Типові структури управління залежно від взаємодії головної компанії та дочірніми підприємствами: фінансова група, конгломерат, концерн

Зміст

Вступ…………………………………………………………………2

Специфіка стратегічного управління у МНК…………………….3

Структура управління I: «Фінансова група»…………………….4

Структура управління ІI: «Конгломерат»………………………..6

Структура управління ІІI: «Концерн»……………………………9

Висновки……………………………………………………………13

Список використаних джерел…………………………………….14

Вступ

МНК, перетворившись на транснаціональні групи компаній виробничого, торгового, фінансового і науково-дослідного профілю, не тільки залишаються опорою економік розвинених країн, але і перетворилися на одну з головних сил світового господарства. 

МНК лідирують у світовій економіці за різними показниками: за загальним обсягом продажів, обсягами світової торгівлі, за величиною активів і за чисельністю зайнятих. 

МНК перетворили світову економіку на достовірно міжнародне виробництво. Вони дали імпульс розвитку науково-технічному прогресу, забезпечили підвищення технічного рівня і якості продукції, зростання ефективності виробництва. Особливо видатна роль МНК у вдосконалення форм менеджменту і організації підприємства, управління його комерційним, виробнично-технологічним і кадровим потенціалом. 

НК широко різняться наданням різним ієрархічним рівням вироблення стратегії. У практичному значенні це відмінність стосується механізму взаємозв'язку між головний компанієюМНК і його численними національними дочірні підприємства. Типовою є схема, коли головна компанія зайнята виробленням стратегії на глобальному і/або регіональному рівнях, тоді як дочірніми компаніями не за межі безпосередньої зовнішнього середовища й концентруються на реалізації національній стратегії. Принципове значення має тут ступінь взаємодії між головний компанієюМНК і дочірні підприємства групи в термінах відносної ролі й відповідальності.

Специфіка стратегічного управління у мнк

Організація, форми і структурні особливості МНК можуть бути різноманітними. Проте можна виділити такі основні принципи, які є в основі МНК:

• корпоративна цілісність, заснована на принципі акціонерної участі;

• орієнтація на досягнення єдиних для компаній МНК стратегічних цілей і рішення загальних стратегічних завдань;

• наявність єдиної управлінської вертикалі і єдиного центру контролю у вигляді холдингової компанії, банку, або групи взаємопов’язаних компаній;

• безстроковий характер існування МНК.

Разом з терміном «мультинаціональний» часто використовують поняття «світовий» або «глобальний». Передбачається, що менеджмент глобальної компанії:

• застосовує глобальний, інтегрований підхід до бізнесу з метою пошуку нових ринкових можливостей, оцінки можливих погроз для бізнесу з боку конкурентів, пошуку нових ресурсів для розширення діяльності враховуючи людські і фінансові ресурси;

• прагне закріпити присутність компанії на ключових національних і регіональних ринках;

• направлений на пошук загальних рис, властивих різним географічним ринкам.

З цієї точки зору, мультинаціональна компанія — це різновид холдингової компанії, що здійснює господарську діяльність на різних національних ринках і прагнуча через менеджерів дочірніх підрозділів адаптувати свої продукти і маркетингову стратегію до місцевих особливостей.

Разом з термінами «мультинаціональна» і «глобальна» компанія в літературі використовується термін «транснаціональний» (транснаціональна корпорація, ТНК). Останнім часом ряд учених стали використовувати його відносно компаній, які можна охарактеризувати і як глобальні, і як багатонаціональні, тобто відносно компаній, прагнучих до досягнення ефекту масштабу за рахунок глобальної інтеграції і адаптивних до зовнішнього середовища (мультикультурна МНК). Це визначення вельми схоже з поняттям глобальної компанії. Термін «транснаціональна корпорація» використовують відносно бізнесу, злиття, що утворилося в результаті, а не утворення спільного підприємства або стратегічного альянсу двох компаній тих, що представляють різні країни. 

Найбільші МНК є міжнародними фінансово-промисловими об’єднаннями, що вміщують в свою структуру головну компанію фінансової або виробничої орієнтації, а також дочірні і асоційовані фірми, пов’язані з нею системою корпоративної участі. Вони працюють у сфері промисловості, логістики, торгівлі і маркетингу, фінансів, НДДКР і т.д. Ці підрозділи розміщені як в країні базування МНК, так і за кордоном. Таку форму інтегрованої корпоративної структури називають фінансово-промисловою групою (ФПГ).

Фінансово-промислові групи (ФПГ) - це диверсифіковані багатофункціональні структури, створені на основі об´єднання капіталів промислових підприємств, кредитно-фінансових установ та інших господарських суб´єктів з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу як усієї групи в цілому, так і кожного з її учасників.