- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1
ч ого середовища і виступати як міра впорядкованості структур та їх взаємодії, являючись об'єктивною характеристикою на всіх стадіях організації матерії.
Інформація, як і матерія, рух, існувала і існує завжди. Вона є невід'ємним атрибутом матерії і руху. Як вважають сучасні вчені, інформація є філософською категорією, вона задовольняє всім вимогам, які висуваються до філософської категорії. Інформація така ж основна категорія, як простір, час, матерія, енергія [4].
Інформаційний підхід до розвитку світу дозволяє сформувати інформаційну картину світу, яка підтверджує послідовний розвиток всієї матерії, як спадкове накопичення інформації, різноманітність. Інформаційна картина світу підтверджує також діалектику як процес розвитку видів інформації з одного боку, і як накопичення різноманітності {зародження і вдосконалення інформаційних структур) — з іншого. Інформаційна картина світу наочно і цілісно представляє загальні зв'язки та взаємообу-мовленість явищ розвитку. Крім того, вона містить у собі максимальний інформаційний масив, який може бути використаний в процесі навчання і виховання особистості, а також сприяти її професійній соціалізації.
Зрозуміло, що жодна людина не зможе засвоїти інформаційну картину світу в повному обсязі, але ця картина являє собою, так би мовити, ідеальну модель, до якої слід прямувати. Спроби розглядати проблеми навчання і виховання з позицій інформаційного підходу робив відомий німецький філософ і педагог О.Ф.Больнов [361, 274]. При цьому він намагався пояснити феномен інформації, відштовхуючись від філософських проблем комунікації і спілкування, в основі яких лежить педагогічна теорія і екзистенціальна філософія.
Розглянувши різні аспекти феномену інформації і встановивши зв'язок між інформацією і проблемами її сприйняття, слід зазначити, що на формування особистості впливає не вся наявна інформація, а лише її найвища форма — соціальна інформація. Адже це єдина форма інформації, що циркулює в суспільстві та Інших соціальних системах. Саме через цю інформацію відбувається формування знань особистості, набуття нею необхідних вмінь і навичок. М.С.Коган [140] під соціальною інформацією розуміє сприйнятий зміст повідомлення відносно того чи іншо-
18
Інформаційний вплив суспільства на формування особистості
г о факту, що передається індивідом чи групою таких. На думку І.Б.Новіка [216], соціальна інформація є когнітивною (знанніє-вою) інформацією в соціальній формі або суспільною формою індивідуальної свідомості.
Соціальна інформація може бути по-різному класифікована. Зокрема, А.Д.Урсул [308] виділяв ідеальну і матеріальну соціальну інформацію. Матеріальна інформація є довільною відображеною різноманітністю, яка відбувається в сфері взаємодії природи і суспільства, що не обов'язково відображається у свідомості індивіда, а характеризує лише процеси відображення в соціальних об'єктах, які є предметами, що існують поза свідомістю індивіда (тобто мають специфічно соціальну природу). Ідеальна інформація виступає як відображення різноманітності об'єктивної реальності у свідомості і формах діяльності суб'єкта (суспільства).
З іншої точки зору [350], соціальну інформацію можна розчленувати на два рівні. До першого належить інформація, що використовується індивідом в його діяльності. Це суспільно-історична інформація, об'єктивована в матеріальних носіях духовна культура. До другого рівня належить інформація, яку суб'єкт отримує в процесі пізнання об'єктів (вільна інформація). Ці два рівні поєднуються в інфосферу.
Однак найбільш обґрунтованою класифікацією соціальної інформації слід вважати класифікацію, що заснована на концепції В.З.Когана [137], згідно з якою всю різноманітність соціальної інформації можна звести до двох видів — семантичної та естетичної. При цьому семантичною є інформація, яка піддається універсальній логіці, має закінчену структуру, припускає точне уявлення, перекладається на інші мови. Естетична інформація не може бути адекватно виражена в певній знаковій системі. Вона, як правило, є унікальною як за своєю формою, так і за змістом. І іона теоретично не «перекладається» на іншу мову, оскільки іншої мови для передачі цієї інформації не існує.
Окремим підкласом соціальної інформації є інформація спеціальна (професійна), яка має значення в межах певних формальних соціальних груп. Вона носить професійний характер, потреба в ній індивіда детермінується належністю до тієї чи іншої формальної структури. Намагання до отримання такої інформації усвідомлюється як необхідність оволодіння апріорним
19