Глава 5

Вплив інформаційної культури спеціалістів.

Відтворені образи раніш сприйнятих повідомлень (предметів) називаються уявленнями. Тобто уявлення — це наглядні образи предметів і явищ, що були сприйняті раніше, але які не впли­вають у даний час на органи почуттів. Уявлення — це ступінь переходу від живого споглядання до мислення.

Уявлення відносяться до тих предметів і явищ дійсності, до яких відносяться образи сприйняття. Але між сприйняттям і уявленнями існують суттєві відміни. Образи сприйняття вини­кають при безпосередньому впливі предметів і явищ на органи відчуття. Уявлення ж виникають без безпосередньої діяльності органів відчуття, на основі відчуття і сприйняття, що мали місце раніше.

Відміна уявлень від сприйняття [рис. 5} полягає також у тому, що уявлення дають більш узагальнене відображення предметів. Вони відображають характерні наочні образи, ознаки предметів і явищ.

Уявлення звичайно виникають під впливом якого-небудь пош­товху. У людини специфічним подразником, здатним викликати уявлення, є слово. Варто прочитати слово, що позначає об'єкт, як у свідомості виникає образ (уявлення) цього об'єкта.

Уявлення емоційно є менш яскравим б порівнянні із спри­йняттям. Сприйняття може бути тривалим, а уявлення лише короткочасним.

Уявлення у людини, так само, які сприйняття, завжди вира­жається у судженнях і реченнях. Уявлення про предмет (явище, властивість) завжди виражаються у слові, що позначає цей пред­мет (явище, властивість).

Уявлення — це узагальнене відображення навколишнього світу, наочний і разом з тим узагальнений образ, що відображає характерні ознаки предмету.

Уявлення бувають одиничні і загальні. Сприйняття завжди одиничне. Загальними називають уявлення, що відображають ряд подібних предметів. Узагальнений зміст міститься у одинич­ному образі.

Уявлення розрізняють за видами сприйняття: зорові, слухові, смакові, ті, що сприймаються дотиком, рухові. Часто уявлення виникають на основі двох або кількох аналізаторів і носять син­тетичний характер.

134

Уявлення формуються в процесі діяльності людини.

Про ефективність сприйняття можна'міркувати лише тоді, коли воно переходить на стадію розуміння.

З гідно з Антоновим А.В., розуміння тексту — специфічний пізнавальний процес, складне ієрархічно побудоване відобра­ження об'єктів пізнання, в результаті якого створюються нові або відтворюються старі, але по-новому бачені системи концеп­тів чи образів, що поєднують у собі продукт цього відображення з відповідними елементами знань, набутих у попередньому досвіді [13, 14].

■

- більш емоційне

■

менш емоційне

• тривале

• короткочасне

• одиничне і загальне

одиничне

Рис. 5. Порівняння сприйняття і уявлення.

Розуміння — це встановлення істотних зв'язків і відношень предметів і явищ, які становлять інтерес, специфічний спосіб пізнання [150].

Розуміння — це визначена форма відтворення об'єкта у знан­ні, що виникає у суб'єкта в процесі взаємодії з реальністю, що пізнається [109].

Моторін СІ. [201] наводить найбільш загальні підходи до

розуміння.

135