- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
Суть і складові інформаційної культури...
кріплення. Фахівець з ОІ, займаючись тим чи іншим напрямом роботи, поповнює свій словниковий запас, набуває нових знань, вдосконалює свої аналітичні навички, вміння тощо. Однак динаміка і інтенсивність такого прогресу або, навпаки, регресу, визначається в процесі формування самої особистості.
Підвищенню рівня ІК повинен сприяти максимальний доступ до всіх наявних інформаційних масивів. В якості джерел інформації такого роду повинні виступати ЗМІ (друковані періодичні видання), фундаментальні аналітичні огляди і монографії з певних проблематик, а також універсальні і спеціальні енциклопедії, словники, інша література, СБ-диски, географічні карти (сучасні геоінформаційні системи) тощо.
Виходячи з розглянутих вище положень про етапність формування ІК, можна сказати, що найбільшу актуальність на цьому етапі має не стільки задача формування ІК в процесі професійної діяльності [оскільки основи ІК закладаються переважно на ранніх стадіях соціалізації особистості), скільки задача визначення рівня ІК, її розвиненості, а також порівняльна оцінка можливостей вдосконалення ІК в процесі професійної діяльності.
У зв'язку з цим був проведений аналіз наявної літератури з проблеми педагогічних оцінок і дидактичних вимірювань [50,11, 258, 357 та інші]. Наведені там методики і тести в своїй більшості орієнтовані виключно на оцінку знань за певними темами, курсами, дисциплінами тощо, і ніяк не можуть бути застосовані для оцінки рівня ІК. Головними недоліками є їхня спрямованість на оцінку обмеженого обсягу конкретних знань, а також прагнення до Максимальної формалізації самої оцінки. Разом з тим вказані недоліки частково подолані у [103], де зроблена спроба оцінки моральної вихованості. Запропоновані досить цікаві критерії моральної вихованості, серед яких:
ставлення особистості до суспільства, праці, людей;
активна життєва позиція;
спрямованість особистості;
співвідношення мотивів поведінки та характеру вчинків особистості, з одного боку, та норм, правил моралі — з іншого тощо.
До того ж вказані критерії диференціювалися за рівнями — моральний, інтелектуальний, емоційний.
60
Разом з тим слід зазначити, що наведені у [103] методики, анкети, опитувальники, тести розраховані на дітей і підлітків в період становлення їх особистості. До того ж питання, що пропонуються, і відповіді на них мають лінійну природу, хоча процес формування ІК і її етичного компоненту є нелінійним.
Тому для оцінки рівня ІК фахівців з ОІ на різних етапах їх професійної діяльності необхідно застосовувати нові критерії і методи, в першу чергу, емпіричні, порівняльні, які дозволять отримати скоріше відносні, а не абсолютні характеристики інтелектуальної, поведінкової, моральної та інших компонентів особистості.
Зокрема, оцінка рівнів окремих підвидів ІК може здійснюватися у трьох основних ракурсах, орієнтованих на оцінку:
якості знань і вмінь використовувати знання з тієї чи іншої предметної області;
якостей особистості через практичну діяльність або безпо середньо у спілкуванні;
світогляду особистості, її інформаційно-інтелектуального рівня, інформаційної моделі в цілому.
Першу групу критеріїв доцільно використовувати при оцінці компонентів ІК, які засновані на більш-менш обмежених масивах знань. Прикладами таких підвидів ІК можуть бути політичний, економічний, технічний, а також, частково, правовий, релігійний, історичний, географічний компоненти. Тут можуть застосовуватися традиційні методики контролю знань, зокрема іспити, заліки тощо, які використовуються в навчальних закладах. Недоліком таких критеріїв є не лише недостатня глибина оцінки наявних інформаційних масивів, а і неможливість визначення наявності практичних навичок їх використання.
Останній недолік в оцінці рівня ІК може бути ліквідований за допомогою другої групи критеріїв. Ще більші можливості по оцінці рівня ІК надає безпосереднє спостереження за практичною діяльністю, коли можна визначити не лише тип темпераменту особистості, а і вміння використовувати свої інтелектуальні, розумові здібності на практиці при обробці інформації, її аналізі і оцінці, а також здібності щодо самовдосконалення і вдосконалення своєї інформаційної моделі. За допомогою критеріїв цієї групи можуть оцінюватися такі підвиди ІК як управлінська,
61