7. Що є процесом розуміння тексту/

Рис. 8. Графік функції приналежності з граничним значенням 0,8.

159

_і!

158

І

Глава 6

Г ЛАВА 6.

ОКРЕМІ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

Наведені в цьому підрозділі методики формування умінь роботи з інформацією спрямовані, з одного боку, на підвищення професійного рівня у сфері обробки інформації, а з іншого — на розвиток інформаційної культури фахівця з ОІ.

Перш, ніж перейти до опису зазначених методик, слід заува­жити, що будь-які підходи до вирішення проблеми навчання роботі з інформацією нам відшукати не вдалося. До досліджен­ня даного питання зроблена спроба підійти двома шляхами. В першому випадку були проаналізовані методики навчання роботі з текстами, які використовуються, перш за все, в учбових закладах при викладанні різноманітних курсів мови і літерату­ри. Зазначені методики зорієнтовані на роботу з конкретними художніми текстами. Розвиваючи текстову логіку і образність сприйняття, формуючи уявлення про зв'язність і цілісність того чи іншого літературного твору, ці методики в найменшому ступені спрямовані на аналіз змісту з позицій оцінки інформативності, цінності, практичного застосування відомостей, що містяться в тому чи іншому тексті. Тим більше зазначені методики не пропо­нують і не можуть пропонувати якого-небудь алгоритму обробки інформації, у тому числі і щодо її сприйняття і засвоєння (див. наприклад [288]).

З іншого боку, при розробці методик формування умінь ро­боти з інформацією зроблена спроба скористатися наявними напрацюваннями в галузі бібліотекознавства. Огляд літератури в цій сфері свідчить про орієнтацію на роботу з книгою, як носієм інформації, а не з інформацією конкретно. Зокрема, існує безліч

160

Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією

р екомендацій, утому числі і методичного характеру що стосують­ся технічних аспектів пошуку і структурування літератури. Нап­риклад, у [67] викладаються способи роботи з книгою, принципи організації бібліотечних каталогів тощо. Але питання методики обробки інформації (у тому числі й проблема смислового аналізу змісту того чи іншого твору з метою віднесення до того чи іншого розділу каталогу) залишаються нерозкритими. Кожна людина сприймає, оцінює і аналізує інформацію виключно з позицій особистого суб'єктивізму (в нашій термінології —інформаційної моделі особистості). Водночас будь-яке коригування інформацій­ної моделі з позицій педагогіки не передбачається.

Викладене ще раз підтверджує необхідність розробки мето­дик формування умінь роботи з інформацією, а також вказує на новизну і актуальність зазначеної розробки.

Надалі сформулюємо основні вміння роботи з інформацією, а також запропонуємо методики їх формування. При цьому за­уважимо, що запропоновані методики виходять, насамперед, з алгоритму, тобто послідовності дій, якої слід дотримуватися при роботі з інформацією.

До основних умінь роботи з інформацією можна віднести:

~ уміння оцінки інформації;

—г уміння селекції інформації;

— уміння аналізу інформації;

—■ уміння інформаційного моніторингу;

• уміння критичного сприйняття інформації; —■. уміння орієнтування в спеціальній інформації;

• уміння роботи з джерелами інформації;

• уміння інформаційної гігієни.

Перераховані уміння, доцільно розбити на дві групи: ті, які безпосередньо використовуються в інформаційній діяльності, й ті, що використовуються опосередковано. До першої групи мож­на віднести уміння оцінки, селекції, аналізу інформації, а також інформаційного моніторингу, які надалі будемо називати бегь посередніми. Тоді до другої групи віднесемо уміння критичного сприйняття інформації, орієнтування в спеціальній інформації, роботи з джерелами інформації, інформаційної гігієни, які на­зиватимемо опосередкованими. Такий розподіл обумовлюється ступенем практичного використання тих чи інших умінь безпо-

161