Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування

План лекції 1 «Значення прогностичної інформації для прийняття політичних рішень. Емпірична база прогнозування»

1. Поняття «прогноз» та «прогнозування».

2. Взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні.

3. Ситуаційний аналіз: визначення контрольованих та неконтрольованих чинників, а також фіксованих, випадкових та невизначених чинників.

4. Типи факторів.

5. Виявлення небезпек: порівняльний метод, причинно–наслідковий аналіз. Аналіз подій, прогноз наслідків та оцінка вірогідності. Оцінка ризиків.

Питання і завдання для самостійної роботи:

1. Етапи ситуаційного аналізу.

Література:

1. Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей. - М., 1987.

2. Бухарин С. Н., Цыганов В. В. Методы и технологии информационных войн. – М.: Академический Проект, 2007 – 382 с.

3. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика. Генезис и эволюция прогнозирования в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. – Киев, 1993.

4. Горелова В., Мельникова Е. Основы прогнозирования систем. М., 1986.

5. Григорьев В. Прогноз в управлении. – М., 1985.

6. Игнатьева О. Основы прогнозирования. – М., 1982.

7. Лисичкин В. Теория и практика прогностики: методологические аспекты. – М., 1972.

8. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / Под ред. Ш.З.Султанова. - М., 1992.

9. Социальное прогнозирование и моделирование. – М., 1995.

10. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

11. Храленко В. Философско-методологические проблемы прогнозирования. – М., 1980.

План лекції 2 «Етапи та види політичного прогнозу»

1. Моніторинг.

2. Особливості коротко–, середньо– та довгострокового прогнозу.

3. Визначення чинників, що впливають на механізм вироблення прогнозу та кінцевий результат.

4. Етапи прогнозування міжнародних подій.

5. Види політичного прогнозу. Пошукове, цільове та нормативне прогнозування.

6. Дескриптивний (описовий) та прескриптивний (предписуючий) прогнози: передбачуваність та невизначеність, функціональна орієнтація та тимчасовий діапазон (час убезпечення).

7. Ретроспективне (реконструктивне) прогнозування як інструментарій політичного дослідження (верифікація теоретичних гіпотез, перевірка ефективності методів та засобів прогнозування).

Питання і завдання для самостійної роботи:

1. Припущення та оцінка вірогідності.

Література:

1. Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей. - М., 1987.

2. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика. Генезис и эволюция прогнозирования в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. – Киев, 1993.

3. Горелова В., Мельникова Е. Основы прогнозирования систем. М., 1986.

4. Игнатьева О. Основы прогнозирования. – М., 1982.

5. Лисичкин В. Теория и практика прогностики: методологические аспекты. – М., 1972.

6. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. – М., 1977.

7. Социальное прогнозирование и моделирование. – М., 1995.

8. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

9. Храленко В. Философско-методологические проблемы прогнозирования. – М., 1980.

План лекції 3 «Сценарій як гіпотетична послідовність подій».

1. Завдання сценаріїв політичного процесу.

2. Класифікація чинників та роль припущень у підготовці сценаріїв.

3. Використання комп’ютерних моделей при створенні сценаріїв.

4. Вплив розроблених сценаріїв на механізм прийняття зовнішньополітичних рішень.

Питання і завдання для самостійної роботи:

1. Інформаційне підґрунтя для підготовки сценаріїв.

Література:

1. Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей. - М., 1987.

2. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика. Генезис и эволюция прогнозирования в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. – Киев, 1993.

3. Игнатьева О. Основы прогнозирования. – М., 1982.

4. Лисичкин В. Теория и практика прогностики: методологические аспекты. – М., 1972.

5. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. – М., 1977.

6. Социальное прогнозирование и моделирование. – М., 1995.

7. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

План лекції 4 «Методи, що використовуються у прогнозуванні»

1. Проведення досліджень за методом Делфі.

2. Модифікація методу Делфі. Точність оцінок за методом Делфі.

3. Вибір груп експертів. Основні принципи проведення опитування за методом Делфі. Брейнстормінг.

4. Прогнозування за аналогією: умови, необхідні для проведення формальної аналогії, історична аналогія, відхилення від формальної аналогії.

5. Комбінування прогнозів. Матриці взаємодій подій.

6. Нормативні методи прогнозування. Дерево цілей. Морфологічні моделі. Блок–схеми послідовності виконання завдань.

7. Планування та прийняття зовнішньополітичних рішень. Використання системного аналізу та технологічного прогнозування.

8. Визначення ризиків та загроз за допомогою використання прогностичних методів. Використання математичних моделей для визначення рівня ризику. Масштаб ризику: методика визначення.

Питання і завдання для самостійної роботи:

1. Криві зростання: криві заміщення, крива Перла, крива Гомперца.

2. Екстраполяція тенденцій.

3. Експоненціальне та неекспоненціальне зростання.

4. Кореляція тенденцій. Якісні тенденції.

Література:

1. Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей. - М., 1987.

2. Бухарин С. Н., Цыганов В. В. Методы и технологии информационных войн. – М.: Академический Проект, 2007 – 382 с.

3. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика. Генезис и эволюция прогнозирования в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. – Киев, 1993.

4. Горелова В., Мельникова Е. Основы прогнозирования систем. М., 1986.

5. Григорьев В. Прогноз в управлении. – М., 1985.

6. Игнатьева О. Основы прогнозирования. – М., 1982.

7. Лисичкин В. Теория и практика прогностики: методологические аспекты. – М., 1972.

8. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. – М., 1977.

9. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / Под ред. Ш.З.Султанова. - М., 1992.

10. Социальное прогнозирование и моделирование. – М., 1995.

11. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

12. Храленко В. Философско-методологические проблемы прогнозирования. – М., 1980.