106] / [50×(1000-850)×9,81×sin] = 12 м / мес.
З отриманих нами значень ми бачимо, що швидкість переміщення ВНК у горизонтальному напрямку майже у 3 рази більше за переміщення у вертикальному напрямку, а пересування ВНК по простяганню пласта приблизно дорівнює пересуванню в горизонтальному напрямку, що свідчить про нормальний розподіл водонасиченості у пласті.