4. Контроль за виконанням плану з праці

Напрями виконання плану з оплати праці:

• Контроль продукт-ті праці;

• Контроль чисел-ті, складу та руху трудових ресурсів

• Контроль оплати праці

Тема 9 ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

1. Мета, завдання та основні етапи планування поточних витрат підприємства

Планування поточних витрат підприємства – процес обґрунтування їх обсягу та складу з метою виявлення загальної вартості ресурсів, які використовуються в перебігу виробництва продукції підприємства, розрахунку прибутку та створення передумов для контролю за раціональним використанням ресурсів у плановому періоді.

Основні завдання планування поточних витрат підприємства

• Розрахунок обсягу та вартості ресурсів, які необхідні для виробництва продукції у плановому періоді

• Визначення загального обсягу витрат на виробництво продукції підприємства

• Обґрунтування повної собівартості у розрізі видів продукції підприємства

• Формування системи заходів раціоналізації (оптимізації, скорочення) витрат підприємства

• Створення передумов контролю та забезпечення ефективності витрат у плановому періоді

Фактори, які визначають плановий обсяг поточних витрат підприємства

• Асортимент (номенклатура) та обсяг виробництва продукції

• Норми витрат ресурсів та якість їх обґрунтування

• Технологічні особливості виробництва на підприємстві

• Система оплати праці

• Ціни на ресурси

• Наявна на підприємстві система контролю запасів

• Кон’юнктура ринку на якому працює підприємства

• Собівартість виготовлення продукції у конкурентів

• Інші фактори

Основні етапи планування поточних витрат підприємства

• Формування інформаційної бази планування витрат підприємства

• Аналіз витрат підприємства

• Обґрунтування норм використання ресурсів

• Складання кошторису витрат на виробництво продукції

• Планування загального обсягу та структури поточних

витрат підприємства

• Формування планових (нормативних) калькуляцій

• Реалізація, контроль та регулювання планових завдань підприємства

2. Кошторис витрат виробництва: поняття,

технологія складання

Кошторис витрат виробництва - плановий документ в якому представлено узагальнення виробничих витрат на плановий періоду розрізі їх ключових статей.

Кошторис витрат — це зведений план всіх витрат підприємства на певний період виробничої діяльності. Він визначає загальну суму витрат виробництва за всіма видами ресурсів, стадіями виробничої діяльності, рівнями управління підприємством та іншими напрямами витрат.

Основні методи розроблення кошторису витрат на виробництво

• Кошторисний метод - на основі розрахунку витрат у масштабах всього підприємства за даними всіх інших розділів плану

• Зведений метод - шляхом підсумовування кошторисів виробництва окремих цехів, за винятком внутрішніх оборотів між ними

• Калькуляційний метод - на основі планових розрахунків по всій номенклатурі продукції, робіт і послуг з розкладанням комплексних статей на прості елементи витрат

• Позамовний метод - визначення витрат на виробництво продукції за окремими замовленнями, планованими підрядами і т.д. Для кожного замовлення або підряду складається своя відомість калькуляції витрат, в якій містяться прямі і накладні витрати, які відносять на даний вид робіт по мірі їх проходження за стадіями виробництва.

• Попроцесна (поопераційна) калькуляція - виробничі витрати плануються по окремим підрозділам, стадіям виробництва або виробничим процесам. Повні витрати підсумовуються за основними статтями витрат, що включає вартість матеріальних і трудових ресурсів, величину загальногосподарських накладних витрат.

Порядок обґрунтування витрат кошторисним методом:

1. Витрати на основні матеріали, напівфабрикати і комплектуючі встановлюються на основі плану річної потреби матеріальних ресурсів. До кошторису включається вартість лише тих ресурсів, які протягом планового періоду будуть витрачені і підлягають списанню на виробництво продукції: потреба в матеріалах приймається без урахування зміни залишків складських запасів.

2. Витрати на допоміжні матеріали приймаються на підставі річних планів їх потреби. До складу цих витрат прийнято включати вартість покупних інструментів і малоцінного господарського інвентарю.

3. Вартість палива у кошторисі витрат планується відносно до його використання у технологічних процесах або в господарсько-побутових службах. Загальні витрати встановлюються без урахування зміни залишків енергетичних ресурсів.

4. Вартість енергії включається до кошторису витрат окремим елементом тільки в тому випадку, якщо підприємство купує її у зовнішніх постачальників. До складу цих витрат входять всі види енергії, що витрачається: електрична (силова, освітлювальна), стиснене повітря, вода, газ та ін.. Якщо якийсь вид енергії виробляється на самому підприємстві, то дані витрати відносяться на відповідні елементи кошторису витрат (матеріали, заробітна плата і т.д.).

5. Основна та додаткова заробітна плата всіх категорій персоналу визначається за діючими тарифними ставками і окладами з урахуванням складності і трудомісткості виконуваних робіт, чисельності та кваліфікації працівників. На загальний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу плануються нарахування на соціальні потреби за діючими в плановий період ставками.

6. Амортизаційні відрахування призначені для відшкодування зносу технологічного обладнання, промислових будівель, виробничих споруд та інших основних фондів за рахунок собівартості продукції, що випускається. Загальний розмір амортизаційних відрахувань залежить від існуючих норм амортизації, терміну служби устаткування і первісної вартості основних виробничих фондів.

7 . Інші грошові витрати включають витрати, не передбачені в попередніх статтях кошторису виробництва. По кожній з статей інших витрат необхідно обґрунтувати величину відповідних видатків з існуючим нормам або досвідченим даним.

Калькулювання – це комплексна система економічних розрахунків витрат виробництва на випуск продукції і собівартості одиниці окремих видів продукції.

Етапи процесу калькулювання собівартості продукції

• Визначення об'єкта калькулювання

• Визначення повноти калькулювання собівартості продукції

• Формування системи обліку, яка забезпечує калькулювання собівартості продукції

• Розподіл витрат на виробництво і реалізацію продукції на прямі та непрямі їх види

• Віднесення прямих витрат на конкретні види продукції

• Розподіл непрямих операційних витрат на конкретні види продукції

• Визначення суми виробничої чи повної собівартості продукції

Рівні калькулювання собівартості продукції

І. За об’єктом обліку витрат (методи: позамовний, попроцесний,змішані)

ІІ. За ступенем розподілу витрат (методи: директ-костинг (калькулювання за системою змінних витрат), абзорпшен-костинг (калькулювання за системою повних витрат))

ІІІ. За ступенем повноти планування витрат (методи: нормативний, калькулювання за фактом, змішаний)