6.Види і типи складок.

Складка –це повний пергин порід у протилежному напрямі.

1. складки поздовжнього вигину,

2. складки поперечного вигину

3. складки течії

4. складки сколювання

Складки поздовжнього вигину викликаються силами, що діють вздовж шаруватості. При вигині в шарі відбувається перерозподіл речовини таким чином, що воно переміщається від вигинів з відносно малим радіусом кривизни до вигинів з великим радіусом кривизни. У всьому обсязі товщі, що зазнала подовжньому вигину, загальне переміщення порід відбувається в напрямку, перпендикулярному до дії стискаючих зусиль, - в ділянки з відносно малим тиском, що призводить до інтенсивного зростання складок уздовж осьових поверхонь Завдяки цьому при утворенні складок поздовжнього вигину відбувається загальне скорочення ( shortening) площі, що займалася шаруватої товщею до ськладкообразованія.

Складки поздовжнього вигину, що виникають при зсуві, під впливом протилежно спрямованих сил, мають всі характерні риси цих структур, але їх осьові поверхні володіють помітним нахилом у бік дії активних сил.

Складки поперечного вигину відчувають не стиск, а неоднакове по інтенсивності розтяг. Вісь максимального стиснення порід розташована перпендикулярно до шаруватості, а вісь подовження спрямована вздовж шарів.

Складки течії в умовах низьких температур і тисків розвиваються тільки в породах з низькою в'язкістю (солях, гіпсах, вугіллі, глинах). При високих температурах (сотні градусів) в'язкість порід різко знижується і здатність утворювати складки течії набувають навіть такі породи, як мармури, кварцити, апелюють, гнейси, амфіболіти і т.п. При цьому відбуваються перекристалізація речовини і поява нових мінералів. При однорідності фізичних властивостей порід протягом відбувається розосередження; в різнорідних товщах воно зосереджується в шарах з найменшою в'язкістю. Помітити поверхні ковзання, властиві пластичної деформації, майже ніколи не вдається через що відбувається одночасно перекристалізації порід.

Нерідко утворення двох-трьох типів складок може відбуватися одночасно. Наприклад, у пластичному ядрі діапіровимі складки можуть виникнути складки поздовжнього вигину і складки течії, а вміщують породи в цей час будуть відчувати поперечний вигин, вигинаючись вгору. Проте кожному з видів складок притаманний певний характер переміщення речовини, що дозволяє розрізняти окремі різновиди складок в природних умовах.

7.Види метаморфізму.

Метаморфізм  — процес  мінеральної і структурної зміни гірських порід під впливом температури, тиску, підземних розсолів, часто в присутності флюїду. Виділяють ізохімічний метаморфізм — при якому хімічний склад породи змінюється неістотно, і неізохімічний метаморфізм (метасоматоз) для якого характерна помітна зміна хімічного складу породи, в результаті перенесення компонентівфлюїдом.

Види.

За розміром ареалів розповсюдження метаморфічних порід, їх структурному положенню і причинам метаморфізму виділяють:

-Регіональний метаморфізм який залучає значні об'єми земної кори, і поширений на великих площах. У результаті р е г і о н а л ь н о г о М. утворюються метаморфічні сланці (філіти, слюдяні сланці, ґнейси, амфіболіти, піроксен-плагіоклазові сланці, еклогіти), кварцити і мармури. Цього типу М. зазнають геосинклінальні вулканогенні, вулканогенно-осадові і осадові відклади в ході еволюц. розвитку складчастих поясів.

-Контактовий метаморфізм приурочений до магматичних інтрузій, і походить від тепла вистигаючої магми. К о н т а к т н и й М. відбувається в безпосередній близькості від інтрузій або екструзій магм під впливом на вмісні породи флюїдів і тепла. М. в умовах підвищення т-ри супроводжується дегідратацією мінералів і назив. прогресивним (М. зворотного напряму назив. регресивним).

-Динамо-метаморфізм відбувається в зонах розломів, пов'язаний зі значною деформацією порід.

-Імпактний метаморфізм Відбувається при різкому ударі метеорита об поверхню планети.

-Ендогенний та екзогенний метаморфізм.

М. поділяється на е н д о г е н н и й, що відбувається під впливом на породи тепла, флюїдів, а також тиску шарів Землі, і к о с м о г е н н и й, що має місце в астроблемах (великих метеоритних кратерах) при впливі на породи ударних хвиль, що породжуються падіннями великих метеоритів. Екзогенні процеси вивітрювання порід і літогенез при зануренні осадів на глибину в ході накопичення шаруватих товщ (діагенез, катагенез) в поняття М. не включаються.

Е н д о г е н н и й М. поділяється на р е г і о н а л ь н и й і к о н т а к т н и й.

-Ізохімічний та алохімічний метаморфізм. Сланцева, ґнейсова, амфіболітова текстури метаморфічних порід зумовлені розвитком М. в умовах стресу (направленого тиску, що викликає складчастість і ін. деформації шаруватих товщ). З контактним М. пов'язане утворення родовищ мармуру, корунду тощо. М. завжди супроводжується істотними змінами хім. складу порід. У тих випадках, коли ці зміни торкаються головним чином летких компонентів, М. умовно називають і з о х і м і ч н и м, при радикальніших змінах складу — а л о х і м і ч н и м. При крайньому вираженні алохімічної природи М. за постійного об'єму використовується термін метасоматизм.

-Космогенний метаморфізм. Пов'язаний з різким короткочасним зростанням т-ри і тиску під впливом на породи ударних хвиль, що породжуються падіннями великих метеоритів. Він призводить до утворення імпактитів, в яких зустрічаються мінерали високого тиску (стишовіт, коесит, дрібні алмази і ін.) спільно з продуктами плавлення, деформації та дроблення мінералів первинних порід.

-Гідрометаморфізм — відбувається за участю води підземних надр.

8.Відклади боліт.

Болото – ділянка суходолу, яка характеризується надмірним зволоженням і наявністю вологолюбної трав’яної рослинності, з залишків якої звичайно утворюється торф. Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера відкладаються мул, пісок, рештки рослин. Озеро поступово міліє. Підводна рослинність змінюється надводною, вологолюбною, що вкриває всю його поверхню. Коли ці рослини відмирають, їхні рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото. Болота поділяються на низинні, верхові та перехідні.. Низинні болота утворюються в долинах річок, на берегах озер. Живляться підземними водами. З рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, з дерев – вільха. В Україні низинні болота поширені на Поліссі.

Верхові болота розміщуються на вододілах річок, живляться атмосферними опадами. Рослинність на таких болотах бідна, здебільшого – різні мохи. Ростуть також пухівка, журавлина. Багато верхових боліт у районах з великою кількістю опадів.

Перехідні болота займають за характером живлення та рослинності проміжне положення. Болотам належить важлива роль у природі. Вони зволожують повітря навколишніх територій, є місцями проживання багатьох видів рослин, тварин. У болотах утворюється корисна копалина – торф, який має широке застосування. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добриво, барвники та ліки. Використовується торф і як паливо. Тривалий час люди намагалися осушувати болота і перетворювати їх на родючі поля. Проте, це нерідко призводить до негативних наслідків: знижується рівень грунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф. На земній кулі болота займають близько 350 млн. га; найбільша їх кількість в Азії, Європі та Північній Америці. В межах України найбільше боліт на Поліссі (особливо у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях), у долинах степових річок, а також у Карпатах.