Глава 5

Вплив інформаційної культури спеціалістів.

описує повну картину, але не у всіх випадках. «Односторонній» текст може бути ефективним, коли реципієнт вже згодний з думкою комунікатора і протиріччя буде вносити лише зайві сумніви.

Варіювання основної ідеї. Текст звичайно містить одну основну ідею, яка розвивається за його плином. При цьому вплив здійснюється більш ефективно, якщо в тексті містяться повторення основної ідеї у формі, яка видозмінюється. Для того, щоб ідея була добре збережена у пам'яті, необхідне її не­одноразове повторення, що, в свою чергу, притупляє інтерес, увагу а також знижує інформаційну цінність повідомлення. Тому повторення ідеї повинно супроводжуватися видозміною форми її вираження.

Безумовно, феномен розуміння реалізується в процесі чи­тання. Читання — це процес сприйняття і активної переробки інформації, закодованої у знаковій системі.

Чепелєва И.В. у [328] розглядає читання як:

• вид пізнавальної діяльності, що включає в себе смислове сприйняття, мисленнєву переробку і інтерпретацію отри­ муваної інформації;

• процес сприйняття і переробки інформації, закодованої в тексті.

Операційна основа пізнавального читання зводиться до сформованості психологічного механізму переробки семантич­ної інформації тексту, що включає до себе макрооперації семан­тичного орієнтування в змісті повідомлення, структурування і переструктурування текстової інформації, згортування і роз-гортування смислів.

Основними етапами читання як пізнавального процесу є:

• декодування або розпізнавання окремих слів;

• встановлення значення цих слів шляхом порівняння з еталонами, що зберігаються у довготривалій пам'яті, і уточнення цих значень в залежності від контексту;

• встановлення синтаксичних зв'язків між словами;

• встановлення зв'язків між словосполученнями, реченнями та іншими мовними одиницями;

• співвіднесення отриманої інформації з наявною інформа­ ційною моделлю (системою знань), тезаурусом.

140

Інформаційне читання являє собою вилучення інформа­ції з тексту через цілий ряд когнітивних операцій, що ведуть до відновлення закладеної в тексті смислової структури. Особистісно-смислове читання передбачає не лише інформа­ційний ефект, але і породження нових смислів, що базуються на «смисловій основі» вихідного повідомлення і селектованих інформаційною моделлю особистості.

В загальному випадку на розуміння тексту здійснюють вплив

такі фактори:

• інформаційна насиченість тексту;

• концептуальна насиченість тексту;

• композиційно-логічна структура тексту;

• структура і складність взаємозв'язків між елементами тексту, наприклад реченнями;

• смислові категорії, реалізовані в тексті — елементи слов­ никового складу;

• ступінь орієнтації лексики, граматики і стиля мови на

реципієнта;

• організація уваги і її акцентування при читанні;

• емоційна спрямованість.

Розуміння тексту в цілому складається з розуміння окремих текстових елементів. Найпростішим таким елементом, що має закінчену структуру, є речення. Тому при складанні окремого речення, як елемента цільного тексту, доречно скористатися рекомендаціями Падучевої О.В. [227]:

1. Розставити слова і інтонувати речення (встановити його лінійно-інтонаційну структуру, тобто порядок слів і інтонацію] при синтезі речення з його лексичного уявлення. В межах цієї задачі від комунікативної структури вимагається, щоб в ній міс­ тилася вся додаткова семантична або прагматична інформація, яка повинна бути додана до синтаксичного уявлення речення, щоб його лінійно-інтонаційна структура встановлювалася од­ нозначно.

2. Інтонувати речення з вже розстановленими словами.

3. З'ясувати, які значення передаються варіюванням лінійно-інтонаційної структури речення.

4. Встановити місце заперечення при породженні речення з його семантичного уявлення.

141