ББК65.9(4Ук)39я7

УДК 33(477) Х65

Рекомендовано Науковою Радою Інституту стандартів безпеки (Протокол Мі В від 21.02.2007 р.)

Рецензенти:

Лузік Е.В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафед­ри педагогіки Національного авіаційного університету України

Костюченко М.І., кандидат юридичних наук, співробітник ком­панії "ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем."

Хмельницький О.О.

X 65 Інформаційна культура: Підготовка кадрів до інформа­ційної роботи: Навчальний посібник. - К.: КНТ, 2007. -200 с.

І8ВМ 978-966-373-271-8

Навчальний посібник присвячений проблемам підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності установ і організацій та питанням підготовки до цієї діяльності кадрів.

В якості одного із можливих шляхів вирішення ;ш;шпчоних проблем запропоновано формувати і розвивати особистіспгу і нформіщіішу культуру. Досліджено зміст і структуру останньої, ВИЯВЛЄНІ ООЦІйЛЬНО-ДвДбГОГІЧні умови формування та фактори, що впливають КІ її РОІВИТОК. Визначено

зв'язок інформаційної культури а Інформаційною діяльністю, теоретично

обгрунтовано зміст останньої. Розроблі МвТОДИКу формування умінь і

навичок роботи з інформацією.

Призначений для наукових працівників» фахівців у галузі інформатики,

інформаційного забезпечення, імціїиіь пічки та всіх, хто цікавиться

проблемами обробки Інформації ТВ ПІД і ВДріВ відповідного профілю.

ББК65.9(4Ук):іЯя7

ІНШ ;Г/;і !'М Н

¹¹10.0. Хмельницький, 2007 0 КНТ, 2007

■

•

ПЕРЕДМОВА

В сучасних умовах інформаційного буму та набуття інфор­мацією ролі засобу виробництва у суспільних відносинах особ­лива увага в установах та організаціях повинна приділятися підвищенню якості роботи з інформацією та рівня підготовки до цієї роботи кадрів. Водночас на ринку протягом тривалого часу відчувається явний брак методичної та навчальної літератури Із вказаних питань. Тому у цій роботі зроблена спроба висвітлити без претензії на повноту і всеохоплюваність окремі аспекти ор­ганізації та методики інформаційної (інформаційно-аналітичної) діяльності, а також навчання та виховання фахівців, які до цієї діяльності залучаються.

У вищезгаданому контексті досліджуються елементи ін­формаційної (інформаційно-аналітичної) діяльності установ та організацій, для яких така діяльність є основним видом фахової діяльності, незалежно від форми власності.

Далі за текстом поняття «робота з інформацією», «інформа­ційна робота», «інформаційна діяльність», за відсутності окре­мих зауважень чи пояснень, вживаються в якості синонімів. Змістовно-смислове наповнення поняття «інформаційна діяль­ність» в авторському розумінні наведене у главі 4. В окремих випадках, коли мова йде про елементи аналітико-синтетичної обробки інформації (в інтерпретації Закону України «Про інфор­мацію»), вживалося поняття «інформаційно-аналітична діяль­ність (робота)».

Під фахівцями з обробки інформації (далі — фахівці з ОІ) будемо розуміти фахівців інформаційно-аналітичних структур (підрозділів) установ та організацій, які працюють з інформацією

Передмова

Передмова

на професійній основі. Всіх інших спеціалістів установ та органі­зацій, які використовують результати праці фахівців з ОІ, нази­ватимемо споживачами інформації або просто споживачами. Таким чином, надалі розумітимемо, що всі спеціалісти установ та організацій в контексті інформаційної діяльності поділяють­ся, перш за все, на фахівців з ОІ та споживачів. У той же час ми жодним чином не заперечуємо, що будь-який споживач інфор­мації безумовно в тому чи іншому ступені здійснює вторинну обробку інформації і є повноправним суб'єктом інформаційної

діяльності.

Зміст І рівень інформаційної освіти фахівців з ОІ та спожи­вачів визначається безпосередньо характером їхньої інформа­ційної діяльності. Однак далеко не всі спеціалісти мають змогу ефективно формувати і використовувати інформаційні ресурси. Причиною цього є відсутність або недостатній рівень відповід­них умінь і навичок. Ситуація додатково ускладнюється й тим, що ніде не визначені обсяги і зміст необхідної й достатньої професійної підготовки фахівців з ОГ. Та й сама підготовка за вказаним напрямом не здійснюється фактично жодним вищим навчальним закладом України.

Таким чином, можна стверджувати, що в Україні у теперіш­ній час відсутня ефективна система професійної підготовки фа­хівців до здійснення інформаційної (інформаційно-аналітичної) діяльності.

Як вбачається, одним з можливих підходів до вирішення зазначеної проблеми з позицій системного підходу може бути підвищення рівня інформаційної культури спеціалістів в цілому. При цьому інформаційна культура виступає методологічною ос­новою не лише процесів опрацювання спеціальної інформації у вузькопрофесійній сфері, а й процесів загально-філософського сприйняття життєво необхідної інформації, яка є базисом для формування світосприйняття особистості, її морально-ціннісних настанов. Тобто, формування інформаційної культури тісно пов'язане як з вихованням, так і професійною підготовкою, ста­новленням індивіда і як особистості, і як фахівця у певній галузі знань.

На даний час Інформаційна культура як і інші види галузе­вих культур, наприклад мовна культура, педагогічна культура,

правова культура, екологічна культура тощо, лише відшукують своє місце, визначають власні функції як в загальнолюдській культурі, так і тих напрямах науки, знання з яких вони пред­ставляють. Зміст поняття «інформаційна культура» ще остаточно не з'ясований у зацікавлених колах науковців і громадськості. Дослідженню інформаційної культури як соціального феномена приділяли увагу Воробйов Г.Г., Суханов А.П., Коган В.З., Гера-сименко В.А., Новік І.Б. та інші. Останнім часом окремі аспекти інформаційної культури знаходили своє відображення у видан­нях, у тому числі й підручниках, підготовлених українськими та російськими культурологами. До зазначених авторів, насампе­ред, належать Коган Л.М., Маркарян Є.С., Єрасов Б-СБєлялов Ф.В., БайдулінаІ.Ф. та інші.

На думку вищеперерахованих науковців, формування ін­формаційної культури є складним виховним і гносеологічним процесом. Інформаційна культура, як і культура особистості в цілому, починає формуватися з самого народження індивіда її соціальним оточенням. Зазначений процес може і повинен про­довжуватися протягом всього життя. Отримавши початкові уяв­лення і первинну інформацію про навколишній світ у родинному колі, дитина закріплює і поглиблює їх у середніх, а потім і вищих закладах освіти. Професійна діяльність також накладає певний відбиток на особливості сприйняття інформації індивідом. У зв'язку з цим формування і подальше підвищення рівня інфор­маційної культури неможливо розглядати у відриві від концепції неперервної освіти, розробкою якої займалися Владиславлєв А.П., Онушкін В.Г. та інші.

Принцип системності, покладений в основу цієї роботи, зобов'язує при дослідженні самого феномену інформаційної культури, її ролі і значення в інформаційній діяльності установ і організацій звернути увагу на такі аспекти.

По-перше, інформаційну культуру, яка спрямована на підви­щення ефективності процесів сприйняття інформації індивідом, не можна розглядати у відриві від трансформацій, що відбува­ються у сучасному суспільстві. Окрім відомих соціальних змін, зараз можна спостерігати і перетворення у структурі суспільства, пов'язані із його переходом до так званого інформаційного сус­пільства. Функціональною особливістю останнього є орієнтація

Передмова

н а домінування інформації як засобу і продукту виробництва. В цих умовах значно зростає роль інформаційного компоненту взагалі та інформаційної культури зокрема у навчанні й ви­хованні особистості. Інформаційна культура перетворюється майже у єдиний засіб всебічного розвитку індивіда під впливом інформації, що надходить до нього з оточуючого середовища. Вже зараз нормальний розвиток і подальше професійне становлення особистості можливе лише за умови максимального отримання соціальної інформації, під впливом якої і відбувається процес соціалізації особистості.

Таким чином, в інформаційному суспільстві роль і функції інформаційної культури зводяться до передачі особистості і забез­печення сприйняття нею максимально можливих інформаційних потоків про зовнішній світ, а також формування, у тому числі і засобами педагогіки, умінь і навичок самостійного пошуку і ви­користання наявних у суспільстві інформаційних ресурсів. При цьому не можна забувати, що, нажаль, не вся наявна інформація сприяє процесам соціалізації особистості. Окремі інформаційні компоненти не лише не зорієнтовані на розвиток індивіда, його повноправне входження в оточуючий соціум, а і навпаки пере­шкоджають формуванню позитивних моральних настанов, за­гальнолюдських цінностей. Більш того, нерідко вони створюють загрози особистій інформаційній безпеці індивіда. Запобігання цим загрозам через передачу особистості необхідних знань, формування певних настанов, у тому числі й з використанням педагогічних засобів, є однією з головних завдань інформаційної культури, яка окрім іншого має забезпечити стійкий розвиток особистості.

По-друге, розглядаючи питання інформаційної культури в контексті проблеми підготовки кадрів до інформаційної діяль­ності або, іншими словами, інформаційної освіти, не можна залишити поза увагою інший її аспект, що стосується ролі інфор­мації в освіті- Постійне підвищення цієї ролі обумовлено першою тезою, коли зростання значення інформації в освіті відбувається пропорційно зростанню її значення в усіх сферах суспільного життя. При цьому для освіти інформація є водночас і засобом виховання, і носієм знань, і гносеологічною основою наукових досліджень. Зміни статусу інформації в сучасній освіті і освіти в

6

Передмова

інформаційному суспільстві останнім часом все частіше підпада­ють під прискіпливу увагу вчених і педагогів. Зокрема, зазначені питання піднімалися в роботах Воробйова Г.Г [52], Гершунсь-кого Б.С. [64], Сухіної В.Ф. [293], Абдєєва Р.Ф. [4], Нечитайло В.М. [210] та інших. Необхідність комплексного аналізу питань підготовки особистості до здійснення інформаційної діяльності і значення інформації в освіті підтверджується ще й тим, що в їх основу покладена єдина проблема сприйняття інформації індиві­дом. При цьому механізми сприйняття і розуміння інформації, насамперед, семантичної, є незмінними незалежно від того, з якою метою здійснюється засвоєння цієї інформації— чи то для навчання і виховання, чи то в інтересах професійної діяльності чи з будь-якою іншою.

По-третє, інформаційна культура є, так би мовити, мульти-культурою, тобто особливим видом культури, який складається з двох макрокомпонентів — загальнолюдської культури та спеціалі­зованої культури. При цьому обидва макрокомпоненти відіграють однаково важливу роль у формуванні і подальшому розвитку ін­формаційної культури особистості. Однак нас цікавить феномен інформаційної культури, насамперед, як здатність особистості якісно опрацьовувати спеціальну [вузькопрофесійну] інформацію в процесі здійснення того чи іншого виду професійної діяльності. Тому інформаційну культуру доцільно розглядати, перш за все, з позицій саме Інформаційної діяльності, оскільки остання є од­ним з основних чинників, що впливають на зміст інформаційної культури. Як відомо, культура двояко співвідноситься з діяльніс­тю. З одного боку, культура є результатом (продуктом) людської діяльності, вона формується в процесі діяльності. Індивід набуває культури лише під час здійснення певного виду діяльності. З ін­шого боку, культура сама впливає на діяльність і спрямовується на її постійне вдосконалення. Через це педагогічна задача фор­мування інформаційної культури може мати шанси на успішне вирішення тільки за умови застосування діяльнісного підходу, який є важливою складовою цього дослідження.

Як свідчать вищенаведені тези, формування інформацій­ної культури є складною і важливою соціально-педагогічною проблемою, вирішення якої вимагає застосування комплексу різноманітних методів і підходів. Одним з основних підходів, що

Передмова

з астосовувався в роботі, є філософський або загальнонауковий підхід. Він дозволив більш глибоко осмислити значення феномену інформації не лише в сучасному суспільстві, айв особистісному та професійному становленні індивіда в умовах цього суспільс­тва.

Крім того, в ході роботи були проаналізовані сучасні концепції розвитку освіти, зокрема ті, в основу яких покладені принципи неперервності професійної освіти.

Також показано, що найбільш прийнятною моделлю інформа­ційної освіти в майбутньому є модель, утворена на основі синтезу новітніх доктрин розвитку суспільної системи і сучасних поглядів на проблеми формування творчої особистості. Така модель пере­дбачається концепцією так званої випереджаючої (на відміну від діючою підтримуючої) освіти, яка була запропонована і розвине­на російськими вченими Урсулом А.Д. і Коліним К.К. Зазначена концепція полягає в принциповій орієнтації на майбутнє. Вона є результатом синтезу різноманітних, у тому числі і найсучасніших наук, таких як теорія комунікації, синергетика, геоглобалістика, ноосферологія тощо.

Як прикладний аспект прояву інформаційної культури фахів­ців з ОІ у роботі розглядається їхня діяльність з підготовки інфор­маційних документів, яка частіш за все зводиться до текстової діяльності. При цьому як основоположні досліджуються питання сприйняття інформації, розуміння смислу, оптимальність спів­відношення у повідомленні між раціональним і емоціональним, адекватність використання понятійного апарату.

•

Глава 1.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ СУСПІЛЬСТВА

НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

.

Робота з інформацією, її сутність і зміст, а також проблема підготовки до неї кадрів не можуть розглядатися у відриві від процесів, пов'язаних із сприйняттям і переробкою інформації особистістю. Практично будь-яка система освіти, орієнтована на передачу особистості певних знань, формування відповід­них умінь і навичок, фактично ставить за мету відтранслювати індивіду деякі масиви інформації і забезпечити їх сприйняття. Виходячи з цього, можна стверджувати, що будь-яка діяль­ність, пов'язана із сприйняттям і переробкою інформації, крім практично-пер створюючої функції частково реалізує освітню функцію. Адже інформація, що переробляється, в тій чи іншій мірі впливає на свідомість особистості, її світосприйняття, діяльнісну мотивацію тощо. Разом з тим освітній процес в будь-якій області перетворюється у процес передачі інформації, через яку саме і відбувається формування ціннісних настанов, умінь і навичок, необхідних для реалізації конкретного виду діяльності, а також виховна дія.

Таким чином, робота з інформацією містить у собі елемен­ти освітньо-виховного процесу, а останній, у свою чергу, тісно пов'язаний з інформаційним сприйняттям. При цьому вихо­вання і освіта, а також інформаційне сприйняття мають єдину пізнавальну природу. Тому в подальшому при розгляді питань підготовки кадрів до інформаційно-аналітичної роботи аналізу­ватимемо процес професійного становлення особистості перш за все з позицій її інформаційного розвитку.

З самого народження індивіда його розвиток, виховання і ста­новлення як особистості здійснюється під впливом інформації.

Глава 1

я ку вона отримує в ході комунікативної взаємодії з навколишнім світом. До того ж, якщо для побутової чи суспільної комунікації ін­формаційний вплив носить, як правило, випадковий характер, то освітньо-виховний процес передбачає здійснення на особистість виключно цілеспрямованого інформаційного впливу.

Кожна особистість є продуктом (результатом) інформаційного впливу як випадкового, так і цілеспрямованого характеру.

Кожний майбутній фахівець з ОІ, який приступає до роботи з інформацією, апріорно має певний досвід сприйняття і обробки інформації. Тому вказаний вид діяльності не є для нього прин­ципово новим і, здавалося б, не вимагає вивчення нових форм і методів обробки інформації. Разом з тим, робота з інформацією неможлива без розуміння поставлених цілей, вивчення нових алгоритмів обробки інформації. Слід враховувати, що особливості процесу обробки інформації багато в чому залежать від змісту са­мої інформації. При цьому кожна нова порція інформації здійснює певний вплив на особистість — збільшує обсяг її знань.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що для фахівця з ОІ характерною є наявність певних початкових умінь і нави­чок роботи з інформацією, а також їхній подальший розвиток і вдосконалення. Таким чином, неперервний вплив інформації на індивіда протягом всього її життя обумовлює неперервний роз-витокумінь і навичок обробки цієї інформації. Тому характерною особливістю підготовки фахівців з ОІ є її неперервність.

Неперервність освіти — один з найважливіших принципів, який надає особистості можливість постійно поглиблювати загальноосвітній рівень і рівень професійної підготовки. Непе­рервна професійна освіта дає можливість досягти цілісності і послідовності в навчанні і вихованні, перетворити навчання і подальше вдосконалення отриманих умінь і навичок в процес, який продовжується протягом всієї професійної діяльності ін­дивіда.

Таким чином, фахівець з ОІ зазнає неперервного впливу з боку

двох взаємопов'язаних процесів — освітнього та інформаційного.При цьому інформація одночасно виступає і як засіб навчання

(виховання), і як об'єкт обробки. При розгляді проблеми підготовки кадрів до роботи з інформацією особливо важливо взяти до увагив плив двох вищезазначених факторів.

10

Інформаційний вплив суспільства на формування особистості

П ерш ніж заглиблюватися у пошук ефективні шляхи його підвищення професійного рівня фахівців з ОІ, слід виявити соціальні й педагогічні умови формування особистості під дією інформації, що надходить до неї з навколишнього середовища. Також доцільно розглянути процес професійної соціалізації особистості як результат дії інформації, проаналізувати особли­вості взаємодії в системі «людина-інформація», які виступають передумовою для подальшого формування особистісних якостей і професійних умінь і навичок, необхідних для якісної обробки інформації. Розкриття механізму такої взаємодії обумовлює розгляд окремих функцій інформаційного суспільства, через які формується свідомість особистості.

Методологічну основу подальшого дослідження, на нашу дум­ку, становить поняття інформації. Саме з'ясування його сутності і змісту надасть можливість в подальшому якісно розглянути проблеми становлення інформаційного суспільства і в цьому кон­тексті проаналізувати рівень загальної та спеціальної підготовки фахівців з ОІ, а також напрацювати на цій основі рекомендації щодо їх вдосконалення.

У цьому зв'язку актуальним є весь комплекс питань, пов'язаних з інформацією, включаючи її властивості, особли­вості, види, а також похідні поняття, наприклад такі, як знання. Заслуговує на увагу і середовище, в якому відбувається взаємодія в межах системи «людина — інформація». Саме таким середови­щем є інформаційне суспільство.

Лише застосування такого комплексного підходу дозволить охопити і адекватно інтерпретувати всю множину різноманіт­них факторів, що впливають на становлення особистості в ін­формаційному аспекті, а також пояснити їх роль в професійній підготовці фахівців з ОІ та підготувати рекомендації, спрямо­вані на підвищення їхнього професійного і загальноосвітнього рівня.

Поняття інформації (від латинського Іпгогтапо—роз'яснення, викладення, поінформованість) застосовувалося з давніх давен. В найбільш загальному випадку під ним розуміють повідомлення про що-небудь; відомості, які є об'єктом зберігання, переробки та передачі [279]; відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому відбуваються та сприймаються людиною; відомості про

11