- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
І нформаційна потреба споживача, що знайшла своє відображення в інформаційному запиті, задовольняється фахівцем з ОІ. Для її якісного задоволення необхідно, щоб під впливом інформаційного запиту в інформаційній моделі останнього була сформована інформаційна потреба, ідентична тій, яка виникла у споживача. Для формування такої потреби і здійснення відповідного впливу на інформаційну модель фахівця з ОІ, окрім інформаційного запиту, можуть використовуватися всі вище-наведені методи аналізу інформаційних потреб. При цьому за мету ставиться «перенастройка» інформаційної моделі суб'єкта інформаційної діяльності, в якості якого виступає фахівець з ОІ, і максимально адаптувати її до інформаційних потреб споживача. Таким чином, потреба в інформації повинна передатися суб'єкту і виходити вже нібито від нього. Тільки тоді фахівець з ОІ буде в змозі правильно її оцінити і знайти адекватні засоби задоволення.
При цьому, на нашу думку, слід розрізняти два види інформаційних потреб за ступенем їх задоволення — статичні й динамічні. Статичними будемо називати потреби, які можуть бути задоволені в процесі одноразового отримання споживачем інформації. Характерною властивістю таких потреб є їх часова, тематична і об'єктова обмеженість. До статичних потреб слід віднести потреби в інформації, повний об'єм якої не підлягає доповненню і не може бути доповнений. Це можуть бути, наприклад, реєстраційні дані установ чи організацій.
Під динамічними потребами будемо розуміти потреби, які не можуть бути задоволені обмеженою кількістю інформації. Тому їх характерною особливістю є необмеженість. До динамічних потреб слід відносити потреби в інформації, повний обсяг якої визначити неможливо. Така інформація завжди може бути доповнена новими відомостями.
На початковому етапі пошуку необхідної інформації суб'єкт повинен абстрагуватися, здійснити перехід від конкретної інформаційної потреби до її узагальненої моделі. Це, перш за все, дозволяє визначити область подальшого пошуку, а також зробити припущення щодо очікуваних результатів. Особливого значення таке абстрагування набуває в умовах автоматизованого машинного пошуку, коли необхідно задати узагальнений
110
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
а лгоритм первинного відбору інформації. Будь-які зміни параметрів в такому алгоритмі можуть призвести до того, що будуть відібрані величезні обсяги апріорно непотрібної інформації, або навпаки, будуть пропущені великі обсяги потенційно змістовних інформаційних масивів.
Надалі відібрана інформація піддається селективній обробці. При цьому стають більш жорсткими критерії відбору потрібних відомостей і звужується коло інформації, яка потенційно задовольняє цим критеріям. Особливістю цього етапу задоволення інформаційних потреб є те, що тут не лише відбираються відомості, які явно задовольняють критеріям пошуку, але виділяється й та інформація, яка формально не відповідає цим критеріям і в якій нібито не виникало потреби. Однак при більш глибокому аналізі такої інформації і співставленні з вираженими інформаційними потребами може виявитися, що вона також може стати в нагоді споживачу. Але через деякі причини потреба в зазначеній інформації не знайшла свого відображення в інформаційному запиті. Однією з таких причин може бути неусвідомлення такої потреби (існування на рівні підсвідомості) або нездатність до її вираження у словесній формі. Таким чином, інформація, що обробляється, може сприяти уточненню інформаційних потреб і виконувати по відношенню до них корегуючу функцію.
На наступному етапі задоволення інформаційних потреб відбувається сприйняття й усвідомлення відібраної інформації. При цьому здійснюється ЇЇ співставлепня з інформаційною моделлю фахівця з ОІ та остаточне визначення, на скільки ця інформація задовольняє (статичним) або відповідає (динамічним) інформаційним потребам.
Для цього використовують два важливі поняття —■ релеван-тність і пертипентність. У [111] під рєлевантністю розуміють смислову відповідність між змістом відібраної інформації і текстом інформаційного запиту. Розрізняють змістовну і формальну релевантність. Змістовна релевантність розглядається як оцінка відповідності смислу відібраної інформації інформаційному запиту. Формальна релевантність розглядається як оцінка за допомогою формальних методів відповідності відібраної інформації інформаційному запиту. Під пертинентністю розуміють смислову відповідність змісту відібраної інформації фактичній
111