- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
Д ля якісного задоволення сформованих інформаційних потреб необхідно якомога краще їх вивчити і зрозуміти. Іванов Р.Н. у [ 111 ] виділяв такі методи аналізу інформаційних потреб:
анкетування;
спостереження за роботою споживачів (спеціалістів уста нови чи організації);
аналіз на основі переліку (рубрикатора);
аналіз інформаційних запитів;
отримання коментарів у споживачів;
вивчення нормативних документів.
Анкетування дозволяє отримати суб'єктивні дані про потреби споживачів в інформації за різноманітними тематиками. При цьому надається можливість окреслити коло питань, які становлять інтерес, але ніяк не виявити їх глибинний смисл і внутрішній зміст. Однак проведення анкетування досить трудомістке ітривале.ТЬму цей метод не завжди доцільно застосовувати на практиці.
Спостереження за роботою споживачів в режимі реального часу може дати точне і реальне уявлення про структуру інформаційних потреб, дозволить відділити об'єктивні потреби від суб'єктивних. При цьому можуть бути виявлені додаткові потреби в інформації, які можуть навіть ще не усвідомлюватися. Таким чином, виникають передумови для задоволення потреб, які ще навіть не були відтрансльовані у вигляді інформаційного запиту. Такий підхід може підвищити якість задоволення інформаційних потреб зокрема, і якість інформаційної діяльності в цілому. Однак такого роду спостереження також вимагає докладання певних зусиль. До того ж в процесі спостереження можна отримати уявлення про інформаційні потреби лише обмеженої групи споживачів.
Аналіз інформаційних потреб на основі їх переліку в загальних рисах ідентичний анкетуванню. Однак на відміну від анкети, перелік тематик, які становлять інтерес, складається самими споживачами. Він є відображенням наявних інформаційних потреб і найкращим чином відповідає трансформації інформаційних потреб в інформаційний запит. Позитивним в методі аналізу інформаційних потреб, що розглядається, є те, що він не вимагає яких-небудь суттєвих витрат і дає можливість отримати узагальнену оцінку інформаційних потреб.
108
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
Н а відміну від попереднього методу, аналіз інформаційних запитів дає уявлення про певні поодинокі інформаційні потреби, які виникають при вирішенні окремих задач.
Коментуючи свій інформаційний запит, споживач більш глибоко розкриває свої інформаційні потреби. При цьому він також посилається на мотиви, які спонукали виникнення таких потреб. З'являється можливість зрозуміти структуру інформаційної моделі його особистості, а також те місце, яке відводиться або буде відведено очікуваній інформації в цій структурі. Нерідко в процесі таких коментарів споживач починає сам більш чітко усвідомлювати свої потреби в інформації і більш коректно формулювати запит, який ґрунтується на цих потребах. Більш того, досить часто під час таких коментарів і пояснень до них з боку фахівця з ОІ відбуваються зміни у змісті та сутності інформаційних потреб споживача. При цьому певні трансформації можуть відбуватися і з інформаційною моделлю останнього, яка піддається певній зміні і корекції. Завдяки цьому споживач може більш критично оцінювати свої потреби в інформації і можливості по їх задоволенню. Останнє свідчить про підвищення рівня його інформаційної культури. Таким чином, можна вважати, що розглянутий метод є досить ефективним як в плані вивчення інформаційних потреб, так і в плані здійснення впливу на них з метою корекції і підвищення адекватності їх вираження.
Вивчення нормативних документів надає перелік об'єктивних реалій, інформація про які може накопичуватися і використовуватися для задоволення інформаційних потреб споживачів. При цьому увага приділяється скоріше формі вираження і задоволення інформаційних потреб, а не змісту. Крім того, цей метод не дозволяє отримати повне уявлення про перелік тематик, які становлять інтерес, і про реальну структуру інформаційних
потреб.
Кожний з наведених методів дозволяє в тій чи іншій мірі оцінити інформаційні потреби як окремих споживачів, так і організації в цілому. При цьому підвищується якість їх інформаційного забезпечення, а також ефективність інформаційної діяльності в цілому. В подальшому не виключена можливість появи нових, більш досконалих методів аналізу інформаційних потреб.
109