Глава 1

Інформаційний вплив суспільства на формування особистості

будь-якої відображаючої системи, незалежно від рівня організації цієї системи, від якого можуть залежати лише якісно різні види інформації.

Саме відображення породжує складність, неоднозначність, суперечливість взаємовідносин змісту і форми в інформаційних феноменах. Найчастіше змістовна сутність інформації дуже опосередковано, неявно проявляється через оболонку її форми. Аналіз змісту інформаційних процесів передбачає розкриття його структури, дослідження його елементів, зіставлення із структурою процесу відображення, з'ясування природи інфор­мації, виявлення і дослідження інших аспектів інформаційних процесів.

Окрім розуміння змісту поняття інформації для нашого до­слідження досить важливим є розуміння природи інформації, трактування її сутності. До цієї проблеми існує два підходи — ф ункціонально-кібернетичний та атрибутивний [149, 83]. При­хильники функціонально-кібернетичної концепції (М.І.Жуков, О.М.Коршунов, Б.С.Українцев та ін.) трактують інформацію як властивість лише самокерованих, сам о організуючих систем, живих організмів, людського суспільства. На їхню думку, ви­никнення інформації залежить від рівня розвитку і складності організації системи.

Прихильники іншої концепції (В.М.Глушков, А.Д.Урсул, І.Земан та ін.) вважають інформацію атрибутом будь-якої систе­ми, в тому числі і неживої. При цьому В.М.Глушков [70] зазначав, що не обов'язково пов'язувати з поняттям інформації вимоги її осмисленості. Інформацію несуть не лише конкретні повідомлен­ня, але й, наприклад, шум дощу, шелестіння листя. Характерно, що різниця між цими двома підходами полягає, головним чином, у визнанні тих чи інших границь екстраполяції інформації. Чим ці границі ширші, тим глибше буде розуміння проблеми.

Сама природа інформації обумовлює різноманітність ас­пектів, з точки зору яких інформація може виступати як об'єкт дослідження. Оскільки в нашій роботі увага буде приділятися впливу змісту інформації на свідомість особистості, то насампе­ред нас цікавитимуть синтаксичний, семантичний, гносеологіч­ний, аксиологічний, праксиологічний, системний аспекти, які коротко і розглянемо.

14

Синтаксичний аспект передбачає оцінку якості кодування інформації за допомогою різноманітних знакових систем, оцінку форми уявлення інформації [13].

Семантичний аспект інформації ставить питання про знаход­ження оптимальних для фіксації значень видів знакових виразів і оптимальних для формування змісту структур повідомлень, їх змістовності [293].

Гносеологічний аспект передбачає розгляд загальних принципів, засобів, методів теоретичного пізнання, а також логіко-семантичний аналіз когнітивної інформації [70].

Аксиологічний аспект пов'язується з проблемами визначення цінності інформації [292]. Академік А.А.Харкевич [317] визначав цінність інформації як те, на скільки вона сприяє досягненню пос­тавленої мети. Одна й та ж сама інформація може мати різну цін­ність, якщо її розглядати з точки зору використання в різних цілях. Також не можна не враховувати багатоаспектний характер цінності. В найбільш загальному випадку, окрім цільової залежності, можна виділити залежність цінності від споживача інформації. Це перед­бачає, що інформація містить об'єктивну істину про навколишню дійсність незалежно від того як ця інформація сприймається окре­мими суб'єктами. При цьому А.Моль пов'язує цінність інформації з її неочікуваністю, непередбаченістю, оригінальністю [199].

Праксиологічний (прагматичний) аспект торкається питань використання інформації в практичній діяльності, атакож ефек­тивності впливу інформації на поведінку її споживача і рішення, які ним приймаються. Цей аспект є одним з найважливіших і для нашого дослідження, адже саме він визначає освітній і виховний вплив інформації.

Системний аспект ґрунтується на системно-інформаційних принципах, сформульованих в [216]:

• принцип інформаційної цілісності (інформація, яка дифе­ ренційована за вузькими галузями, повинна в подальшому об'єднувати ці галузі);

• принцип максимально можливої повноти [діяльність по­ винна насичуватися інформацією з максимально можли­ вою повнотою);

• принцип «проконтровості» (в діяльності необхідно врахо­ вувати позитивні («рго») і негативні («соптга») аспекти.

15