8

Лекція 8 Тема: особливості діяльності викладача з творчого розвитку студентів

План лекції:

8.1 Види творчої діяльності вчителя

8.2 Створення атмосфери співтворчості і співробітництва

8.3 Умови творчого розвитку учнів

8.4 Стандартна і творча навчальна діяльність

8.5 Творчі ситуації

8.6 Етапи творчого процесу

8.7 Структура творчої навчальної діяльності учнів

8.1 Види творчої діяльності вчителя

Виділяють п'ять видів діяльності вчителя на уроці, які вважають сприятливими для творчого розвитку учнів:

• діяльність, що мотивує учнів до процесу навчання та сприяє розумінню ними його значення для осо­бистісного розвитку;

• діяльність, що цілеспрямовує, орієнтує учнів на мету і результат, який треба отримати, спрямовує їх увагу на зміст і значення творчої діяльності, яку вони виконують;

• діяльність, що індивідуально диференціює учнів, розвиває різні рівні можливостей учнів, не обме­жує їх у часі, стимулює всіх до відповідей;

• діяльність, яка організує колективну творчу діяль­ність учнів забезпечує організацію групових форм творчої навчальної діяльності;

• діяльність, яка організує контрольно-оцінювальиу діяльність учнів.

При застосуванні творчих завдань значний ефект дає оп­тимальне поєднання фронтальних форм роботи з груповими «за варіантами», коли учні виконують самостійні завдання від­повідно до власних можливостей. Це приводить до істотного поліпшення успішності навчання й рівня розумового розвитку учнів. Разом з тим, така організація навчання має і свої недолі­ки для формування творчої особистості учня. Головний поля­гає в тому, що відкритий поділ дітей за рівнем інтелектуально­го розвитку негативно відбивається на формуванні адекватної Я-концепції. У сильних може розвинутися Я-концепція з пі­двищеною самооцінкою, зневажливе ставлення до «слабких», у останніх - низька самооцінка, втрата бажання вчитися.

Саме тому ефективними для розвитку творчих можли­востей учнів є різні види диференціації навчання, які ефектив­но застосовуються при формуванні в учнів системи інтелекту­альних і практичних умінь і включають такі основні етапи:

- перший - учням дають необхідні знання, вміння, нави­чки, після чого ставлять завдання щодо їх застосування. Учень самостійно розв'язує задачу, визначаючи шляхом «спроб» і «помилок» відповідні орієнтири і прийоми діяльності. Це нав­чання за першим типом орієнтованої основи діяльності (ООД за П.Я. Гальперіним та Н.Ф. Тализіною);

- другий полягає в тому, що учням пропонують орієнти­ри діяльності в готовому вигляді (наприклад, у вигляді алго­ритму дій). Учень виконує всі операції і дії згідно із зазначени­ми орієнтирами, вказівками і досягає кінцевого результату діяльності. Це навчання за другим типом орієнтовної основи діяльності;

- третій тип - учнів озброюють загальним методом діяльності, за допомогою якого вони самостійно й усвідомлено визначають послідовні дій, орієнтири для розв'язання зав­дання.

У практичній діяльності вчителі, як правило, здійсню­ють навчання за першим і другим типами орієнтованої основи діяльності. Навчання ж за третім типом, яке найбільше відпо­відає вимогам розвитку творчих можливостей учнів, сприяє їх підготовці до застосування набутих знань і засобів діяльності в нестандартних навчальних і практичних ситуаціях, у школі практично не реалізується.