1. Загальна характеристика анкетного опитування: особливості, вади та переваги

_{Особливість методу опитування полягає у комунікативному способі здобуття} необхідної інформації, коли зміст і спрямованість останньої створюються однією людиною (соціологом, кореспондентом), а коригуються і вибірково визначаються іншою (опитуваним, респондентом). Другою особливістю цього методу є апелювання дослідника до вербальної поведінки як джерела інформації: дослідник має справу не з реальною поведінкою людини, а з її висловлюваннями про цю поведінку.

Для анкетного опитування характерна відсутність безпосереднього контакту між кореспондентом і респондентом. Останній “спілкується” з першим опосередкованим чином, через анкету. Така ситуація створює, з одного боку, переваги методу анкетного опитування над усіма іншими, а з іншого, – певні його вади.

Переваги методу анкетного опитування полягають передусім у

• відносній його доступності (ніщо так легко людям не дається, як ставити перед іншими запитання!);

• найбільшій уможливленості отримати інформацію про внутрішній стан, думки, самопочуття, оцінки та мотиви діяльності людей;

• фактичній його універсальності (щодо можливості отримання необхідної інформації);

• оперативності;

• доступності чи легкості обробки первинної інформації.

Разом з цим використання методу анкетного опитування пов’язане з різного роду вадами, оскільки воно стикається з проблемою відповідності вербальних дій (висловлювань) опитуваних їхній дійсній поведінці та реальному стану тих речей (подій, ситуацій), які вони оцінюють. Суб’єктивний характер висловлювань – принциповий бар’єр на шляху до адекватної інтерпретації отриманої методом опитування інформації. Адже здавна відомо, що про людину судять не з її слів, а з її справ. Стосовно цього один з соціологів вірно помітив: досить часто респондент говорить одне, міркує інше, а робить третє. Існують принаймні три причини, які зашкоджують отриманню достовірної інформації шляхом масових опитувань:

– причини онтологічного характеру (реальне буття людини за своєю сутністю ніколи повністю не співпадає з його осмисленням; навіть якщо респондент щиро і вдумливо висловлює свої думки й оцінки, вони не висвітлюють картини його реальної поведінки, яка може статися непередбаченою і несподіваною для нього самого);

– причини психологічного характеру: респондент не в настрої або, навпаки, у підвищеному настрої, що може вплинути на його відповіді в той чи інший бік; на респондента певним чином впливає фігура анкетера (подобається чи не подобається); на відповіді може вплинути світоглядна установка респондента навіть тоді, коли вона аж ніяк безпосередньо не стосується предмета його думок, оцінок та висловлювань;

– причини технічного характеру: помилкові чи неадекватні думкам і настроям респондентів відповіді можуть статися внаслідок недосконалості анкети, а саме – порушення вимог надійності, валідності, вірогідності при формулюванні запитань або перевантаження анкети складними запитаннями тощо.

Недоліки та вади, що виникають з зазначених причин, частково можуть бути усуненими. Це передусім стосується тих недоліків, які виникають з причин психологічного й технічного характеру. Що ж стосується причин онтологічного роду, то їх усунення фактично неможливе, і ця вада може бути компенсованою адекватною інтерпретацією отриманої емпіричної інформації на підставі науково-теоретичних міркувань.

Відомості про своєрідність, переваги та недоліки (вади) методу анкетного опитування можуть бути почерпнуті з джерел:

• комунікативна сутність методу опитування [ 1, с. 119 –126];

• особливості методу та ситуації його використання [ 11, с. 228 –229; 7, с. 149] ;

• переваги (достоїнства) методу [ 2, с. 78 ; 11, с. 228 –229; 6, с. 378–379; 9, с. 466] ;

• вади (недоліки) методу [ 9, с. 466 –467].