- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 6
Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією
визначаються одна або множина «аитицілей», у відповідності з якими інформація не повинна вноситися до списку тематик.
Як правило, список «антицілей» детермінує сам інформаційний потік. Остаточний вибір типу інформаційного моніторингу визначається завданням, що стоїть перед навчаємим, і характеристиками інформаційного потоку.
Таким чином, сформовані в повній мірі безпосередні уміння роботи з інформацією дозволяють забезпечити її якісний відбір, оцінку і аналіз.
Опосередковані уміння є інваріантними відносно характеру поставлених завдань, мети обробки інформації і особливостей інформаційного потоку.
Формування умінь критичного сприйняття інформації відбувається як розвиток у навчаємого здібності виявляти інформаційні фрагменти, які негативно впливають на суспільну і особистісну свідомість. Під такими фрагментами будемо розуміти інформацію, під впливом якої людина або соціальна група приймають невигідні для себе рішення або ж відбуваються деструктивні зміни в психіці та свідомості людей. Зазначена інформація, як правило, подається у вигляді патогенних текстів (див. главу 3), які пропагують хибні цінності, насаджують викривлене світосприйняття, закликають до змін суспільного та державного устрою. Крім того, критичне сприйняття інформації спрямовується на виявлення різного роду викривлень, фальсифікацій, помилкових суджень, які можуть зустрітися в повідомленні. Як правило, такі викривлення виявляються в кожному випадку по-різному, на основі різноманітних критеріїв. При цьому першорядну роль відіграє рівень розвитку інформаційної моделі, особистий досвід людини. Критичне сприйняття ґрунтується, перш за все, на логічному підході до кожного повідомлення, коли навчаємий повинен оцінити з позицій логіки, наскільки правдивою є ця інформація, які викривлення вона містить або може містити тощо.
Одним із способів фальсифікації інформації є розбиття (де-композиція) подій, що описуються, на окремі факти. При цьому дійсна інтерпретація зазначених фактів і зв'язків між ними, замінюється іншою, яка не має нічого спільного з попередньою. Таким чином, дійсні факти використовуються для формування хибної
170
концепції, яка використовується для їх пояснення і встановлення зв'язків. Така концепція і являє собою фальсифікацію.
У цьому зв'язку для формування умінь критичного сприйняття інформації нам видається доцільним запропонувати алгоритм у вигляді запитань, відповівши на які навчаємий зможе зробити остаточний висновок про ступінь своєї довіри до тієї чи іншої інформації:
Чи є факти, викладені в повідомленні, логічно пов'язаними між собою? [так]
Чи відповідають висновки фактичному матеріалу, на основі якого ці висновки зроблені? [так, в основному відповідають)
Чи є така інтерпретація повідомлення однозначною? (так, скоріше так)
Чи може бути інша інтерпретація повідомлення? [ні, навряд чи, наведена інтерпретація є більш імовірною)
Чи володіє навчаємий фактичною інформацією, яка су перечить викладеній? (ні]
Чи є зв'язки, встановлені між різними фактами і посилан нями, на думку навчаємого, штучними? (ні)
Чи робиться в повідомленні спроба підмінити одні поняття ініпими? (ні]
8. На якому аспекті — раціональному чи емоціональному робиться акцент в повідомленні? [раціональному)
Якщо більшість відповідей співпала з наведеними у дужках, то можна зробити висновок, що інформація не містить блоків, спрямованих наманіпулювання свідомістю особистості, нав'язування їй хибної точки зору тощо. В іншому ж випадку можна стверджувати протилежне.
Надалі розглянемо процес формування умінь орієнтування в спеціальній інформації. Під спеціальною інформацією в даному випадку будемо розуміти інформацію з певної предметної області, наприклад, наукову, технічну, пов'язану з виробництвом, підприємництвом, банківською системою тощо. Уміння орієнтування в такій інформації формуються в процесі роботи з нею, по мірі оволодіння понятійним апаратом відповідної предметної області. На ступінь оволодіння відповідними уміннями найбільший вплив здійснює рівень розвитку інформаційної моделі особистості. Адже чим більш розвинутою є зазначена модель,
171