Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_НФОРМАЦ_ЙНА КУЛЬТУРА О.О. Хмельницький.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.74 Mб
Скачать

Глава 6

Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією

визначаються одна або множина «аитицілей», у відповідності з якими інформація не повинна вноситися до списку тематик.

Як правило, список «антицілей» детермінує сам інформацій­ний потік. Остаточний вибір типу інформаційного моніторингу визначається завданням, що стоїть перед навчаємим, і характе­ристиками інформаційного потоку.

Таким чином, сформовані в повній мірі безпосередні уміння роботи з інформацією дозволяють забезпечити її якісний відбір, оцінку і аналіз.

Опосередковані уміння є інваріантними відносно характеру поставлених завдань, мети обробки інформації і особливостей інформаційного потоку.

Формування умінь критичного сприйняття інформа­ції відбувається як розвиток у навчаємого здібності виявляти інформаційні фрагменти, які негативно впливають на суспільну і особистісну свідомість. Під такими фрагментами будемо розуміти інформацію, під впливом якої людина або соціальна група при­ймають невигідні для себе рішення або ж відбуваються деструк­тивні зміни в психіці та свідомості людей. Зазначена інформація, як правило, подається у вигляді патогенних текстів (див. главу 3), які пропагують хибні цінності, насаджують викривлене сві­тосприйняття, закликають до змін суспільного та державного устрою. Крім того, критичне сприйняття інформації спрямо­вується на виявлення різного роду викривлень, фальсифікацій, помилкових суджень, які можуть зустрітися в повідомленні. Як правило, такі викривлення виявляються в кожному випадку по-різному, на основі різноманітних критеріїв. При цьому пер­шорядну роль відіграє рівень розвитку інформаційної моделі, особистий досвід людини. Критичне сприйняття ґрунтується, перш за все, на логічному підході до кожного повідомлення, коли навчаємий повинен оцінити з позицій логіки, наскільки правдивою є ця інформація, які викривлення вона містить або може містити тощо.

Одним із способів фальсифікації інформації є розбиття (де-композиція) подій, що описуються, на окремі факти. При цьому дійсна інтерпретація зазначених фактів і зв'язків між ними, замі­нюється іншою, яка не має нічого спільного з попередньою. Таким чином, дійсні факти використовуються для формування хибної

170

концепції, яка використовується для їх пояснення і встановлення зв'язків. Така концепція і являє собою фальсифікацію.

У цьому зв'язку для формування умінь критичного сприйнят­тя інформації нам видається доцільним запропонувати алгоритм у вигляді запитань, відповівши на які навчаємий зможе зробити остаточний висновок про ступінь своєї довіри до тієї чи іншої інформації:

  1. Чи є факти, викладені в повідомленні, логічно пов'язаними між собою? [так]

  2. Чи відповідають висновки фактичному матеріалу, на основі якого ці висновки зроблені? [так, в основному відповідають)

  3. Чи є така інтерпретація повідомлення однозначною? (так, скоріше так)

  4. Чи може бути інша інтерпретація повідомлення? [ні, навряд чи, наведена інтерпретація є більш імовірною)

  5. Чи володіє навчаємий фактичною інформацією, яка су­ перечить викладеній? (ні]

  6. Чи є зв'язки, встановлені між різними фактами і посилан­ нями, на думку навчаємого, штучними? (ні)

  7. Чи робиться в повідомленні спроба підмінити одні поняття ініпими? (ні]

8. На якому аспекті — раціональному чи емоціональному робиться акцент в повідомленні? [раціональному)

Якщо більшість відповідей співпала з наведеними у дужках, то можна зробити висновок, що інформація не містить блоків, спря­мованих наманіпулювання свідомістю особистості, нав'язування їй хибної точки зору тощо. В іншому ж випадку можна стверд­жувати протилежне.

Надалі розглянемо процес формування умінь орієнтуван­ня в спеціальній інформації. Під спеціальною інформацією в даному випадку будемо розуміти інформацію з певної предметної області, наприклад, наукову, технічну, пов'язану з виробництвом, підприємництвом, банківською системою тощо. Уміння орієн­тування в такій інформації формуються в процесі роботи з нею, по мірі оволодіння понятійним апаратом відповідної предметної області. На ступінь оволодіння відповідними уміннями най­більший вплив здійснює рівень розвитку інформаційної моделі особистості. Адже чим більш розвинутою є зазначена модель,

171