7.4 Фактори успішності творчої діяльності та творчого розвитку студентів.

Ставлення учнів до творчої діяльності зумовлюється ці­лим рядом факторів не тільки шкільного, а й позашкільного характеру. Проте вирішальна роль у формуванні позитивного ставлення до процесу творчості належить самому навчально­му процесу, його змісту і методам, усій організації колективної та індивідуальної творчої діяльності учнів.

В процесі створення сприятливих умов для розвитку творчих можливостей учнів у навчально-виховному процесі слід брати до уваги такі фактори:

Необхідність оптимального (кількісного і якісного) скла­ду творчих груп. Учнів, у яких рівномірно проявляються всі якості, які сприяють успішній творчій діяльності, майже не­має. Тому у групи для розв'язування творчих завдань треба підбирати учнів так, щоб за рівнем розвитку своїх творчих якостей вони доповнювали один одного. Безперечно, що об­даровані діти відіграють значну роль у вихованні й розвитку своїх товаришів, існує і зворотній зв'язок. Саме тому дослід­ники виступають проти спеціальних шкіл для обдарованих дітей, вважаючи, що це «обезкровлює» загальноосвітню масо­ву школу.

Шкідливість ранньої спеціалізації. Статистика показує, що творче довголіття зберігають вчені, які за тих чи інших об­ставин уникли занадто ранньої спеціалізації і в молоді роки зай­малися проблемами, які відносилися до різних галузей науки.

Необхідність опосередкованого педагогічного управління творчою діяльністю учнів, прийняття на себе функції «вну­трішнього критика». Для того, щоб акт творчості відбувся у повному соціальному значенні цього слова, дорослий повинен узяти на себе функцію відсутнього у дитини «внутрішнього критика». Дорослий, маючи потрібні знання, художні смаки, не лише відхиляє невдале, а й обирає серед багатьох варіантів той, що має технічну або художню цінність. При цьому вчи­тель повинен дотримуватися однієї умови: сприймати дитя­чий твір таким, який він є, не додавати ані рядка до вірша, ані штриха до малюнка, ані рисочки до креслення тощо.

Фактор негативного впливу суперництва і конкуренції. Не можна ні в якому разі порівнювати і протиставляти за які­стю «талановитості» роботи однолітків. Суперництво і конку­ренція всередині учнівського колективу неприпустимі, бо во­ни одразу зміщують мотиви діяльності, а отже змінюють і ха­рактер діяльності: замість творчості задля спілкування, вира­ження почуттів, ставлень починається вигадництво задля пер­шості.

І.Г. Канєвська розробила поетапний підхід до творчого розвитку студентів, який може бути застосований для учнів старших класів: творче засвоєння знань, умінь (проникнення в лабораторію думки вченого), вироблення власної точки зору на проблему, творче застосування в навчальному процесі (пе­ренесення знань на новий засіб діяльності), творча науково-дослідна робота студентів за межами навчальної програми.

Велике значення для формування творчої особистості учня мають свідомі мотиви творчої діяльності, які стимулю­ють ініціативу, творчу активність, формують передумови творчої діяльності, настанову на творчий пошук. Розвиток мо­тивації навчання - це не самоціль, а всього лише один із засо­бів розвитку особистості учня. За результатами наших дослі­джень, лише 12% (310 осіб) учителів звертають увагу на фор­мування у своїх учнів саме тих мотивів, які сприяють успіш­ній творчій діяльності людини. Така ситуація пов'язана з тим, Що вчителі чітко не усвідомлюють таких мотивів (83%). Отже, велике значення для формування творчої особистості учня має усвідомлення вчителями провідних мотивів творчої діяльності і засобів їх формування в учнів у процесі навчання. У монографії В.К. Вилюнаса розглядаються конкретні психо­логічні механізми, що забезпечують розвиток мотивації люди­ни, обговорюються ті впливи, які змінюють мотиваційні від­ношення людини, емоційні процеси, які лежать в основі таких змін, умови, від яких залежить їх закріплення. За даними на­шого дослідження, 47% (178 осіб) учителів ставляться до фак­тів байдужості, незацікавленості учнів у навчанні як до чогось «об'єктивного» й обмежуються тільки констатацією цих фак­тів у своїх педагогічних характеристиках («не цікавиться», «лінується» і т.п.).

Для повноцінного розвитку творчої особистості доціль­но використовувати комплекс навчально-виховних та органі­заційних заходів, здійснюючи їх протягом тривалого часу. Ці заходи треба починати зі створення відповідного розвиваю­чого середовища в сім'ї, дитсадочку і розв'язання нескладних творчих завдань у дошкільному віці. У старшому шкільному віці треба використовувати спеціальні творчі завдання та проекти, інші заходи, втілення яких вимагає актуалізації в са­мостійній продуктивній діяльності всієї гами якостей і здіб­ностей творчої особистості. Цей складний і довготривалий процес має бути добре організований, програмно та методич­но забезпечений.

Мотиви творчої діяльності найбільш ефективно розви­ваються в позашкільній роботі при відчутті радості від успіш­ної творчої діяльності, задоволення від спільної роботи з това­ришами. Віра в сили кожного і колективу в цілому, а також ра­дість і задоволення від творчої діяльності формують такі яко­сті і звички, як терпіння, захопленість і компетентність, ста­ранність і готовність прийти на допомогу, які, як ми вже відмі­чали, в поєднанні з відповідними переконаннями є психічни­ми передумовами для творчих досягнень. Так формуються довгочасні мотиви творчої діяльності, від яких залежать як ближчі, так і віддаленіші результати розвитку. Формування мотивів - це створення умов для появи внутрішніх спонукань до саморозвитку, усвідомлення їх особистістю і подальший розвиток учнем своєї мотиваційної сфери. Саме тому для фор­мування творчої особистості учня специфічні переваги має позашкільна діяльність, у процесі якої учні можуть поглибле­но вивчати предмет, мати великий простір для висунення ори­гінальних ідей, гіпотез, індивідуального підходу при розв'язанні задач і проблем.