Глава 1

О днак системний аспект не обмежується тільки цими принци­пами. Адже інформація не лише задовольняє системним вимогам, а і відіграє важливу роль у функціонуванні різного роду систем. Тоді призначення інформації в найбільш загальному вигляді може бути зведене до створення умов для досягнення двох цілей:

• забезпечення стійкості відповідної системи;

• забезпечення розвитку цієї системи.

В цьому випадку інформацію можна визначити як специфіч­ний атрибут об'єктивного світу, що створює умови, необхідні для стійкості і розвитку систем різної природи [61].

Чим складніша система об'єктивного світу, тим складніші і різноманітніші ті види інформації, які необхідні для досягнення в цій системі вищевказаних цілей. Стійкість і розвиток системи досягається в результаті раціонального управління. Останнє ж не можливе без обробки циркулюючих інформаційних потоків. Більш того, сутність управління і полягає в прийнятті раціо­нальних рішень на основі наявної інформації. Таким чином, уп­равління в системах будь-якої природи, носить інформаційний характер. Діалектичний зв'язок інформації і управління прояв­ляється не лише в безпосередньому використанні інформації з метою управління системою, а і в появі інформації в результаті відхилення деяких параметрів від припустимих границь.

З іншого боку інформація виступає не лише як фактор, не­обхідний для функціонування систем, а і як критерій оцінки рівня їх організованості. Тобто інформація визначає ступінь організованості системи, а її протилежність, ентропія, - ступінь дезорганізованості. Як вважає Ю.А.Шрейдер [345], складні системи відрізняються від простих саме семіотичною (тобто повноцінно мовною) природою інформаційних зв'язків між підсистемами. В складних системах обмін інформацією відбу­вається на семантичному рівні в противагу простим системам, де всі інформаційні зв'язки здійснюються на синтаксичному рівні. У складних системах деяка частина Інформації викорис­товується проти зростання ентропії системи (так званий «анти-ентропійний ефект»). Складна система є високоорганізованою і негентропійною, якщо управління і здатність до адаптації розподілені в ній на всіх рівнях ієрархії з можливістю самоор­ганізації в найнижчих ланках.

16

Інформаційний вплив суспільства на формування особистості

К ожна особистість за рівнем обміну інформації може роз­глядатися саме як високоорганізована система, формування якої є результатом цілеспрямованого виховного впливу шляхом передачі їй певних обсягів інформації. До того ж отримана інфор­мація підвищує «антиентропійний ефект», а зменшення ентропії в термінах системного підходу адекватне підвищенню рівня ви­хованості, загальноосвітньої та професійної підготовки.

Остаточне розуміння інформації як системи і ролі інформації у функціонуванні різноманітних, зокрема високоорганізованих систем, не можливе без методологічного обґрунтування. Таке обґрунтування системного підходу до інформації намагався розробити Брукс в межах теорії «трьох світів» К.Поппера [238, 239]. Ця теорія передбачає існування таких структур:

1. Світ всіх фізичних тіл, сил і полів цих тіл, а також організ­ мів, мозку (світ матерії).

2. Світ людського мислення, свідомого відчуття, думок, по­ чуттів, цілей, планів, дій (світ суб'єктивного знання).

3. Світ продуктів людського духу, мови, міфів, наукових теорій, творчості, мистецтва (світ об'єктивного знання, світ культури).

Теорія «трьох світів» дозволяє об'єднати матеріальний і іде­альний підходи до вирішення основного питання філософії. Вона дозволяє пов'язати прогресивний розвиток матерії з процесами відображення і з накопиченням інформації. Більш того, як вказує Е.А.Сєдов [266], у даному випадку підтверджується істинність атрибутивного підходу до інформації. Адже у неживій природі також існують найпростіші види інформаційної взаємодії, які переходять у живу природу і відповідають формам руху (їх ма­теріальним носіям):

• механічна (маси);

• фізична (молекули);

• хімічна (атоми);

• біологічна (білки);

• соціальна (індивідууми).

Таким чином, об'єкти неживої природи містять інформацію у своїй особистій структурі [267]. Як атрибут матерії, інформація брала участьу процесах її самоорганізації, сприяла виникненню живого. А з появою життя вона стала використовуватися цілес­прямовано для збереження цілісності в умовах впливу оточую-

17