Злакові трави.

Багаторічні злакові трави – травянисті рослини, тривалість життя яких перевищує 2 роки. Багаторічні злакові трави займають провідне місце серед лучної рослинності, високоврожайні (до 70-90 ц/га при достатньому зволоженні). Багаторічні злакові трави поширені на сіножатях і пасовищах, їх також висівають для поліпшення кормових угідь. Всі вони мають добре розвинену мичкувату кореневу систему, яка розміщується переваж­но у верхньому шарі ґрунту - до 20 см.

Хімічний склад багаторічних злакових трав значною мірою залежить від фази роз­витку рослин. Вміст протеїну та інших речо­вин залежить також від укосу трави. У трав другого і третього укосів міститься більше протеїну, ніж першого укосу.

Стебло - соломина, поділена вузлами на міжвузля; листки лінійні, складаються з листкової піхви і пластинки. На переході листкової піхви у пластинку є язичок різної величини та форми, відповідно до виду рослин, а в деяких видів є вушки. Стебло закінчується суцвіттям - колосом, волоттю чи колосоподібною волоттю. Характерні ознаки суцвіть багаторічних злакових трав рис. 6.

Плід у багаторічних злакових трав – зернівка. У багатьох видів вона вкрита квітковими, а іноді й колосковими лусками, проте у тимофіївки вони голі. У більшості злаків насіння називають несправжніми плодами.

Остистість і опушеність плодів негативні ознаки, оскільки погіршують сипучість насіння. Насіння різних видів злакових трав значно важче відрізнити одне від одного, ніж насіння бобових трав (рис. 7).

Рис. 6. Суцвіття основних злакових багаторічних трав польового та лучного травосіяння: а - пирій (1 - безкореневищний, 2 - повзучий);

б - житняк (1 - ширококолосий, 2 - вузькоколосий); в - стоколос безостий;

г - лисохвіст лучний; д - грястиця збірна; є - костриця (1 - лучна,

2 - східна); є - райграс (1- пажитниця багаторічна, 2 – високий)

За типом кущення багаторічні злакові трави діляться на кореневищні, нещільнокущові, щільнокущові та кореневищно-нещільнокущові, а за пагоноутворенням – на верхові й низові злаки.

Більшість тонконогових – холодостійкі рослини, проростають при температурі 1-4⁰С, але оптимальною є – 12-18⁰С. Початок їх вегетації співпадає з переходом середньодобових температур через 5⁰С. Оптимальна температура повітря в період активного наростання зеленої маси трав – 18-24°С.

Злакові трави - вологолюбні рослини. На одиницю сухої речовини вони витрачають значно більше вологи, ніж одно­річні культури. Багаторічні спостереження показали, що сумарне випаровування на травосумішках багаторічних трав складало 540-700 мм, тоді як на однорічних кормових культурах (кукурудза на силос, однорічні трави на зелений корм) воно було в межах – 270-370 мм за їх вегетацію. Більшість злакових (за винятком житняків) краще вегетують при відносній вологості повітря не нижче 50-60%. В іншому випадку ріст їх різко галь­мується і вони посилено пошкоджуються хворобами й шкідниками. Посуху злакові переносять незадовільно, особливо чутливі сходи, при нестачі вологи вони дуже зріджуються.

Рис. 7. Насіння злакових кормових трав:

а - грястиця збірна; б - вівсяниця лучна; в - райграс багатоукісний;

г - райграс пасовищний; д - пирій повзучий; е - пирій багатопаростковий;

є - жит­няк пустельний; ж - лисохвіст лучний; з - райграс високий;

і - лисохвіст лучний; й - стоколос безостий.

При вивченні насіння трав слід звернути увагу на його розмір, форму, наявність остей, і їхній характер, на форму, розмір, опушення стерженця (табл. 6).

Таблиця 6. Характерні ознаки насіння злакових трав

Вид	Форма	Розмір, мм	Маса 1000 шт. насін-ня, г	Наявність стерженця	Наявність та довжина остюків або остюко-подібних загострень	Квіткові луски	Колір лусок
Плівчасті зернівки не більш ніж 3 мм завдовжки
Тимофіївка лучна	Яйцеподібна	1,5-1,75	0,4	Немає	Немає	Не просвічу-ють	Срібляс-тий
Мітлиця	Ланцетна	1,5-1,75	0,2	"	"	Просвічують, блискучі	Білий
Тонконіг лучний	Тригранна	2,25-2,75	0,3	Тонкий, прямий	"	Матові, зовнішня з кілем	Зеленува-то-сірий
Могар	Яйцеподібна	2,25-2,5	2,5	Немає	"	Шкірясті, блискучі	Жовтий, червоний, коричне-вий
Продовдення таблиці 6
Щучник дернистий	Ланцетна	2,00-2,5	0,2	Тонкий, опушений	Остюк 2-3 мм завдовжки відходить від основи	Просві-чують	Срібляс-тий
Плівчасті зернівки понад 3 мм, без остюків
Вівсяниця лучна	"	6-7	1,9	Прямий, круглий, 2-2,2 мм завдовжки	-	Грубі, внутрішня човниковоподібна	Зеленува-то-сірий
Райграс пасовищ-ний	"	5,5-6,5	2,2	Плоский, зверху, широкий, завдовжки	-	Те саме	"
Стоколос безостий	Широколанце-тна	9-12	3,5	Прямий, круглий, косозріза-ний, 3 мм	-	Зовнішня, зверху широка	Темно-сі-рий, іноді фіолето-вий
Суданська трава	Видовжено-яйцеподібна (колосок)	5-6	7,2	Стерженці опушені	-	Шкірясті	Жовтий, червоно-коричневий
Плівчасті зернівки з остеподібним загостренням
Грястиця збірна	Тригранна	5-7	1,2	Прямий, круглий 1 мм завдовжки	Близько 1 мм, відходить від вер-хівки луски	Зовнішня з кілем загнута	Світло-жовтий
Пирій повзучий безкореневищний	Ланцетна "	8-10 8-10	3,1 2,8	Виступаю-чий, зверху широкий, голий, 1-1,5 мм Те саме, але опуше-ний	Те саме Те саме, але опушений	Зовнішня без кіля Близько 2-3 мм	" "
Житняк гребінчастий гребне-подібний вузько-колосний	" " "	5-6 5-6 5-6	1,9 1,9 2,1	Виступаю-чий зверху широкий, з ямкою Те саме "	Близько 3-4 мм 3-4 мм 3-4 мм	Зовнішня густо опушена Зовнішня гола "	" " "
Райграс високий	"	8-10	2,7	Плівчасті зернівки з остюком, немає	Близько 1 мм	"	"
Лисохвіст лучний (китник)	Яйцеподібна, сплюснута, колосок	4,5-5,5	0,8	"	Від основи луски, колінчас-тий 15-20 мм	При основі довгі волоски	Світло-жовто-зелений
Райграс багато-укісний	Ланцетна, яйцеподібна	5-6,5	2,1	Плоский, зверху широкий, 1,5-2 мм завдовжки	Зверху луски загостре-ний 5-6 мм завдовжки	Внутрішня луска по краях війчаста	Зеленува-то-сірий

Більшість злакових культурних трав, за винятком житня­ків та деяких видів стоколосу, - рослини довгого дня. Зла­кові трави є озимої форми (костриця лучна, грястиця збірна, мітлиця біла, тонконіг лучний, костриця червона, житняки, ковили та ін.) і ярі (тимофіївка лучна, райграс високий, пажитниця багаторічна, пирій безкореневищний, лисохвіст лучний).

Часто злакові можуть бути озимо-ярого типу, що залежить від грунтово-кліматичної зони та погоди. За пере­бігом розвитку протягом вегетаційного періоду або за швидкістю достигання багаторічні трави можна поділити на надранні, ранні, середні і пізні.

Більшість злакових трав погано витримують затінення. Найменш тіневитривалі - житняк, стоколос прямий, костриця лучна. Грястиця збірна задовільно витримує заті­нення, тому її підсівають в зріджені травостої. Вона добре себе почуває в сумішках практично з усіма видами багато­річних трав. Злакові багаторічні трави добре ростуть на грун­тах з достатнім вмістом поживних речовин (особливо азоту), з нейтральною або близькою до неї реакцією ґрунтового розчину.

Рис. 8. Тимофіївка лучна: 1 – кущ; 2 – стовщення нижнього міжвузля; 3 – суцвіття; 4 – квіткові луски; 5 – насіння.

Рис. 9. Вівсяниця лучна:

1 – кущ; 2 – волоть; 3 – піхва; 4 – язичок; 5 – насіння; 6 – колосок.

Рис. 10. Грястиця збірна:

1 - кущ; 2 - волоть; 3 - колоски; 4 - насіння.

Рис. 11. Стоколос безостий:

1 - кущ: 2 - волоть: 3 - насіння: 4 - колосок: 5 – язичок.

Рис. 12. Райграс високий:

1 – кущ; 2 - волоть до цвітіння; 3 - волоть під час цвітіння; 4 - частина стебла і піхва; 5 – язичок; 6 – колосок; 7 – насіння.