Глава 6

с ередньо в процесі обробки інформації. Тобто безпосередні уміння застосовуються в інформаційній діяльності, а опосередковані уміння виступають скоріше як фонові, тобто такі, що обов'язково повинні бути присутні, але не завжди можуть застосовуватися. Надалі з'ясуємо зміст і наведемо методики формування кожної групи умінь.

В основу безпосередніх умінь покладені, перш за все, ефекти сприйняття, а також згортування і розгортування інформації, розглянуті в главі 5. Розкриваючи сутність зазначених умінь, зауважимо, що оцінка, селекція, аналіз, моніторинг інформації, як елементи інформаційної діяльності, здійснюються виключно в аспекті подальшого практичного застосування цих відомостей. Результати переробки інформації використовуються як гносео­логічна основа прийняття рішень. Саме тому оцінка, селекція, аналіз і моніторинг інформації здійснюються, виходячи з кон­кретного завдання, для виконання якого і обробляється інфор­мація. В залежності від змісту і спрямованості цього завдання можуть бути отримані різні результати, тобто одна і та ж сама інформація в різних умовах з точки зору її важливості, інформа­тивності тощо може бути кваліфікована по-різному і ініціювати прийняття різних рішень.

При оцінці, селекції, моніторингу інформації завдання транс­формуються в цілі, згідно з якими і відбувається обробка інформа­ції. Тому далі розглянемо деякі особливості постановки цілей.

Будь-яка мета може бути сформульована в трьох вимірах:

• від суб'єкта (хто, що);

• від об'єкта (з ким, чим);

• від процесу (що саме зробив).

В меті «від суб'єкта» вказуються характерні властивості суб'єкта, тобто учасника певного процесу.

В меті «від об'єкта» вказуються характерні властивості об'єкта, над яким суб'єкт здійснює певну дію. В якості об'єктів можуть виступати певні засоби або продукти виробництва, сфери діяль­ності.

В меті «від процесу» вказуються характеристичні властивості процесу, тобто зміст дії, яку суб'єкт здійснює над об'єктом.

В залежності від характеру завдання мета може бути сфор­мульована як в одному, так і в кількох вимірах.

162

Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією

К ількість вимірів, що використовуються при визначенні мети, детермінує обсяг і властивості інформації, що переробляється.

Зважаючи на викладене, розглянемо процес формування безпосередніх умінь.

Зокрема, формування умінь оцінки інформації можна здійснювати двома способами.

У першому, на наш погляд, більш простому випадку, оцінка інформації відбувається шляхом зіставлення так званих ключо­вих слів, що зустрічаються у тексті. Для цього у навчаємого фор­мується чітко виражена структура ключових слів, яка дозволяє однозначно оцінювати інформацію. При цьому тексти, що несуть різноманітну інформацію, обов'язково будуть містити певний ін­варіантний набір повторюваних слів, які саме і є ключовими сло­вами. Задача навчаємого полягаєу виділенні цього інваріантного набору, його фіксуванні, запам'ятовуванні, а також у впізнанні контекстних ситуацій, в якихможуть зустрічатися ключові слова. Тоді при поверхневому перегляді тексту досить знайти знайомі ключові слова і зафіксувати контекстну ситуацію, у якій вони зустрічаються. Якщо контекстна ситуація буде для навчаємого знайомою, то він одразу зможе оцінити всю інформацію. Самая; структура ключових слів буде утворюватися поступово в процесі детального (можливо неодноразового) прочитування оцінюваної інформації, а якість зазначеного утворення буде підвищуватися по мірі набуття досвіду.

Оцінку текстів за ключовими словами доцільно здійснювати у випадках їх вузької тематичної спрямованості. В залежності від наявності в тексті ключових слів можна однозначно відповісти на питання щодо тематики зазначених відомостей, а отже — оці­нити їх з позицій перспективності використання для вирішення поставленого завдання.

Окремим випадком оцінки інформації з використанням, клю­чових слів є оцінка шляхом визначення наявності чи відсутності в тексті певної особистої назви, насамперед назви організації, наприклад, «Фієста», «Авіант».

В іншому випадку, коли тематична спрямованість тексту є досить широкою, спиратися на ключові слова недоцільно, ос­кільки це може призвести до некоректної оцінки. В цій ситуації навчаємому не вдасться сформувати набір ключових слів або

163