- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
Вплив інформаційної культури спеціалістів...
5. Виразити оптимальним чином заданий зміст — смисл і різного роду акценти, контрасти, змінювані відтінки тощо.
Крім іншого не можна зменшувати роль в розумінні використовуваного понятійного апарату і окремих понять. Адже смислова інформація, поміщена в тексті, дійсно породжується і пізнається людиною через своєрідний фільтр (систему) смислових категорій, понять.
Як зазначає у [281] Соловйова О.А., система понять відображає системність реальної дійсності і, відповідно, є ієрархічною, заснованою на родових відношеннях між поняттями і урахуванні -видових відмін. Родовидові визначення понять є основним видом визначень, до яких зводяться всі інші. Визначення через рід і видову відміну можна розглядати як основну серед інших видів дефініцій. Система категорій (як найбільш загальних понять) ієрархічного типу забезпечує розкриваємість понять будь-якого рівня.
Утворення понять спирається на уявлення. Поняття створюються в результаті роботи мислення над предметами, які надані і сприймаються.
Поняття відображають узагальнений зміст, що відноситься не лише до одного предмету, але й до цілого класу предметів. Поняття нерозривно пов'язане зі словом. Не може бути поняття
без слів. Поняття розкриваються в судженнях.
Розвиток понять відбувається на основі вирішення протиріч між новими чинниками і існуючими поняттями, яких не вистачає для пояснення цих чинників. Зв'язок багатьох понять з конкретною дійсністю дуже складний і опосередкований, але існуюча область дійсності завжди залишається онтологічною основою всіх, у тому числі і вищих за ступенем абстракції, понять.
Початкова генерація понять характеризується недостатньо повним аналізом явищ, що вивчаються, і виділенням таких ознак (властивостей), які не є суттєвими для цих понять. Внутрішнь-опонятійна генералізація полягає в тому, що з усього комплексу ознак поняття виділяються лише найхарактерніші. Це призводить до того, що між окремими ознаками поняття встановлюються неправильні співвідношення. Міжпонятійна генералізація проявляється в надзвичайно широкому впливі одного поняття на інші.
142
Іноді поняття можуть описуватися не через абстрактні визначення, а через характерні приклади. Зокрема, у [337] при інтерпретації інформації в термінах істинності і хибності вводиться поняття абсолютної інформації. Це поняття розкривається через характерний приклад — генетичну інформацію, яка не є ні
Істинною, ні хибною.
При використанні різних понять виникають такі помилки і
проявляються недоліки:
оперування термінами, що позначають поняття з одночас ною нездатністю до розкриття змісту понять, вказівки на їх суттєві ознаки;
змішування видових ознак понять, що належать до загаль ного роду;
недостатнє засвоєння зв'язків і співвідношень між поняттями;
невміння класифікувати поняття, безпорадність при ви борі суттєвих ознак, які можуть бути покладені в основу
класифікації.
Розуміння окремих понять, термінів, словосполучень та інших лексичних одиниць, а також їх смислове навантаження залежать від контексту, в якому ці одиниці вживаються. Слід зазначити, що поняття контексту є більш широким, ніж прийнято вважати. Зокрема, окрім лексичного (семантичного) контексту, під яким розуміють смислове прочитання окремого слова або словосполучення в залежності від його лексичного оточення, можна виділити знаковий і ситуативний контексти.
Так, Дж.Брупер описав експеримент, в якому пред'являлася літера В з просвітом, яка сприймалася і як літера В і як число 13 (34]. При цьому сприйняття вказаного символу залежало перш за все від попередніх пред'явлень літер або цифр. Очікування контексту обумовлювало попередню активацію цілого набору відповідних категорій і підсвідомих настанов. Такий контекст якраз і є знаковим. Експерименти, що стосуються ситуативного контексту, описані Р.Солсо у [282]. Найбільш яскравим прикладом такого контексту є спроба опису однієї і тієї ж ситуації (події) з позицій різних учасників. Почепцов Г.Г. у [242] зазначає, що один зміст може нести в собі множину різних комунікативних прочитань. Число контек-
143