- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
Суть і складові інформаційної культури...
індивіда. Сформований мовний компонент в більшості випадків може виступати індикатором рівня сформованості самої особистості, розвитку її світогляду. Адже за результатами навіть однієї бесіди можна отримати уявлення про кругозір і інтереси особистості. Схема побудови висловлювань, манера спілкування дають інформацію про рівень інтелектуального розвитку індивіда, наявність навичок логічного мислення і навіть про темперамент особистості. При цьому основними ознаками культури мовлення є правильність, точність, чистота, багатство, виразність, доречність. Зв'язок культури мовлення з психологією і логікою демонструє логічність, точність мовлення [144].
Однак абсолютним показником сформованості особистості індивіда взагалі та мовного компоненту зокрема є здатність до подальшого розвитку і самовдосконалення в цьому плані.
Логічним продовженням мовного компоненту ІК в інформаційному аспекті формування особистості є аналітичний компонент. Формування останнього відбувається значно пізніше, ніж формування мовної компоненту. Однак, мовний компонент є своєрідною базою і безумовною складовою аналітичного компоненту. Первинні навички аналізу з'являються у індивіда при спробах самоусвідомлення в процесі особистісної соціалізації. Подальший розвиток навичок аналізу відбувається у початковій і середній школі. Найбільший вплив на формування аналітичного мислення здійснює вивчення певних предметних курсів, які не лише забезпечують процес набуття знань, формування вмінь і навичок, але й вчать обробляти і використовувати отриману інформацію , робити на її основі висновки, будувати гіпотези. Людина накопичує досвід не лише аналізу інформаційних і знаннієвих масивів, а і їх моніторингу з метою отримання нової інформації, необхідної для підтвердження чи спростування гіпотез, правил тощо. Предмети гуманітарного циклу шкільної програми сприяють набуттю навичок емпіричного аналізу соціальної інформації, і в першу чергу, роботи з текстами. Дисципліни природничого циклу в інформаційному аспекті орієнтуються на формування логічних початків аналізу, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, залежності між загальним і частковим.
Майбутній фахівець з 01 повинен апріорно мати високий рівень аналітичного мислення і аналітичної культури взагалі.
52
Однак в ході професійної адаптації й ідентифікації особистості відбуваються структурні зміни і переорієнтація аналітичних навичок на предметну область опрацювання інформації. Таким чином, фахівець з ОІ має навчитися використовувати нові форми і методи аналізу, значно розширити свої уявлення про засоби, що застосовуються в аналітичній діяльності. Наявність аналітичного компоненту ІК у фахівця з 01 в значній мірі визначається ступенем його усвідомленості і досвідом роботи на тій чи іншій функціональній ділянці. Формування аналітичного компоненту ІК продовжується протягом всієї трудової діяльності.
Процес формування політичного компоненту ІК здійснюється переважно під час особистісного становлення. Саме тоді у індивіда формується певний набір цінностей, настанов і переконань, а разом з ними і певні суспільні й політичні орієнтири, ідеї, погляди, способи діяльності, індивідуальний і суспільний досвід, традиції, звички, почуття, соціально-психологічні, соціо-культурні, національно-історичні, ідейно-політичні принципи і орієнтації. Формування політичного компоненту, як елемента інформаційної культури, включає в себе насамперед накопичення знань і формування уявлень про політичні інститути суспільства, програми та цілі політичних партій і рухів, характер політичної поведінки людей, а також вміння орієнтуватися в подіях суспільно-політичного життя. На формування політичного компоненту ІК здійснює вплив родинне оточення особистості, окремі соціальні групи, рівень політичної ідеології і соціальне середовище в цілому. Політична культура—це єдність об'єктивних, соціально-нормативних компонентів свідомості та поведінки, суб'єктивних станів, які відтворюють переживання відповідності цихнормативів реальному життю [55]. Всю необхідну інформацію про політичні процеси, що відбуваються в країні і за кордоном, індивід отримує виключно із ЗМІ. Сучасні періодичні видання, теле- і радіопередачі при висвітленні політичних подій не за-ішсди відображають об'єктивну точку зору, а орієнтовані на підтримку інтересів певних політичних кіл. Для отримання повної і об'єктивної інформації виникає необхідність проаналізувати декілька незалежних джерел. Слід також зазначити, що ЗМІ, шерім інформативної, виконують і виховну функцію, яка поля-гає у тому числі й у вихованні патріотизму. Особливим проявом
53