39

ВСТУП

Мета курсової роботи: охарактеризувати діяльність Національного банку України.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- дослідити статус і функції Національного банку України;

- визначити його організаційно-правові засади;

- дослідити еволюцію політики НБУ на різних етапах економічного розвитку;

- здійснити аналіз монетарної політики НБУ за 2008-2012 роки;

- розробити рекомендації щодо покращення діяльності Національного банку України.

Об’єктом дослідження є банківська система України, яка від початку свого створення пройшла складний шлях еволюції.

Предметом дослідження є Національний банк України – центральний банк системи. Його політика також змінювалася в залежності від зміни зовнішніх і внутрішніх умов.

Процес переходу України до ринкових відносин в економіці зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації і регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої вирішальною мірою залежать успіх соціально-економічних перетворень у країні загалом.

В умовах трансформаційної економіки Національний банк України виступає головним органом державного регулювання макроекономічних процесів і від імені держави координує діяльність банківської системи в цілому.

За сучасних умов діяльність центрального банку має вирішальний вплив на стабільність національної валюти, надійність банківських установ, дієвість платіжно-розрахункового механізму, активізацію ринкової кон'юнктури, вирівнювання платіжного балансу, що загалом визначає ефективність функціонування всієї економіки країни. Зазначені обставини зумовлюють актуальність вивчення питань, пов'язаних із визначенням статусу центрального банку в економіці та сфер його функціонування, оскільки місце центрального банку в ринковій економіці багато в чому визначає хід та напрямок економічного розвитку країни.

В економічно розвинених країнах: Англії, Німеччині, США досягнута цінова стабільність, інфляція стримується на рівні 0-2 %. Доцільно вивчити досвід функціонування національних банків цих країн.

Всеохоплююча фінансово-економічна криза, в якій Україна знаходилася в останні роки, визначає актуальність і важливість вивчення діяльності Національного банку України як центрального банку нашої держави, проведення ним грошово-кредитного регулювання економіки з чітким визначенням як стратегічних, так і поточних завдань.

Аналіз еволюції монетарної політики НБУ у процесі ринкового реформування економіки України засвідчив поступовий перехід від адміністративних до ринкових важелів монетарного регулювання. Усі ці зміни відповідали задекларованій стратегії формування соціально орієнтованої ринкової економіки та намаганням активно інтегруватись у глобальний економічний простір.

Однак, на шляху реалізації монетарної політики на практиці траплялось безліч проблем інституційного характеру, а саме: нерозвинутість фінансового ринку та обмеженість фінансових послуг, труднощі на шляху утвердження політичної, цільової, операційної та фінансової незалежності центрального банку країни; значні обсяги тіньової економіки та фінансових потоків, що випадають з поля зору центральних органів монетарної влади; ризикована діяльність кредитних інститутів; політична нестабільність у країні, низький рівень довіри в суспільстві до національної валюти, банківської системи, органів монетарної влади та до керівництва держави. Всі ці проблемні питання і сьогодні потребують вирішення.

Над вирішенням цих проблем, а також над питаннями статусу Національного банку України і його функціями працювали видатні українські науковці, професори: Мороз А.М., Юрій С.І.. Успаленко В.З., Кизим М.О., Міщенко В.Я., Науменкова С.В., Сало І.В. та інші.

Для вирішення теоретичних питань використовувався системний аналіз, застосовано синергетичний підхід, метод наукової абстракції. Прикладні аспекти вивчення предмета вимагали застосування низки методів теоретичного рівня (спостереження, аналізу та синтезу, логічний метод). Широко використовувались специфічні методи статистико-економічного аналізу, порівняння, середніх і відносних величин, рядів динаміки.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку банківської системи україни та місце в ній національного банку.

1. Роль національних банків у розвитку банківської системи держави.

Роль Національного банку України у розвитку банківської системи визначається тим, що він за статусом є центральним банком України і знаходиться на першому, вищому рівні дворівневої банківської системи України.

Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці [1].

Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи, визначає та проводить грошово-кредитну політику, монопольно здійснює емісію гривні та організовує грошовий обіг, виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему їх рефінансування.

Національний банк є економічно самостійним органом, юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов’язаннями Національного банку.

Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.

Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України.

Національний банк України має право подавати Президенту України у встановленому порядку свої пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.

Не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку.

Для мене важливі такі особливості функціонування національних банків України, Англії, Німеччини та США (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Особливості функціонування національних банків

окремих держав

Назва банку	Особливості функціонування
Національний банк України	Національний банк України за ст. 93 Конституції України має право законодавчої ініціативи нарівні з Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.8 Закону України «Про Національний банк України» керівними органами Національного банку є Рада Національного банку та Правління Національного банку. Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів Ради Національного банку строком на 5 років. Значне число банків України орієнтоване на обслуговування окремих бізнес-груп.
Національний банк Англії	Законом про фінансові послуги (2012р.) в Англії створені незалежний фінансовий комітет і банк пруденційного регулювання в якості допоміжного банку. Незалежний фінансовий комітет має основною метою моніторинг банківської системи та вжиття заходів для усунення або зменшення системних ризиків з метою захисту та підвищення стійкості фінансової системи Великобританії, а також підтримку економічної політики уряду. Банк пруденційного регулювання відповідальний за нагляд за банками, будівельними товариствами, кредитними спілками, страховими компаніями та великими інвестиційними компаніями.
Німецький федеральний банк (Дойче Бундес банк)	На основі закону «Про Німецький федеральний банк» має повну незалежність від уряду у проведені грошової політики. Федеральний принцип побудови Бундесбанку проявляється у тому, що до Ради центральних банків входять як призначені центром члени Ради директорів, так і кандидатури від регіонів, котрих висувають уряди земель. Члени Ради директорів призначаються на термін 8 років Президентом Німеччини за поданням Ради центральних банків.
Федеральна резервна система (ФРС) США	Федеральна резервна система (ФРС) США складається з трьох рівнів: Рада керуючих, 12 федеральних резервних банків, приблизно 3000 банків – членів ФРС та банки – нечлени ФРС, які поділяються на ті, що входять у Федеральну корпорацію страхування депозитів (ФКСД), та ті, чиї внески не застраховані у ФКСД. Рада керуючих складається з 7 членів, які призначаються Президентом і затверджуються Сенатом. Повний термін роботи члена Ради – 14 років. Вони обираються з різних федеральних резервних округів. Федеральна резервна система – незалежна організація. Вона не може бути скасована за бажанням президента, конгрес також не може змінити її роль і функції.

Банківська система України дворівнева. Перший рівень – Національний банк, другий – комерційні банки. Рада Національного банку визначає основні засади грошово-кредитної політики України. Правління Національного банку безпосередньо забезпечує реалізацію зазначеного напрямку фінансової політики держави. Свою діяльність Національний банк здійснює на засадах незалежності та економічної самостійності. Проте цей головний орган банківської системи України за своїм правовим статусом є залежним від Президента України та Верховної Ради України.

У Англії встановлюється цільовий показник інфляції – 2 %. Якщо річні темпи інфляції більші, ніж 3 %, або менші, ніж 1 %, то губернатор банку повинен писати відкритий лист канцлеру з поясненням причин таких відхилень і з пропозиціями по стабілізації ситуації. Діяльність банку прозора і відкрита для публіки. Рівень процентних ставок вирішує спеціальна комісія – комітет з монетарної політики, який складається з 9-ти членів: 5 від банку Англії і 4 зовнішні члени, призначувані канцлером. Засідання щомісяця, їх протоколи публікуються. Крім того, банк кожен квартал публікує свою інформацію, в якій міститься детальний аналіз економічних умов і перспектив економічного зростання.

Органами управління Бундесбанку є:

- Рада центрального банку – визначає ділову політику банку, складається з президента Бундесбанку, членів Ради директорів, президентів Центральних банків земель.

- Рада директорів – центральний виконавчий орган Бундесбанку, що відповідає за виконання рішень Ради Національного банку.

Німецьку банківську модель взято за основу функціонування Європейського центрального банку (ЄЦБ) у зв’язку з запровадженням нової валюти «євро» з 1 січня 1999 року.

Тривалі строки повноважень членів Ради Федеральної резервної системи США мають на меті захистити і ізолювати їх від політичного тиску. Щомісячний Бюлетень ФРС публікує статистичні дані та іншу інформацію про діяльність системи. Щороку громадська аудиторська фірма ревізує фінансові звіти Ради. Основні функції ФРС здійснює через мережу 12 Федеральних резервних банків. Кожний резервний банк має свою власну Раду. Центральні банки американської економіки знаходяться у приватній власності, але управляються державою. Вони керуються не прагненням до прибутку, а слідують політиці, яка з погляду Ради керуючих покращує стан економіки в цілому.

Слід зауважити, що органи, аналогічні за своїми повноваженнями Раді Національного банку, існують у багатьох інших державах. Зокрема, у Німеччині існує відповідна їй за функціями Рада центральних банків, у Австрії – Рада директорів, у США – Рада керуючих. Відрізняються вони між собою складом та порядком формування, обсягом функцій та повноважень, проте характерними для усіх є принципи функціонування, згідно з якими зазначені керівні органи визначають лише основні, глобальні питання діяльності центральних банків, не втручаючись у їхню оперативну діяльність.

На початок 2012 року в Україні функціонували 176 банків із 198 зареєстрованих, у тому числі 53 банки з іноземним капіталом.

Підсумовуючи роль національних банків у розвитку банківських систем держав можна зробити висновок, що національні банки України, Англії, Німеччини і США є центральними банками їх банківських систем, які керують діяльністю комерційних банків, визначають грошову політику держави. Основною функцією національних банків є забезпечення стабільності національної валюти і стримування темпів інфляції в межах 0 – 2 %.

Слід відмітити прозорість і відкритість для громадськості в роботі банків Англії, Німеччини та США.

Заслуговує на увагу цінова стабільність (інфляція 2 %) у Англії, Німеччині та США, що свідчить про динамічний розвиток економіки цих країн і ефективну роботу їх національних банків.

Позитивним також є контроль громадськості за роботою національних банків.

Так, громадська аудиторська фірма США ревізує фінансові звіти Ради керуючих.

Громадськість також присутня у Раді керуючих Федеративної резервної системи США і у Раді центральних банків Бундесбанку.