- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
в екторів інформаційної моделі особистості споживача інформації та інформаційного кадастру установи чи організації.
Як зазначає Блюменау Д.ї. у [27], остаточні інформаційні потреби можуть проявлятися як потреби:
в поточній і ретроспективній інформації.
у вузькотематичиій і широкотематичній інформації.
у галузевій і міжгалузевій інформації.
у фактографічній і концептуальній інформації. Трансформуючись до рівня споживача інформації (фахівця з
ОІ), інформаційні потреби можуть проявлятися як:
Потреби в установчій об'єктовій інформації, наприклад у відомостях щодо найменування організації, категорії (підприємс тво із зазначенням форми власності, міністерство, учбовий або науковий заклад тощо), державної належності, коду в існуючій системі класифікаторів тощо.
Потреби у фактографічній об'єктовій інформації передбача ють отримання відомостей про факти діяльності окремих об'єктів або про події, учасниками яких ці об'єкти були.
Потреби в галузевій і вузькотематичній інформації, яка містить оглядові або аналітичні відомості про певну сукупність об'єктів, фактів, подій.
Потреби у міжгалузевій і широкотематичній інформації, яка висвітлює результати діяльності установи чи організації за окремими напрямами.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що зміни в структурі інформаційних потреб здійснюються, першзавсе, за рахунок змін, які відбуваються в інформаційній моделі особистості. Ці зміни пов'язані з надходженням нової інформації. Вони можуть проявлятися як реакція на зворотний зв'язок у вигляді інформації, що надійшла раніше. Реструктуризація інформаційних потреб може відбуватися і під впливом так званої фонової інформації, яка надходить до особистості незалежно від вже сформованих інформаційних потреб. Як приклад фонової інформації можуть бути взяті енциклопедичні масиви (відомості з енциклопедій, словників, довідників, їх електронних аналогів тощо).
Остаточна структура інформаційних потреб має складну організацію. Вона може існувати лише на рівні свідомості людини як сукупність реакцій на вхідну інформацію. При цьому досить
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
с кладно відбувається процес трансляції інформаційних потреб з мисленнєвого до мовленнєвого рівня. Цей процес детермінується розумовим і психіко-емоційним розвитком особистості.
При такій трансляції особливо важливим є правильний вияв у словесній формі тих інформаційних потреб і очікувань, які формуються інформаційною моделлю особистості. Досить часто нездатність людини до висловлювання своїх думок, погане володіння мовним апаратом, недостатній словниковий запас веде до зниження ефективності інформаційної діяльності в цілому. Інформаційна культура при цьому повинна бути спрямована на розвиток мовних умінь і навичок, спроможності вираження своїх думок, підвищення комунікативності. Таким чином, кожен спеціаліст повинен прагнути до найбільш повного і адекватного вираження своїх потреб і інтересів. Така адекватність дуже важлива при трансформації інформаційних потреб в інформаційний запит.
Якщо споживачу важко сформулювати запит і вкласти у нього своє розуміння потрібної інформації, то йому необхідно допомогти. Для цього можна використати наявні масиви інформації. Аналізуючи, а іноді навіть просто копіюючи у свідомості ті чи інші інформаційні фрагменти, споживач може синтезувати свій інформаційний запит. Таким чином, одночасно відбувається розширення словниково-лексичного простору особистості. Однак в такому випадку необхідно володіти певною апріорною інформацією про спрямованість інформаційних потреб з тим, щоб підібрати максимально наближені до них фрагменти інформації.
Іншим варіантом вирішення цієї проблеми може бути використання метаінформації. Володіння останньою набагато полегшує процес формування інформаційного запиту і його співвідношення з інформаційними потребами. Таким чином, інформаційна потреба може існувати лише в тісному зв'язку з так званою метаінформаційною потребою. Обидві ці сутності існують паралельно, вони взаємозалежні. При цьому метаінфор-маційна потреба стимулює інформаційну. Тоді можна стверджувати, що інформаційний запит є результатом як інформаційних, так і мєтаінформаційних потреб, де друга виступає засобом по відношенню до першої.
107