4. Біолого-екологічна і господарська характеристика різнотрав’я та осок

Осоки

Родина осок (Cuperaceae) - велика та нараховує близько 3000 видів, на території колишнього СРСР більш ніж 600 видів.

Осоки - це кореневищні багаторічні, рідше однорічні рослини, які утворюють щільну дернину або купини. Стебло тригранне, без вузлових потовщень, лінійні листки, які розміщені переважно в нижній частині стебла. Суцвіття - плосковидні волоті або колосовидні голівки. Квітки двостатеві або роздільностатеві, оцвітини сильно редуковані або зовсім немає (атрофовані). Плід - кулевидний, тригранний або дещо сплющений горішок.

У лучному кормовиробництві осокові мають значення в лісовій і в гірських раціонах особливо в субальпійському поясі. Кормова цінність їх гірша ніж злакових та бобових. Більшість осок не поїдаються худобою або поїдаються погано, не визираючи на їх гарну поживність (протеїну в середньому 14%). Тому, що стебла та листя у них жорсткі та містять кремнезем. У осок мало фосфору і кальцію, тому при тривалому згодовуванні і поганому мінеральному підгодовуванні тварини знижують ріст і продуктивність.

Родина осок поєднує такі роди: осока, кобрезія, пухівка. Найважливіше кормове значення має рід Осока. Рід Осока (Carex) - нараховує більш ніж 1000 видів, на території України - близько 250 видів.

Розрізняють осоки великостебельні та дрібностебельні. Великостебельні (висота до 150 см) ростуть на болотах, вологих луках, дають до 25-30 ц/га сухої маси.

Дрібностебельні осоки ростуть у посушливих місцях, степах і пустелях. Стебло у них коротке - висота 5-30 см., листя вузьке. Урожай сухої маси 5-10 ц с 1 га. Мають велике кормове значення в степних, пустельних районах. Кормова цінність дрібностебельних вища ніж великостебельних.

Серед осок мають кормову цінність такі види: осока водяна, осока гостра або струнка, осока піщана, осока пустельна або товстолобикова, пухівка піхвова, кобрезія волосиста, кобрезія Белларді.

Різнотрав’я

До групи різнотрав’я належать всі інші ботанічні родини, за винятком Тонконогових, Бобових, Осок.

Частка різнотрав’я на луках може становити до 50 % і більше. Деякі родини мають велике кормове значення. Такі рослини як, горець пташиний (спориш), мальва, щириця звичайна, кропива дводомна, файда фарбувальна мають високу кормову цінність; полини, деревій та інші сприяють кращому перетравленню кормів, підвищують продуктивність тварин.

За характером кущіння серед різнотрав’я зустрічаються:

- кореневищні (деревій, мати-й-мачуха, підмаренник жовтий, м’ята польова);

- кущові (жовтець, васильок лучний, кульбаба осіння);

- стелящі (лапчатка гусяча, жовтець повзучий);

- розеточні (подорожники, будяк болотний);

- стержнекореневі (кульбаба лікарська, полинь);

- цибульні (лілії, тюльпан, дикі цибульні);

- бульбокореневі (валер’яна лікарська, таволжка степова).

Завдання 3. Зробити опис основних представників осок та різнотрав’я України (дані представити у вигляді таблиці).

Таблиця 9. Біологічна та господарська характеристика осок і різнотрав’я

Вид рослини	Тип кущення	Тип облистя-ності	Тривалість життя	Стійкість до затоплення	Посухо- стійкість	Господарське використання