Глава 2

Суть і складові інформаційної культури.

лінських рішень на основі аналізу наявної інформації про стан об'єкту управління. Управлінський компонент містить в собі й такий аспект, як взаємовідносини типу «начальник-підлеглий», а також проблему керування колективом. В цій площині управ­лінський компонент перетинається з етичним.

8. Мовний компонент є одним з найважливіших підвидів Інформаційної культури, який інтегрує в собі ряд аспектів. В пер­шу чергу, мовний компонент виступає з комунікативних позицій як вміння людини спілкуватися з собі подібними. З іншого боку, він повинен характеризувати здібність індивіда до логічного і послідовного викладення власних думок. Також мовний компо­нент характеризує ступінь володіння людиною семантичними, лінгвістичними та іншими засобами мови. Цей фактор здійснює безпосередній вплив і на рівень ІК. Мовний компонент може ха­рактеризуватися і з точки зору кількості мов, якими володіє та чи інша особистість. Зрозуміло, що розширення мовного простору сприяє розширенню комунікацій, тобто збільшує можливість доступу до інформації.

9. Етичний компонент містить в собі систему етичних і мо­ральних норм, правил, традицій тощо, які діють яку сфері міжо-собистісного спілкування, так і у сфері обробки інформації. При­чому, якщо в першому випадку вказані норми, правила, традиції вже давно встановилися і мають глибокі корені, то закони етики для сфери інформаційного виробництва знаходяться на одному з початкових етапів свого становлення. До сфери інформаційної етики відносяться такі проблеми, як використання інформації, яка є приватною власністю осіб та організацій, обробка інфор­мації із збереженням її смислових характеристик і запобіганням від навмисного або випадкового внесення дезінформації тощо. Перераховані та інші питання інформаційної етики набувають особливої актуальності в умовах становлення інформаційного суспільства.

10. Технічний компонент є одним з найважливіших елементів ІК. Технічний компонент полягає у оволодінні наявними засобами обробки інформації, у першу чергу ЕОМ, набутті фахівцем з 01 знань, вмінь і навичок роботи як з апаратними, так і програм­ними засобами обчислювальних систем. Не можна ігнорувати і той факт, що сучасному спеціалісту необхідні знання не лише в 44

галузі обробки інформації, а і в галузі її передачі. Існуючі види електронної пошти, інші засоби комунікацій вимагають від користувача відповідного рівня загальнотехнічної підготовки. Глобальні мережі, зокрема ШТЕКМЕТ, надають величезні можли­вості не лише з передачі, але й пошуку необхідної інформації, що особливо актуально в умовах появи як інформаційного дефіциту, так і інформаційного перенасичення. Завдання професійної педагогіки полягає в тому щоб навчити спеціаліста ефективно використовувати наявний арсенал таких засобів. В сучасних умовах гуманізації та гуманітаризації освіти технічний компо­нент, виступаючи продовженням одного з напрямів політехнізму в освіті, здавалося б, повинен втратити своє пріоритетне місце, яке вона займала в системі професійної підготовки. Технічний компонент ототожнювався з технократизмом, який піддавався значній критиці. Так, Н.Б.Крилова розуміє технократизм як абсолютизацію технічних, командно-адміністративних рішень, применшення значення соціально-культурного змісту діяльності людини; технократизм є зворотною стороною бездуховності [156]. Однак таке уявлення не можна вважати за істинне. Адже в сучасних умовах незнання інформаційних технологій не лише значно зменшує можливості людини з пошуку й обробки інфор­мації, а в більшості випадків призводить до повної інформаційної ізоляції.

11. Географічний компонент повинен розглядатися у взає­модії з історичним компонентом. Якщо одним з аспектів істо­ричного компоненту є вказівка на час, коли відбулася подія, то географічний компонент сприяє виявленню місця її звершення. Без врахування прив'язки об'єкта до просторової і часової шкал неможлива будь-яка обробка інформації про цей об'єкт.

Наведений перелік компонентів ІК з плином часу може бути розширений і доповнений. Адже зародження якісно нових відно­син в інформаційній сфері буде постійно вносити до структури ІК нові компоненти. Однак вже наведені складові ІК потребують Суттєво нових підходів до проблем її формування і виховання у фмхівців з 01, як необхідного елемента професійної підготовки. У зазначеній структурі (рис. 2} була зроблена спроба встано-иігш зв'язок між компонентами, що входять до складу ЇК, і ви­дами діяльності, в яких ІК присутня. При цьому зазначені види

45

Суть і складові інформаційної культури...

Мовна

Політична

Військова

•Ржономічна

Релігійна

■Історична

Географічна

Аналітична

Управлінська

Правова

Етична

Технічна

Квазі Псевдо

Прогностичний

Нормативний

Перетворюючий

_ - Й .Застосування (3) ..■-"'

Глава 2

д іяльності продиференційовані в залежності від їх професійної наближеності до професійної інформаційної діяльності, тобто існуючим компонентам ІК були поставлені у відповідність еле­менти мікрорівня (мікро-Р), який відображає діяльнісний генезис ІК, і макрорівня (макро-Р), що визначає ступінь важливості ком­понентів мікрорівня в професійному здійсненні інформаційної діяльності.

Першим шаром мікро-Р є когнітивний (йому відповідає когні-тивна діяльність). Ця діяльність об'єднує всі види ІК, які безпосе­редньо пов'язані з уявленням інформації і предметних знань. До цього шару увійшли, насамперед, мовний компонент, як основа існування і руху інформації, а також компоненти ІК, які стосу­ються галузевих знань, - політичний, економічний, релігійний, історичний, географічний. Вказані компоненти визначають предмет інформаційної діяльності і тому становлять когнітивну основу ІК. Тоді в термінах макро-Р когнітивну діяльність слід віднести до найвищого професійного зрізу, зміст якого утворює, так би мовити, ядро інформаційної діяльності.

Аналітичний і управлінський компоненти утворюють на­ступний шар мікро-Р, який відповідає прогностичній діяльності. Специфіка останньої полягає в тому, що вона використовує ког-нітивні і знаннієві масиви з метою аналізу, прогнозування і ви­роблення рішень. Оскільки прогностична діяльність орієнтована перш за все на використання наявної інформації, то на макро-Р їй відповідає квазі-зріз. Це означає, що вказані компоненти ІК дещо віддалені від ядра інформаційної діяльності, хоча, з іншого боку, багато в чому її визначають.

Правовий і етичний компоненти регламентують інформацій­ну діяльність з точки зору юридичного і морального аспектів, тому на мікро-Р їм була поставлена у відповідність нормативна діяльність. Остання обмежує певним чином інформаційну діяль­ність, а також визначає її співвідношення з ІК.

Технічний компонент дозволяє за допомогою технічних за­собів адекватно перетворювати інформаційні потоки. Тому цьо­му виду культури на мікро-Р поставлений у відповідність саме перетворюючий шар (перетворююча діяльність).

Останні три види діяльності на макро-Р були об'єднані в псевдо-зріз. Це пояснюється тим, що нормативний, перетворюю-

46

Рис. 2. Функціональнодіяльнісна структура ІК

¹ іий шар найбільш віддалений від ядра інформаційної діяльності І нідіграє стосовно неї другорядну роль.

Таким чином, в функціонально-діяльнісній структурі компо­ненти ІК і, відповідно, їх діяльнісний генезис були впорядковані :іа шкалою «від інформації - до її застосування і регламентації».

Розглянута функціонально-діяльнісна структура в цілому імкисриває глибинну сутність ІК, демонструє її багатоаспект-ИІСТЬ і неоднозначність. Вона дозволяє відслідкувати зв'язок між компонентами ІК і рівнями інформаційної діяльності, про-с і «-жити наближеність окремих компонентів до умовного ядра Інформаційної діяльності. Наведені інтерпретації змісту ІК не

47