
- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
Вплив інформаційної культури спеціалістів.
Відтворені образи раніш сприйнятих повідомлень (предметів) називаються уявленнями. Тобто уявлення — це наглядні образи предметів і явищ, що були сприйняті раніше, але які не впливають у даний час на органи почуттів. Уявлення — це ступінь переходу від живого споглядання до мислення.
Уявлення відносяться до тих предметів і явищ дійсності, до яких відносяться образи сприйняття. Але між сприйняттям і уявленнями існують суттєві відміни. Образи сприйняття виникають при безпосередньому впливі предметів і явищ на органи відчуття. Уявлення ж виникають без безпосередньої діяльності органів відчуття, на основі відчуття і сприйняття, що мали місце раніше.
Відміна уявлень від сприйняття [рис. 5} полягає також у тому, що уявлення дають більш узагальнене відображення предметів. Вони відображають характерні наочні образи, ознаки предметів і явищ.
Уявлення звичайно виникають під впливом якого-небудь поштовху. У людини специфічним подразником, здатним викликати уявлення, є слово. Варто прочитати слово, що позначає об'єкт, як у свідомості виникає образ (уявлення) цього об'єкта.
Уявлення емоційно є менш яскравим б порівнянні із сприйняттям. Сприйняття може бути тривалим, а уявлення лише короткочасним.
Уявлення у людини, так само, які сприйняття, завжди виражається у судженнях і реченнях. Уявлення про предмет (явище, властивість) завжди виражаються у слові, що позначає цей предмет (явище, властивість).
Уявлення — це узагальнене відображення навколишнього світу, наочний і разом з тим узагальнений образ, що відображає характерні ознаки предмету.
Уявлення бувають одиничні і загальні. Сприйняття завжди одиничне. Загальними називають уявлення, що відображають ряд подібних предметів. Узагальнений зміст міститься у одиничному образі.
Уявлення розрізняють за видами сприйняття: зорові, слухові, смакові, ті, що сприймаються дотиком, рухові. Часто уявлення виникають на основі двох або кількох аналізаторів і носять синтетичний характер.
134
Уявлення формуються в процесі діяльності людини.
Про ефективність сприйняття можна'міркувати лише тоді, коли воно переходить на стадію розуміння.
З
гідно
з Антоновим А.В., розуміння тексту —
специфічний пізнавальний процес,
складне ієрархічно побудоване
відображення
об'єктів пізнання, в результаті якого
створюються нові або
відтворюються старі, але по-новому
бачені системи концептів
чи образів, що поєднують у собі продукт
цього відображення з
відповідними елементами знань, набутих
у попередньому досвіді
[13, 14].
■
- більш емоційне
■
менш емоційне
• тривале
короткочасне
одиничне і загальне
одиничне
Рис. 5. Порівняння сприйняття і уявлення.
Розуміння — це встановлення істотних зв'язків і відношень предметів і явищ, які становлять інтерес, специфічний спосіб пізнання [150].
Розуміння — це визначена форма відтворення об'єкта у знанні, що виникає у суб'єкта в процесі взаємодії з реальністю, що пізнається [109].
Моторін СІ. [201] наводить найбільш загальні підходи до
розуміння.
135