Глава 5

Вплив інформаційної культури спеціалістів.

1. Розуміння може сприйматися як своєрідне декодування визначеного смислу.

2. Розуміння як переклад на «внутрішню мову», трансляція в інформаційну модель особистості.

З- Розуміння як інтерпретація, коли розробляється спеціаль­ний набір правил, прийомів, рекомендацій, застосування яких повинно забезпечити досягнення результату як особливого змісту розуміння.

4. Розуміння як результат пояснення, коли вважається, що розуміння означає здатність дати відповідне пояснення.

5. Розуміння як оцінка, коли передбачається, що воно не лише перекладає у внутрішній світ суб'єкта те. що до цього належало об'єктивній дійсності, але і забезпечує зрозумілому певне місце у цьому внутрішньому світі.

6. Розуміння як осягнення унікального, коли розуміння роз­ глядається у зв'язку з процесом пізнання.

7. Розуміння як побудова мисленнєвих моделей, коли перед­ бачається, що воно являє собою використовувані наявні знання про світ, своєрідну переробку вхідних даних, в результаті якої будується мисленєва модель, що дозволяє використовувати от­ риману інформацію.

Розуміння знаків природної мови здійснюється в процесі їх відображення, тобто в межах так званої знакової ситуації. Тому процеси, що протікають при відображенні і розумінні знаків, слід розглядати в ході аналізу і функціонування знакової ситуації.

Як зазначає Лєонтьєв О.О., розуміння тексту — це процес перекладу смислу цього тексту в будь-яку іншу форму його за­кріплення [171]. Це може бути процес:

• парафрази, переказу тієї ж думки іншими словами, пере­ кладу на іншу мову;

• смислової компресії;

• побудови образа, предмета чи ситуації, наділених певних смислом;

—■ формування особистісно-смислових утворень, лише опо­середковано пов'язаних зі смислом початкового тексту;

— формування емоційної оцінки подій;

— вироблення алгоритму операцій, що приписуються текстом. Таким чином, зрозуміло те, що може бути інакше виражено.

136

Образ змісту тексту — це певний підсумок або кінцевий результат розуміння. Це сам процес розуміння, взятий з його змістовного боку. Приведення тексту до деякого іншого виду — лише частковий випадок формування образу змісту. Але і в цьому випадку новий текст є не підсумком розуміння, а лише способом опредмечення процесів розуміння. Образ змісту текстів динамічний.

Оскільки метою пізнавальної діяльності є оволодіння смис­лом, то процес розуміння тексту можна розглядати і як процес одержання смислу.

Процес розуміння тексту, як специфічна розумова діяльність, що веде до відтворення його смислу, здійснюється за допомогою ряду розумових дій. У [150] Корніякою О.М. було встановлено п'ять основних розумових макрооперацій:

• орієнтація у змісті;

• з'ясування основних смислів та їх структурування;

• переструктурування смислів з урахуванням завдання;

• згортування смислів;

• побудова схеми розгортування смислів.

В ході двох останніх макрооперацій відбувається компресія, стиснення смислів тексту і відтворення у сконцентрованій формі його головного смислу, що містить програму розгортання всієї системи тексту. Це ще раз підтверджує важливість тієї ролі, яку відіграють у механізмі розуміння ефекти згортування і розгор­тування.

В [109] розрізняють такі види розуміння:

• розуміння—пізнавання, коли в процесі розуміння відбу­ вається пізнавання чогось раніш невідомого;

• розуміння—пригадування, коли процес розуміння реалі­ зується за допомогою раніш отриманої Інформації (знан­ ня], що зберігається в структурах пам'яті;

• розуміння—уподобання, коли в процесі розуміння активі­ зується асоціативний механізм встановлення зв'язків; розуміння-гіпотеза, коли процес розуміння реалізується в результаті висунення і розгляду гіпотез, одна з яких виз­ нається найбільш правдоподібною;

• розуміння-пояснення, коли розуміння відбувається при реалізації спроби пояснення події самому собі.

137