13. Нормування параметри умов придатності до життєдіяльності

14. Вплив хімічних факторів на придатність до життєдіяльності Вплив фізичних факторів на придатність до життєдіяльності

Фізичні фактори, які визначають перш за все мікроклімат на ОП, ПУ - температура, вологість, швидкість повітря, шум, вібрація, механічні коливання і прискорення, електромагнітні випромінювання, зміни барометричного тиску, загойдування). Зупинимося більш детально на деяких з них. Дію температури, вологості, швидкості повітря на функції організму і безпечну діяльність спеціалістів ми розглянемо детально в наступному розділі.

   Шум. Проблема захисту спеціаліста від постійного високо інтенсивного шуму набула особливої актуальності. Тривалий вплив на людину є небезпечним для її здоров'я, знижується її надійність і працездатність. Симптоми несприятливої дії шуму різноманітні, але в першу чергу відмічається головний біль, запаморочення, роздратованість, шум і дзвін у вухах. В подальшому відмічається послаблення уваги, порушення точності руху, зниження швидкості реакції. Найбільше при тривалій дії сильного шуму страждає слуховий аналізатор: від функціональних змін до професійної глухоти.

Вібрація. Джерела шуму і вібрації однакові - робочі механізми. Частотний діапазон коливань дуже широкий (від 0,8 до 2000 Гц). За даними Волжової А.І. і Захарова В.К. (1968), у більшості суден особливості коливання корпуса в межах 0,6-3,3 Гц, а палуб в районі корми і машинних відділів - 5-8,3 Гц. Найнебезпечніші для людини частотні характеристики близькі до частоти коливань тіла людини і його органів (голова і органи травлення від 6 до 9 Гц). Отже, до таких частот вібрації людина найбільш чутлива. Ступінь відчуття вібрації взагалі визначається коливальною швидкістю і прискоренням. При відносно малих амплітудах і великих частотах (більше 15 Гц) головну роль відіграє коливальна швидкість, а при великих амплітудах і малих частотах - прискорення.

Електромагнітні коливання. Джерелами ЕМК високих і надвисоких частот (НВЧ) є радіолокаційні установки, радіопередавачі і другорядне випромінювання від металевої поверхні. У осіб, довго працюючих з джерелами ЕМК, виникають різноманітні порушення у функціях ЦНС, органів кровообігу (Н.Б.Горбоносова, 1969). Інші автори стверджують, що навіть короткочасна, але міцна ЕМК і НВЧ дія являє серйозну небезпеку для здоров'я людини (в тому числі розлад в статевій сфері, облисіння, зміни ВНД).

 Іонізуючі випромінювання (IB). Основним джерелом IB є ядерна енергетична установка (ЯЕУ) на кораблі і ракетна зброя. Радіаційний захист забезпечується самою конструкцією ЯЕУ, спеціальними правилами і нормами. Безаварійна експлуатація ЯЕУ і система радіаційної безпеки запобігає, як правило, дії на обслуговуючий персонал радіоактивних газів, аерозолів і забрудненню поверхонь радіоактивними елементами.

Зміни барометричного тиску. Дія підвищеного тиску на організм є причиною функціональних змін, які можуть призвести до пригнічення життєдіяльності організму. Короткі свідчення стверджують, що головним в дії на людину є не підвищений тиск газового і водного середовища, а перепад тиску повітря в житлових приміщеннях. Такі явища характерні для літаків і підводних човнів (особливо дизельних) і можливі в екстремальних ситуаціях на літаках, надводних кораблях, танках при доланні водних перешкод. Звичайно люди з достатніми функціональними резервами (як правило, молоді люди) не звертають уваги на перепади атмосферного тиску (до 10-15 мм рт. ст.) при погіршенні або покращанні погоди. Але з віком такі зміни тиску стають для багатьох осіб природним барометром і супроводжуються погіршенням самопочуття, головним болем, підвищеною роздратованістю, безсонням або сонливістю, зниженням працездатності й підвищенням стомлення. Такий симптомокомплекс іноді називають метеоневрозом.

 Хімічні фактори життєдіяльності умовно групуються в двох напрямах - зміна природного газового складу повітря (кисень, азот і вуглець) і шкідливі хімічні домішки, які виділяються технічними засобами, обладнанням, синтетичними матеріалами, лакофарбовим покриттям і людьми.

В добре вентильованих приміщеннях об'єктів параметри хімічного складу повітря повинні підтримуватися на рівнях, які не зашкодили б здоров'ю людини.    Але несприятливі умови діяльності спеціаліста можуть складатися так, що нормативні співвідношення компонентів повітря порушуються. Якщо наявність кисню знизиться до 16%, це вкрай небезпечно для життя людини, а наявність його на більш ніж 18% зразу ж позначається на ефективності і безпечній діяльності спеціаліста і супроводжується суб'єктивними і об'єктивними прикметами.

   Суб'єктивно людина відчуває головний біль, загальну слабкість, стукання в скронях, запаморочення голови. Об'єктивно це проявляється в зниженні якості, ефективності й безпеки праці, перевантаженням гальмівних процесів у корі головного мозку, уповільненням мислення і дій (Shutter, 1964).

Характеризуючи повітряне середовище об'єктів, слід враховувати і запилення, бідність легкими аероіонами. Крім того, в погіршення хімічного складу повітря вносить свою частку і людина (результат виділення продуктів життєдіяльності). Докладно це розглянемо в підрозділі про біологічні фактори.    Аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури, а також особисті експериментальні дослідження дають підставу О.Ю. Сидорову і З.К. Сулимо-Самуйлло виділити 6 зон адаптаційної і токсичної дії С02 на організм. Вплив хімічних факторів на працездатність людини та її безпеку залежить від багатьох умов і в першу чергу - від функціональних резервів організму, особистих якостей, індивідуальної підвищеної чутливості до речовин, від характеру і тривалості роботи, впливу інших несприятливих факторів.