- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
Інформаційні потреби мають складну структуру, яка формується в результаті органічного синтезу двох компонентів — особистісного (суб'єктивного) і діяльнісного або предметного (об'єктивного). Перший є продуктом виховання і розвитку особистості, результатом внутрішніх психічних процесів. Суб'єктивний компонент багато у чому залежить від рівня соціалізації індивіда. Другий компонент є абсолютним інваріантом стосовно особистості і визначається зовнішніми факторами, тобто безпосередньо практичними завданнями, які підлягають вирішенню.
Розглянемо детально обидві ці складові, а також процес їх формування. Для цього введемо поняття інформаційної моделі особистості, за допомогою якої спробуємо пояснити роль фахівця з ОІ в інформаційній діяльності. Така модель, допоможе краще зрозуміти механізм і особливості формування інформаційних потреб особистості, виділити їх сутність і розкрити внутрішній зміст, а також знайти шляхи їх оптимального задоволення.
За основу інформаційної моделі особистості може бути взята концепція тезауруса, елементи якої використовувалися у главі 2 для визначення рівня ІК. Зміст інформаційної моделі може бути описаний через тезаурус і представлений у вигляді фільтра, через який «пропускається» будь-яка вхідна інформація, виражена у знаковій формі.
Тезаурус — це перш за все впорядкована сукупність знань, якими володіє індивід. Різні вчені, зокрема Леонтьєв О.М., Мор-ковкінВ.В., ІльїнГ.М., ЯкушинБ.В., Артем'єваЄ.Ю. інтерпретують тезаурус як «модель-світу», «образсвіту», «суб'єктивна картина світу», «модель середовища». Тезаурус — це множина описів станів певної моделі зовнішнього середовища. При цьому інформація розглядається як певний оператор над тезаурусом. Кількістю семантичної інформації відносно тезаурусу називається міра змінення тезаурусу в результаті аналізу тексту. Такий підхід є прийнятним для ситуацій, де виникає необхідність в оцінці прагматичної цінності семантичної інформації і потреби в ній.
Як вказує Дрідзе Т.М., тезаурус — це відкрита і динамічна система значень, яка зберігається у пам'яті індивіда і організована за принципом: від загального до часткового в межах визначеної предметної області [90]. В процесі інформаційного обміну індивід безперервно здійснює над тезаурусом мотивовані і цілеспрямовані
102
інтелектуально-мисленєві і комунікативно-пізнавальні операції, в ході яких постійно корегуються зв'язки між значеннями.
Як відомо, тезаурус носія мови і, відповідно, інформаційна модель особистості формуються його комунікативним оточенням. Люди, які володіють відносно спільним тезаурусом в межах заданої мовної підсистеми і певним комплексом семіотичних вмінь і навичок, зокрема уміннями оперувати з цим тезаурусом, можуть бути об'єднані у так звані семіотичні групи. Чим вище семіотичний рівень носія мови, тим менше у нього розрив між умінням оперувати мисленєвими і мовними категоріями. Рівень спільності особистісних тезаурусів визначає глибину потенційно можливого інформаційного обміну. Тезаурус детермінує розмірність семантичного і лексичного просторів, задаючи їх такими вимірами, як значення-значення, значення-знак, знак-значення, знак-знак. Кожний з цих вимірів визначає семантику словникового запасу з урахуванням синонімічних, антинонімічнихта інших відношень.
Однак сам по собі тезаурус особистості не є тотожнім інформаційній моделі особистості, до складу якої окрім тезаурусу входить і так званий інформаційний інтерес. Останній формується в процесі становлення і соціалізації особистості опосередковано, через навчання, виховання, практичну діяльність. Інформаційний інтерес багато в чому відображає життсві пріоритети особистості, її схильності і симпатії. Тому він має певну інерційність і консервативність. Зміна або перебудова інтересу, які супроводжуються переміщенням осередку оптимального збудження в корі мозку або появою нових осередків, є досить тривалим процесом. Більш того, якщо задоволення інформаційної потреби ліквідує її, то задоволення інтересу частіш за все веде до його підвищення і закріплення.
При цьому під інформаційною моделлю особистості будемо розуміти складну систему психічної взаємодії тезаурусу особистості і її інформаційного інтересу, яка визначає певний рівень сприйняття семантичної інформації, а також потребу в ній. В загальному випадку розвиненість інформаційної моделі особистості визначає таку її системну властивість, як алостерія, тобто здатність оцінювати вплив як символи і повідомлення. Сутність інформаційної моделі ґрунтується на так званому «подвійному ві-
103