- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 6
Ж відомі ключові слова будуть зустрічатися в нестандартних
контекстних ситуаціях. Тоді застосовується так зване «смислове читання», коли навчаємии фіксує смисл тексту, а не його формальні характеристики, якими є ключові слова. Для розуміння смислонесучої конструкції необхідно, перш за все, з'ясувати сутність дії, про яку Йде мова. Для цього відшукується дієслово (воно в більшості випадків присутнє) і встановлюється смисловий зв'язок між об'єктом і суб'єктом дії. Зрозумівши сутність тексту, навчаємии буде в змозі здійснити його оцінку.
Слід зазначити, що в обох випадках уміння оцінки інформації формуються і проявляються швидше при роботі з інформацією, тематична спрямованість якої відома і звична для навчаємого, а текст, який її містить, має адекватну структурованість, зв'язність, абстрактність, насиченість, понятійний апарат. Інакше необхідна переорієнтація інформаційної моделі навчаємого, яка здійснюється в процесі неодноразового прочитання ним текстів з відповідними характеристиками. Наприклад, якщо людина має досвід роботи з науковими текстами, які характеризуються високим рівнем структурованості, практичною відсутністю емоційної забарвленості і наявністю спеціального понятійного апарату, то вона (людина) буде не здатна без попередньої підготовки оцінювати публіцистичний текст, який є менш структуро в аним і абстрактним, більш емоційним з використанням узагальненого понятійного апарату в порівнянні з науковим текстом.
Кажучи про сутність оцінки інформації, необхідно зазначити, що ця оцінка може здійснюватися у двох аспектах, як:
оцінка тематичної спрямованості інформації;
оцінка практичної важливості (можливості застосування) інформації.
Зрозуміло, що у першому випадку оцінка інформації здійснюється з метою визначення лише її тематики. У другому ж випадку оцінка інформації відбувається як зіставлення її змісту з певною існуючою незалежно від цієї інформації метою, що може об'єднати в собі декілька різноманітних тематик, а також прикладний аспект використання оцінюваної інформації. Простіше кажучи, оцінка практичної важливості інформації зводиться до бінарної відповіді (типу «так-ні») на одне з питань:
164
Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією
ч и відповідає оцінювана інформація поставленій у вигляді набору тематик меті оцінки;
чи може оцінювана інформація використовуватися в по дальшому.
Запропонована методика формування умінь оцінки інформації є найбільш прийнятною для роботи з порівняно невеликими текстами (обсягом 5-10 тисяч друкованих знаків). За умови відповідної адаптації інформаційної моделі навчаємого, такі тексти можуть оцінюватися досить ефективно. При виникненні необхідності оцінити інформацію, яка міститься в тексті обсягом більше 10 тисяч друкованих знаків, його необхідно умовно поділити на менші фрагменти.
Таким чином, наведена методика, на нашу думку, може використовуватися для набуття умінь оцінки інформації на відносність до певної тематики, а також щодо можливості подальшого використання.
Уміння селекції інформації необхідні для відбору інформації з наявного інформаційного масиву з деякою наперед заданою апріорною метою. На наш погляд, формування зазначених умінь повинно відбуватися послідовно, в три етапи. При цьому на першому етапі навчаємии формулює мету відбору інформації, яка є зовнішньою стосовно самої інформації. На другому етапі, у відповідності із сформульованою метою, виділяються критерії відбору інформації, згідно з якими на завершальному третьому етапі буде безпосередньо відбиратися інформація. Для формулювання мети селекції навчаємии чітко з'ясовує поставлену перед ним задачу. При цьому мета може бути сформульована вузько або розширено, в залежності від чого вона може бути віднесена до однієї з трьох груп:
I. Група, яка містить найбільш узагальнені цілі, що стосуються тієї чи іншої тематики в цілому.
II. Група з помірними за обсягом цілями, що стосуються ок ремих проблем з тієї чи іншої тематики.
ПІ. Група, до складу якої входять найбільш вузькі цілі, які стоез^ються окремих суб'єктів, що проходять за визначеною тематикою.
На другому етапі розширені цілі передбачають формування множини різноманітних критеріїв, окремі з яких можуть
165