Глава 1

в ується, (динамічну і статичну). Невикористовуєма частина, як правило, врешті решт відмирає і залишає інфофонд. Тобто вона не може використовуватися для формування особистості. Більш практичною є динамічна частина інфофонду. Це відносно стабілі­зовані інформаційні масиви, які піддаються постійній корекції з боку зовнішнього середовища. Іншими словами, можна сказати, що цю частину інфофонду становлять знання.

Знання є унікальним феноменом в інформаційних процесах, головним багатством інформаційного суспільства. Вони з одного боку виступають ніби складовою інформації, а з іншого — ціл­ком незалежні від неї. Слід одразу зазначити, що ототожнення знань з інформацією неприпустиме. Ці поняття характеризують процес людського пізнання з різних підходів: знання — лише з гносеологічного, інформація, головним чином, - з комунікатив­ного [294].

Можна сказати, що знання є особливим видом інформації, що володіє рядом властивостей, яких вся інша інформація не має. До таких властивостей в першу чергу слід віднести системність. Насправді, будь-які знання повинні бути систематизовані. В про­тивному випадку такі данні не можна назвати знаннями.

По-друге, знання завжди є істинним, об'єктивним відобра­женням реальності, що не завжди можна сказати про інформацію (інформація — відображена різноманітність). При цьому знання досить часто мають вигляд сформованих законів або теорій.

З цього випливає наступна властивість знань, яка може бути охарактеризована як статичність. Знання, як правило, є консер­вативними за своєю сутністю і інваріантними по відношенню до часового фактору. Тобто, після своєї появи знання, як правило, не піддаються суттєвим деформаціям. Вони можуть лише допов­нюватися чи уточнюватися.

Таким чином, знання характеризують об'єкт з точки зору статики інформаційного процесу, а інформація — з точки зору його динаміки. При цьому знання формуються шляхом переробки (систематизації, аналізу тощо) деяких суттєвих інформаційних фрагментів.

Інструментом формування інфофонду є інфопотік. Характер інформації, яка приноситься інфопотоком та його інтенсивність визначають динаміку інфофонду, характеризують темпи його

22

Інформаційний вплив суспільства на формування особистості

з астарівання і розвитку. В інфопотоці відображається все роз­маїття оточуючого середовища. За своєю потужністю інфопоток адекватний інфофонду. Адже елемент інфопотоку підтверджує, доповнює або спростовує кожний елемент інфофонду. Таким чином, інфопотік являє собою многочленне полісемантичне утворення.

Інформацію, що циркулює в інфопотоку, умовно можна роз­ділити на три класи:

1. особиста;

2. спеціальна;

3. масова.

Інформація першого класу відображає ті чи інші події в сфері особистого життя індивіда. Час і розмах її циркуляції дуже об­межені, і, в більшості випадків, прямують до нуля. В досить рід­кісних випадках, коли інформація цього класу стосується особи високого соціального положення (особисте життя, здоров'я тощо), вона може мати своє відображення в інформації третього класу. Вплив такої інформації на становлення особистості обмежується родинним колом або особистими контактами індивіда.

До другого класу відноситься інформація, що використовуєть­ся в межах певних формальних соціальних груп. Вона носить професійний або вузько спрямований характер, потреба в ній індивіда детермінується приналежністю до тієї чи іншої фор­мальної структури. До цього класу відноситься вся інформація (знання), що отримуються особистістю в процесі різноманітних видів діяльності. Однією з властивостей спеціальної інформації є те, що вона може отримуватися шляхом перетворення інформа­ції першого класу, а також сама перетворюватися в інформацію третього класу. її вплив на формування особистості виражається в першу чергу через передачу їй знання.

Масова інформація є найбільш розповсюдженим і найбільш використовуваним класом інформації. Сюди слід віднести всі види соціальної інформації, яка не входить в перші два класи. При цьому слід зазначити, що даний клас інформації здійснює найбільший вплив на формування й становлення особистості. Рівень і якість інформації третього класу, що надходить до ін­дивіда, повністю визначає його життєву, світоглядну, соціальну, ідеологічну та інші позиції.

23