Глава 4

д ображенні», адже інформаційна модель відображає інформацію, яка, в свою чергу, є відображенням об'єктивного світу. Як зазна­чається у [336], інформаційна модель сама є продуктом «подвій­ного відображення». Інформаційна модель є тим розвинутішою, чим краще в ній реалізований ефект «подвійного відображення». Як зазначається у [32], не кожне відображення відбувається на інформаційному рівні і не кожна система здатна оцінювати взаємодію як символи і повідомлення. Тому алостерія є якісною характеристикою антиентропійних [самоорганізуючих] систем, до яких відноситься і інформаційна модель особистості.

Формування інформаційної моделі особистості в цілому і, зокрема, інформаційного інтересу відбувається у «формативний» період (12-20 років), коли відбувається становлення ціннісної і аксіометричної картини світу. А її розвиток повинен здійснюва­тися безперервно.

Важливою властивістю інформаційної моделі особистості є її адаптивність, яка полягає у здатності змінювати свою структуру у відповідності з діяльністю, яка здійснюється, і інформацією, що надходить. Таким чином, адаптивність інформаційної моделі є важливим критерієм її розвиненості.

Виникнення інформаційної потреби відбувається у випадку відсутності деяких елементів інформаційної моделі, необхід­них для цілісного сприйняття навколишньої дійсності і здій­снення практичної діяльності. Однак така «недобудованість» інформаційної моделі зовсім не є свідоцтвом її нерозвиненос­ті. Навпаки, постійна потреба в інформації означає непере­рвність процесу р"озвитку інформаційної моделі. «Білі плями» в цій структурі є доказом прогресу і відкритості системи. А їх відсутність підтверджує неможливість подальшого розвитку системи і її закритість. Таким чином, інформаційна модель, що розвивається, ніколи не може досягти досконалості, але завжди прямує до неї. Саме таке прагнення обумовлює по­яву інформаційних потреб. Особливу роль в цьому відіграє метаінформація, під якою розуміють відомості про наявність інформації. В загальному випадку метаінформація — це перш за все посилання на тематичні відомості за певною пробле­матикою. Метаінформація дозволяє індивіду орієнтуватися в інформаційному просторі.

104

Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності

М етаінформація зумовлює виникнення інформаційних потреб. Вона досить часто породжує і стимулює їх розвиток. Володіючи метаінформацією, її споживач швидше і точніше зможе сформулювати свою потребу в інформації. Об'єктивний компонент інформаційних потреб, який детермінується виключ­но функціональною необхідністю, може бути представлений за допомогою інформаційного кадастру [60]. Під інформаційним кадастром розуміють повну і добре структуровану сукупність даних, необхідних і достатніх для ефективного функціонування установи чи організації і виконання поставлених перед ними задач. Злагодженість структури кадастру визначається одно­рідністю переліку реалій об'єктивного світу, які входять до його складу, зокрема професійної діяльності. Тому її розробка повинна здійснюватися в такій послідовності:

1. на основі аналізу задач підрозділу складається по можли­ вості повний перелік тих реалій, відомості про які необхідні для його інформаційного забезпечення;

2. складений перелік класифікується на групи таким чином, щоб в межах кожної з них були по можливості більш однорідні елементи;

3. для кожної групи реалій складається перелік характеристик і критеріїв, за якими повинні збиратися відомості про них;

4) для всіх груп реалій встановлюються їх взаємозв'язки, визначаються залежності.

Отриманий таким чином інформаційний кадастр є відоб­раженням діяльності установи чи організації і безпосередньо залежить від виконуваних ними завдань.

Цілісна структура інформаційних потреб формується як ре­зультат органічного синтезу інформаційної моделі особистості та інформаційного кадастру установи чи організації. При цьому особливо важливо, щоб у обох складових були деякі спільні «точки дотику», які забезпечуватимуть однорідність і внутрішню несу-перечливість сформованих інформаційних потреб. Тобто можна стверджувати, що остаточні інформаційні потреби є продуктом складної взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів. Необхідно, щоб інформаційна модель та інформаційний кадастр узгоджува­лися між собою, мали однакову спрямованість. Тоді інформаційні потреби проявляються як колінеарність (однакова спрямованість)

105