- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
Вплив інформаційної культури спеціалістів...
абстрагованість тексту відповідає його основній ідеї, меті, сприяє вираженню основного змісту.
Слід зазначити, що ступінь абстрактності тексту багато в чому залежить від його тематики. Наприклад, найменш абстрактними є тексти, в яких наводиться опис конкретного об'єкту факту, події. В них використовується конкретизований понятійний апарат і, як правило, відсутні узагальнення і висновки.
Більший ступінь абстрактності властивий для опису процесів в певних специфічних сферах діяльності, наприклад, в області наукових досліджень або в сфері банків і фінансів. При цьому разом з відносно абстрактними поняттями використовуються і спеціальні, професійні терміни.
Максимально абстрактними є тексти, в яких наводиться аналіз деяких процесів, результати діяльності в певній області, аналітичні дослідження з визначеної проблематики- Використовувана при цьому термінологія, як правило, досить абстрактна. Понятійний апарат вимагає відповідної підготовки і наявності уміння Його інтерпретації.
Таким чином, оцінка абстрактності тексту полягає в оцінці відповідності ступеня абстрактності тематиці й змісту тексту. Надмірне або недостатнє абстрагування в тексті негативно впливає як на змістовний, так і на комунікативний аспект тексту.
Ще однією характеристикою, яка перш за все впливає на ступінь комунікативності тексту, є адекватність використовуваного понятійного апарату. Адже для забезпечення дієздатності комунікативного каналу потрібно домогтися ідентичного розуміння слів, лексем як у автора тексту, так і у читача. Якщо ж ця ідентичність буде порушена, то комунікативний канал не зможе ефективно реалізовувати свою основну функцію. Тому висувається вимога уніфікації — єдиного загальноприйнятого розуміння понятійного апарату.
Розуміння тієї чи іншої лексичної одиниці найкращим чином визначається через контекст. Якщо ця одиниця не суперечить контексту і добре з ним взаємодіє, то можна сказати, що вона правильно вживана. В такому випадку і розуміння лексичної одиниці є адекватним. В супротивному випадку, якщо концепт суперечить своєму контексту слід говорити про недорозуміння значення слова і про неправильне використання понятійного апарату.
150
Бувають випадки, коли деяке поняття визначається не через формулювання, а через найбільш характерні приклади. При цьому автор може вкладати в слово свій особливий смисл, підтекст, акцентувати увагу на певних відтінках розуміння.
Засвоєння чи незасвоєння необхідного понятійного апарату відіграє важливу роль в організації інформаційного обміну і багато в чому визначає рівень ІК. Відміна у смисловому розумінні окремих слів призводить до накопичення комунікативних помилок, що порушують інформаційні процеси і перешкоджають здійсненню інформаційної діяльності. Однозначність розуміння — основа трансляції інформації, послідовності в її
розумінні.
Завершальним елементом системи текстових характеристик, що дозволяють визначити рівень ІК, на нашу думку, є адекватність емоційної насиченості тексту його змісту. Як вже зазначалося, емоційна насиченість абсолютно не властива документам, що написані в офіційно-діловому стилі. Але більшість інформаційних документів, а саме їм приділяється увага перш за все, написані з певним відступом від цього стилю. Найбільш характерним для них є скоріш публіцистичний стиль. А останній, як правило, не є емоційно нейтральним. Таким чином, емоційна насиченість тексту визначається переважно стилем його написання. Надмірна експресивність перешкоджає нормальному сприйняттю тексту, а недостатня — робить текст сухим і малоінформативним.
Таким чином, будь-який документ в більшому або меншому ступені несе в собі емоційний компонент. Якщо ж в документі містяться повідомлення ЗМІ, то ступінь його емоційної насиченості значно підвищується. Тоді емоційна насиченість оцінюється через призму її відповідності змісту і структурі тексту.
Виходячи з вищесказаного, для оцінки рівня ІК можна використовувати систему текстових характеристик, яка складається з таких компонент:
Структурованість тексту.
Зв'язність тексту.
Абстрактність тексту.
Адекватність понятійного апарату.
Емоційна насиченість тексту.
151