
- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
Таким чином, за допомогою релевантності оцінюється відповідність змісту відібраної інформації тексту інформаційного запиту. За допомогою пертинентності оцінюється відповідність відібраної інформації існуючій інформаційній потребі, а також співвіднесення цієї інформації з інформаційною моделлю особистості і визначення її місця там. При цьому слід зазначити, що пертинентність є суб'єктивною оцінкою, яку може дати лише сам ініціатор запиту.
Інформація, яка пройшла через всі встановлені фільтри відбору і була оцінена як релевантна існуючому інформаційному запиту, в залежності від останнього може бути передана споживачу у вигляді:
максимально можливого текстового масиву, який може бути підданий обробці самим споживачем;
одним текстом, який містить контекстні посилання на інші джерела (метаінформація);
одним самостійним текстом;
фрагменту тексту.
Слід зазначити, що для задоволення статичної потреби використовуються переважно дві останні форми уявлення інформації і в окремих випадках — текст з контекстними посиланнями. Перші дві форми використовуються, як правило, для задоволення динамічних потреб.
Інформація, яка отримується споживачем в процесі задоволення його потреб, використовується ним для напрацювання алгоритму прийняття рішення і його реалізації, а також для цілеполагання і цілевизначення. Крім того, як вже зазначалося вище, ця інформація використовується для корекції і розширення обсягу динамічних інформаційних потреб і певної трансформації інформаційної моделі споживача, та відіграє при цьому роль зворотного зв'язку.
Таким чином, увесь процес формування і задоволення інформаційних потреб, який в загальному випадку є основним елементом інформаційної діяльності, може бути представлений у вигляді схеми, зображеної на рис. 4.
112
|
|
|
|
|
о |
|
/і і".-: |
ц |
Іи- |
:\ес |
і |
фор- |
|
н |
ма- |
|
к |
цій- |
Ста- |
а |
ні |
тичні „ |
|
ТІ |
|
а |
0 |
|
Д |
т |
.. ■ . .,.■ . |
є |
р |
|
к |
є |
|
в |
б |
|
а |
|
Дина- |
т н |
мічні |
||
|
|
0 |
|
|
с |
|
|
т |
|
|
|
Метаінформаційні потреби
інформація
Р
ис.
4. Послідовність формування і задоволення
інформаційних потреб
в межах інформаційної діяльності.
Вхідний
інформаційний
потік
Абстрактний відбір |
І н ф 0 р |
Селективна обробка |
|
м а Ц і я |
|
Усвідомлення і сприйняття |
Інфор-МШДІЙ
ний кадастр організації .
Оцінка пертинентності
У наведеному рисунку не розглядається окремо взаємодія інформаційних моделей споживача та фахівця з 01. Будемо вважати, що вказана структура вірна як для першого, так і для другого випадків. При розгляді цієї структури стосовно споживача, інформаційна модель фахівця опущена як проміжна.
Окремо слід зупинитися на формуванні інформаційних потреб під впливом так званих сторонніх джерел інформації. В
113