- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
Суть і складові інформаційної культури...
Географічний компонент ІК починає формуватися в умовах середньої школи. Цьому сприяють вивчення особливостей тієї чи іншої місцевості, а також література, у тому числі і історична, в якій робиться прив'язка подій до географічних одиниць та зіставлення старих і нових географічних назв. Розвитку географічного компонента ІК сприяють соціологічні, політичні, економічні дослідження окремих країн, континентів тощо. Таким чином, географічний компонент ІК формується диференційовано і визначається професійними інтересами того чи іншого спеціаліста.
Етичний компонент ІК проявляється як результат його морального розвитку, сформованості ціннісних орієнтацій. Він починає формуватися на початкових етапах особистісної соціалізації. Разом з формуванням комунікативних навичок індивід набуває і етичні навички спілкування, які виражаються в манері поведінки, способі ведення бесіди тощо.
Таким чином, формування ІК, як симбіозу її компонентів, є складним багатоетапним процесом. Однією з основних його властивостей є ізоморфізм. Він виражається в тому, що ІК синтезується з розглянутих складових і, разом з тим визначає їх зміст. Процес формування ІК відбувається на всіх рівнях соціалізації особистості. В ньому беруть участь як соціальне середовище в цілому, так і окремі його елементи — система освіти і ЗМІ. При цьому ІК формується і розвивається протягом всієї життєдіяльності особистості, як і Інтелект.
Окремо слід зазначити, що ІК виступає одним з проявів інтелекту, його інформаційного аспекту. При цьому виділяють два типи інтелекту:
вербальний інтелект, який включає ерудицію, розумність, кмітливість, концентрованість уваги, узагальнення мис лення, короткочасну пам'ять, словниковий запас;
невербальний інтелект містить адаптивність розуму, спос тережливість, просторові уявлення, логічність, практич ність мислення, евристичність [357].
В обох типах присутня інформаційна складова. Більш того, К.К.Платонов розглядає інтелект як здатність мислення, раціонального пізнання, і як систему процесів уловлювання, запам'ятовування і встановлення зв'язку між інформаціями
58
[234]. Інтелект зашифрований у системі мови, і тому мова, слово є інструментом І засобом його дешифрування [144].
Однією з актуальних проблем формування ІК в системі освіти є питання про первинність і основоположність в цьому процесі між безпосередньо освітою і вихованням. Дві протилежні точки зору представлені у збірнику статей «Актуальні проблеми формування професійної та гуманітарної культури сучасного спеціаліста» [5]. Зокрема, деякі автори вважають, що в питанні формування інформаційної (професійної) культури потрібно всю увагу спрямовувати на виховання, оскільки зараз багато фахівців, але мало інтелігентів-професіоналів. Це пов'язується з дефіцитом культурних, освічених, інтелігентних, всебічно розвинених, проінформованих людей, особистостей, які ніколи не дозволять собі бути поганим спеціалістом, непорядною людиною [24]. Інші вважають за необхідне змістити акцент у формуванні культури спеціаліста на освіту. Зумовлюється це тим, що у людини визначаючими в життєдіяльності є її особисті інтереси і цілі. Через освіту вона дійсно усвідомлює, що їх реалізація неможлива без узгодження з інтересами та цілями інших осіб і людських спільнот. У цьому випадку освіта виконує фундаментальну виховну функцію, спонукаючи фахівця до високої професійної культури [129].
На нашу думку, забезпечити формування високого рівня ІК фахівця з ОІ можливо лише за умови об'єднання цих двохпозицій, коли ІК буде виховуватися в процесі освіти, на інформаційних масивах освіти, через розширення інформаційного простору особистості. Тому треба наповнити спеціальну професійну освіту виховними засадами, змінити її зміст в інформаційному плані. Тоді освіта виступатиме процесом і результатом цілеспрямованого окультурення людини інформаційними засобами. В освітній системі виробляється, зберігається і транслюється інформація, споживання якої забезпечує формування культурних якостей людини [180].
Таким чином, можна говорити про те, що рівень ІК детермінується задовго до початку індивідом самостійної професійної діяльності. Саме на початкових стадіях соціалізації відбувається формування світогляду, інтелекту навичок роботи з інформацією. Протягом практичної діяльності відбувається їх розвиток і за-
59